Ухвала суду № 90018317, 24.06.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-з/754/76/20

Справа № 754/7034/20

У Х В А Л А

Іменем України

24 червня 2020 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2020 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 . Заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії: щодо володіння, користування, розпорядження квартирою за адресою АДРЕСА_1 ; щодо виселення ОСОБА_1 та членів її сім`ї та перешкоджання їм у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; щодо вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Подана заява мотивована тим, що у спірній квартирі проживають та зареєстровані двоє неповнолітніх дітей. 18.02.2019 року у час, коли всі дорослі члени сім`ї перебували на роботі, до дверей спірної квартири підійшов невідомий чоловік та погрожував взломати вхідні двері, оскільки квартира належить банківській установі, своїми діями налякав неповнолітню дитину 2004 року народження, яка в той час перебувала у спірній квартирі. За цим фактом, 19.02.2020 позивач звернулася до правоохоронних органів із заявою про встановлення та розшуку особи. Крім того, банк розмістив оголошення на сайті «Оголоша.юа» щодо продажу спірної квартири. Як наслідок, заявник стверджує, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки існує висока ймовірність, що спірна квартира може бути відчужена відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Подана заява відповідає вимогам щодо забезпечення доказів, які містяться у Главі 10 ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють позовних вимог: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М.А. про припинення права власності, скасування рішення реєстратора, відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо припинення права власності та скасування рішення реєстратора на квартиру АДРЕСА_1 є взаємопов`язаний із таким способом забезпечення позову як заборона суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 . Заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії: щодо володіння, користування, розпорядження квартирою за адресою АДРЕСА_1 ; щодо виселення ОСОБА_1 та членів її сім`ї та перешкоджання їм у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; щодо вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між зазначеним вище заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдин Максим Анатолійович про припинення права власності, шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 . Заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії: щодо володіння, користування, розпорядження квартирою за адресою АДРЕСА_1 ; щодо виселення ОСОБА_1 та членів її сім`ї та перешкоджання їм у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; щодо вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд м. Києва.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про боржника: Акціонерне товариство «Альфа - Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 100.

Повний текст ухвали суду складено 24.06.2020 року.

Суддя: В.О. Сенюта