Ухвала суду № 90014057, 22.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/17040/12

Провадження № 6/522/407/20

УХВАЛА

22 червня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі – Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №1522/17040/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №1522/17040/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свою заяву мотивує тим, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, та суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, передану відповідачу за розпискою від 10 листопада 2011 року, в розмірі, що складає 800 000 грн. та судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 3 219,0 грн..

Рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання.

27.08.2014 року на виконання виконавчого листа Овідіопольським РВДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження (ВП) №44507989.

04.09.2014 року ВП №44507989 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №46107511.

09.12.2016 року ВП №44507989 було виведено із зведеного виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника Овідіопольського РВДВС ГТУЮ в Одеській області Захарової Б.Ю. від 19.11.2018 року в межах ВП №44507989 виконавчий лист №1522/17040/12 виданий 28.11.2013 року Приморським районним судом м.Одеси було повернуто стягувачу.

04.12.2018 року Овідіопольським РВДВС ГТУЮ в Одеській області поштовим відправленням за №6780105923322 оригінал виконавчого листа було направлено стягувачу.

Станом на 27.04.2020 року стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа №1522/17040/12 виданого 28.11.2013 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 800 000 грн.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Швець В.Ф. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі та зазначив, що просить заяву задовольнити.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Безверхий А.М. подав заяву про проведення судового засідання без його участі та зазначив, що заявлені вимоги не визнає та просить у задоволенні заяви відмовити.

Крім того, 14.05.2020 року ОСОБА_2 подано до суду відзив на заяву про видачу дублікату виконавчого листа, в якому просить відмовити у задоволенні заяви.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, та суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, передану відповідачу за розпискою від 10 листопада 2011 року, в розмірі, що складає 800 000 грн. та судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 3 219,0 грн..

Рішення набрало законної сили.

В подальшому Приморським районним судом м.Одеси було видано виконавчі листи на виконання вищевказаного рішення суду.

27.08.2014 року на виконання виконавчого листа №1522/17040/12 Овідіопольським РВДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження (ВП) №44507989.

04.09.2014 року ВП №44507989 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №46107511.

09.12.2016 року ВП №44507989 було виведено із зведеного виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника Овідіопольського РВДВС ГТУЮ в Одеській області Захарової Б.Ю. від 19.11.2018 року в межах ВП №44507989 виконавчий лист №1522/17040/12 виданий 28.11.2013 року Приморським районним судом м.Одеси було повернуто стягувачу.

Як вбачається з матеріалів заяви, 04.12.2018 року Овідіопольським РВДВС ГТУЮ в Одеській області поштовим відправленням за №6780105923322 оригінал виконавчого листа було направлено стягувачу.

Заявник вказує, що станом на 27.04.2020 року стягувачем втрачено оригінал виконавчий лист №1522/17040/12 виданий 28.11.2013 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 800 000 грн.

Згідно п. 17.4 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно вимог п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

Згідно ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, на Державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

При цьому, слід зазначити, що виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав стягувача, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції.

Окрім того, судом встановлено, що рішення Приморського районного суду м.Одеси у цивільній справі №1522/17040/12 від 05.06.2013 року набрало законної сили 25.10.2013 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення суду), строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлювався в 1 рік.

Слід зазначити, що 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Згідно з ч. 5 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 pоку, виконавчі документи видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 зазначеного закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:- пред`явлення виконавчого документа до виконання; - надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як вбачається з постанови заступника начальника Овідіопольського РВДВС ГТУЮ в Одеській області Захарової Б.Ю. від 19.11.2018 року в межах ВП №44507989 виконавчий лист №1522/17040/12 виданий 28.11.2013 року Приморським районним судом м.Одеси було повернуто стягувачу.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що Виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строки встановлені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, ОСОБА_1 строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є пропущеним.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси у цивільній справі №1522/17040/12 від 05.06.2013 року невиконане, отже, виконавчий документ необхідно пред`явити до примусового виконання.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, звернення до виконання судових рішень здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження", а також інших актів законодавства.

Звернення до виконання судових рішень покладається на суд, що розглянув справу у першій інстанції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки рішення суду до теперішнього часу не виконане, виконавчий документ було втрачено не з вини заявника, а тому заява видачу дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.

Керуючись п.9, 15.3., 17.4. ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) ЦПК України (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), ст.ст. 1-11, 18, 19, 23,43, 48, 76-81, 223, 258-260, 654, 431, ч.1 ст.446 ЦПК України (в ред. від 03.10.2017р.), суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №1522/17040/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа виданого на виконання рішення по цивільній справі №1522/17040/12 від 05 червня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 800 000,00 грн. та судових витрат у розмірі 3219,00 грн..

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Суддя: 22.06.2020