Рішення № 90014757, 22.06.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/234/20

Провадження №2/930/391/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

при секретарі Євтодієвій Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з батька, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі,-

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача відповідача.

Виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 2008 року по 2017 рік.

Від шлюбних стосунків у них народилася дитина, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить запис у Свідоцтві про його народження серія НОМЕР_1 .

Фактично сторони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, виховували дитину.

За спільною заявою, поданою до органів реєстрації, на підставі п.1 ч.2 ст. 125 СК України, відповідач ОСОБА_2 визнав себе батьком дитини ОСОБА_4 , про що свідчить відповідний запис у свідоцтві про народження виданого Городківською сільською радою Ружинського району, Житомирської області від 02 березня 2012 року.

Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Як зазначає позивач одна вона не може забезпечити належний рівень життя дитині необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а тому вважає, що оскільки батько дитини, який є фізично здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), оскільки офіційно є працевлаштованим та працює ФОП « ОСОБА_2 », має постійний дохід у розмірі 45 000 гривень. Інших осіб на утриманні відповідач не має, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що відповідач може сплачувати такий розмір аліментів, як 23 600 гривень щомісячно.

Такі обставини й стали підставою звернутися до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог скориставшись пропозицією суду викладену в ухвалі про відкриття провадження від 18.02.2020 року. Позов визнав частково, вважає, що розмір аліментів визначений позивачем, є необґрунтованим,а тому згоден сплачувати аліменти у меншому розмірі, а саме 1/5 частин від його доходу.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

31.03.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

28.05.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про приєднання до матеріалів цивільної справи відповідь Славутьського МВ ДВС на адвокатський запит.

18.05.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про відкладення справи розглядом у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи у Житомирському апеляційному суді.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла письмова заява згідно якої він просить підготовче судове засідання провести у його відсутність. Не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали суду від 18.02.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 31.03.2020 року.

29.01.2020 року судом здійснювався запит до відділу УДМС України у Вінницькій області з метою встановлення місця проживання відповідача.

18.02.2020 року надійшла письмова відповідь згідно з якою відповідач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 , а тому ухвалу суду від 18.02.2020 року разом із додатками позову та повісткою про виклик до суду було направлено на адресу відповідача, яка збігається із адресою зазначеною у позові.

10.03.2020 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов із викладенням своїх заперечень.

Ухвалою суду від 31.03.2020 року підготовче судове засідання було закрито а справу призначено до розгляду по суті на 18.05.2020 року

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи та ухвалення судового рішення у судовому засіданні немає.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо виконання батьками обов`язку утримання дитини.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Суд встановив, за час перебування у незареєстрованому шлюбі сторони по справі мають спільну дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить запис у Свідоцтві про його народження серія НОМЕР_1 . (а.с.3).

Дитина проживає разом з матір`ю, що підтверджується довідкою Городоцької сільської ради № 14 від 15.01.2020 року (а.с.4). Відповідач добровільно коштів на утримання дитини не надає, що вбачається із позовної заяви (а.с.1).

З довідки Городоцької сільської ради Рудинського району Житомирської області вбачається, що позивач ОСОБА_3 проживає в с. Городок Ружинськогорайону Житомирської області в будинку батьків пенсіонерів та доглядає за онкохворим батьком(а.с.2).

Відповідач ОСОБА_5 подав відзив на позов із викладенням своїх заперечень иа позицією часткового визнання позовних вимог (а.с.18-21)

Довідкою про склад сімї виданою Брацлавською селищною радою Немирівського району від 03.03.2020 року підтверджується, що відповідач проживає в АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_4 та двома доньками ОСОБА_6 , ОСОБА_10 (а.с.22).

Згідно довідки Брацлавської селищної ради від 02.03.2020 року № 451 вбачається, що дочка ОСОБА_6 перебуває на повному утриманні відповідача(а.с. 25)

Копією витягу з ЄРДР підтверджується, що внаслідок ДТП загинула ОСОБА_8 (а.с.27)

ДовідкоюДепартаменту охорони здоровя Вінницької ОДА підтверджується, що ОСОБА_9 є інвалідом ІІІ групи та потребує постійного лікарського і медикаментозного лікування (а.с.28, 29-30).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Маліцький М.В. заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Згідно здійснених запитів отримана інформація, що дочка відповідача отримує пенсію по втраті годувальника, відповідач є ФОП та отримує стабільний дохід, а тому може сплачувати розмір аліментів визначений у позовній заяві і перешкод для стягнення аліментів не існує.

Заявив клопотання долучити до матеріалів цивільної справи інформацію отриману відповідно до адвокатського запиту, яка на його думку спростовує доводи відповідача наведені ним у відзиві.

Клопотання відхилене судом за тих обставин, що представника позивача не реалізував своє право заявити таке клопотання до початку розгляду справи по суті.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Суду пояснив, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів у частці від його заробітку,як визначив позивач, але не менше ніж 23 600 гривень жодним чином не обґрунтовані, як і не підтверджені належними доказами розмір його заробітку в сумі 45 000 гривень. Являючись приватним підприємцем за основним видом діяльності у сфері торгівлі запасними частинами до автомобілів позивач зазначив, що його дохід є абсолютно не постійний та набагато менший ніж зазначає позивач.

Окрім того, інших джерел чи доходів, нерухомого майна у нього не має. В даний час відповідач створив нову сімю і на його утриманні перебуває ще двоє дітей, а саме дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка від попереднього шлюбу, мати якої - ОСОБА_8 трагічно загинула під час ДТП, що мало місце 22 жовтня 2018 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стан здоров`я відповідача потребує постійного лікарського та медикаментозного лікування, так як він хворіє, має 3-тю групу інвалідності.

За таких обставин позов визнав частково, а саме згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/5 частини від його доходу, а ніж 1/3, як просить позивач.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У своїх позовних вимогах позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 9 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як встановлено при розгляді справи та підтверджено належними доказами, з моменту припинення сімейних стосунків між сторонами неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

При цьому батько дитини матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, але при цьому не заперечує щодо стягнення аліментів, однак у меншому розмірі ніж просить позивач.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, про що свою позицію висловив у відзиві, яку підтримав у судовому засіданні.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також бажання позивачки, щоб відповідач сплачував аліменти в офіційному порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується розміру аліментів, що підлягають стягненню, то слід зазначити наступне.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вимог діючого законодавства, пояснень сторін, наданих ними письмових доказів, при визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню, суд враховує той факт, що неповнолітня дитина перебуває на утримання матері, відповідач працює, отримує стабільний дохід, однак має іншу сімю та утримує її, є також інвалідом ІІІ групи, а тому враховуючи вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, обставини справи, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів у меншому розмірі ніж просить позивач.

В обґрунтування розміру аліментів, які просить стягнути позивач на дитину щомісячно, зважаючи на позицію позивача щодо стабільного заробітку відповідача, а саме в розмірі 45 000 гривень, суд вважає, що такі доводи позивачем не підтверджені письмовими доказами, при цьому слід також зауважити про обов`язок обох батьків утримувати неповнолітню дитину.

Перешкод для пред`явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини судом не встановлено.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо способу виконання батьками обов`язку утримувати дітей, зокрема, спірні правовідносини регулюються ч. ч. 2,4 ст. 84, 150,180,181,182 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Згідно із ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

За змістомст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1ст.181 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2ст.182 СК України).

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.ч.1, 2 ст.200 СК України).

Висновки суду

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини сторін, причини позову про стягнення аліментів на утримання дитини, матеріальне не забезпечення дитини з боку батька відповідача по справі, наявність інших утриманців з боку відповідача, його хворобливий стан та інвалідність, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову і приходить до висновку, що оскільки відповідач хоч і офіційно є працевлаштований, однак позивачем жодних доказів на підтвердження цього не було надано, як і не було надано доказів того, що визначений розмір аліментів позивачем не буде впливати на сплатоспроможність відповідача та його матеріальний стан..

Тобто розмір аліментів, які просить стягувати позивачка із відповідача, а саме 1/3 частину від його доходу щомісячно на думку суду завищений.

Позивачем не доведено, що за своїм матеріальним становищем відповідач може сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі заявлених позовних вимог. Тому з урахуванням вищенаведеного, положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача слід стягнути у меншому розмірі, ніж просить позивачка, а тому рішення підлягає до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду з означеним позовом ОСОБА_3 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати, а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України , на підставі ст.ст.150, 179, 180, 181, 182, 192 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП2818021685) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів з батька, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ромірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення в частинні стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Згідно дії Закону 540-ІХ від 30.03.2020 року установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), а тому рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2020 року

Суддя: О.П. Царапора