Ухвала суду № 90015486, 24.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"24" червня 2020 р. Справа №489/4726/17

Провадження №2/489/22/20

УХВАЛА

24 червня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Середою А.В.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», третя особа – ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив: поновити його на роботі на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс»; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі на стягнення заробітку за один місяць. Позивач посилається на те, що його звільнення було незаконним, оскільки група осіб шляхом підробки протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» заволоділа майновим комплексом вказаного підприємства, після чого перестали його допускати до підприємства, посилаючись на звільнення його з посади. При цьому ні копії наказу про звільнення ні трудову книжку видано не було. За фактом заволодіння майном та підробки протоколів загальних зборів його учасників було розпочате досудове розслідування в кримінальних провадженнях.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно детальної інформації про юридичну особу, ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» внесений до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 19.03.2003 року, засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Керівник підприємства з 02.06.2016 року є ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу № 16/04-1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» від 26.04.2016 року звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» за згодою сторін з 26.04.2016 року, який вважати останнім днем на займаній посаді та призначено ОСОБА_4 на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», надавши йому права першого підпису на банківських, фінансових та інших документах, що стосується господарської діяльності з 27.04.2016 р.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок-Торг-Сервіс" (код ЄДРПОУ 24056560) від 26.04.2016, яке оформлене протоколом №16/04-1 від 26.04.2016 визнано недійсним.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Господарський кодекс України (далі - ГК України), Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (далі - Закон про господарські товариства).

Відповідно до частини третьої статті 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону про господарські товариства.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства (частина перша статті 23 Закону про господарські товариства).

Відповідно до статті 58 Закону про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону про господарські товариства, яка також відсилає до статті 41 цього Закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім іншого, належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пункт «г» частини п`ятої статті 41 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині третій статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із частини першої статті 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Зазначені правові висновки про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладені у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/15ц (провадження 14-613 цс 18) та 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18 (провадження №14-524 цс 19).

Статтею 263 ЦПУ України в становлено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного суду.

Враховуючи викладене вище, позов ОСОБА_1 повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 256 ЦПК України, якщо провадження закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити у зв`язку із з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 255, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», третя особа – ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.

Роз`яснити позивачу можливість звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Миколаївської області.

Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України).

Починаючи с офіційної дати закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156-А, ЄДРПОУ 24056560

Третя особа: ОСОБА_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва підпис Н.О. Рум`янцева

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Повний текст судового рішення складено «24» червня 2020 року.