Рішення № 90014265, 23.06.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/810/20

Провадження № 2/510/797/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – Ренійської міської ради Одеської області в судове засідання не явився, відзиву на позов не надав, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивачки; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія технічного паспорту 1990р. на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 – померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заяви позивачки від 19.10.2019р. про прийняття спадщини після смерті матері; копія домової книги на житловий будинок; копія плану побудови будівлі; копія договору від 27.05.1970р. про надання ОСОБА_5 у безстрокове користування земельної ділянки для житлового будівництва; копія довідки Ренійського БТІ про належність ОСОБА_4 житлового будинку; копія акту про закінчення будівництва та введення до експлуатації житлового будинку від 12.03.1990р.; копія плану індивідуального житлового будинку; копія рішення виконкому Ренійської міської ради про затвердження акту введення до експлуатації житлового будинку; копія рішення виконкому Ренійської міськради від 14.05.1970р. про відведення земельної ділянки ОСОБА_5 під забудову; копія акту про відведення земельної ділянки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.01.2020р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 29.12.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є донькою ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 належало майно:

на підставі договору про право забудови від 27.05.1970р. – житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить її заява про прийняття спадщини від 19.10.2019р. Проте, незважаючи навіть на своєчасне звернення за прийняттям спадщини, оформити спадщину неможливо у зв`язку із тим, що у позивачки відсутні відповідні правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Представник відповідача у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок, про що 10.01.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 , як власник нерухомості, у відповідному порядку не зареєструвала її у державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на будинок, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті матері у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на житловий будинок, розпорядження щодо його цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, прийняла її за законом. Інших спадкоємців немає.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 03.09.2001р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А загальною площею 32,30 кв.м., житловою площею 20,50 кв.м.; підсобною площею 11,80 кв.м.; сараю літ. Б; сараю літ. Д; вбиральні літ. Ж; огорожі № 1-3, споруди № 4, 5 ),

що належав ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник