Рішення № 9000772, 24.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.09р.Справа № 1/392-09

За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікофарм", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 946 грн. 51 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники сторін:

від прокурора: Тараненко А.О., посв. № 124 від 17.08.07р.;

від позивача: Остапенко О.І., дов. № 800 від 26.09.08р.

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:          

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікофарм" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 3 475 грн. 43 коп., пеню - 472 грн. 08 коп., у загальній сумі 3 946 грн. 51 коп.

Відповідач явку свого повноваженого представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 16553544, долучене до матеріалів справи.

В порядку ст.85 ГПК України за згодою прокурора та представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005р. між Міським комунальним підприємством „Дніпропетровські міські теплові мережі” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікофарм" укладено договір про постачання теплової енергії № 070492 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній зобов’язався здійснити оплату в продовж 5 діб після одержання рахунку позивача.

Згідно до п. 7.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місця, по результатам якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що споживач зобов’язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Відповідно до п. 7.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після отримання рахунку у позивача, який зобов’язаний направити рахунок споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Протягом опалювального періоду 2008-2009р.р. відповідач систематично порушував свої зобов’язання відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив п. 7.3 Договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3475 грн. 43 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: розрахунком суми позову, актами прийому-передачі виконаних робіт, двостороннім актом звірки, тощо.

На момент розгляду справи позивачем надано довідку від 23.11.2009р., відповідно до якої відповідачем до звернення прокурора із позовом до суду було сплачено 300 грн. 00 коп., у зв'язку із чим позивачем було здійснено коригування суми основної заборгованості та пені, які згідно розрахунку позивача становлять 3175 грн. 43 коп. –основний борг та 470 грн. 06 коп. –пеня.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов’язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 8.2.3 Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що становить 470 грн. 06 коп.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки заборгованість в сумі 300 грн. 00 коп. сплачена відповідачем до звернення прокурора із позовом до суду.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікофарм" (49081, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети „Правда”, б. 8/4, кв. 69, код ЄДРПОУ 31508648, р/р 26003143096001 в КБ «Приватбанк», МФО 305298) на користь Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі” (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЗКПО 32082770, р/р 26008050201337 в ДГРУ КБ «Приватбанк», МФО 305299) 3 175 грн. 43 коп. (три тисячі сто сімдесят п'ять грн. 43 коп.) основного боргу, 470 грн. 06 коп. (чотириста сімдесят грн.. 06 коп.) пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікофарм" (49081, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети „Правда”, б. 8/4, кв. 69, код ЄДРПОУ 31508648, р/р 26003143096001 в КБ «Приватбанк», МФО 305298) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 94 грн. 22 коп. (дев'яносто чотири грн. 22 коп.) державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікофарм" (49081, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети „Правда”, б. 8/4, кв. 69, код ЄДРПОУ 31508648, р/р 26003143096001 в КБ «Приватбанк», МФО 305298) в доход Державного бюджету в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31211259700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 24246786, МФО 805012, призначення платежу: ККД 22050000 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах) 218 грн. 00 коп. (двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано - 01.12.2009р.