Рішення № 90007016, 24.06.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.06.2020

Справа № 497/933/19

Провадження № 2/497/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ковтун О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Граніт" про розірвання шлюбу, визнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя, стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, та просив постановити рішення яким:

1. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Болградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, запис акту №101.

2. Визнати спільним сумісним правом подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майнові права на однокімнатну квартиру загальною площею 41.63 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію різниці в вартості 1/2 частини майнових прав у розмірі 294075 гривен.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 усі понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою від 24.06.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 15.07.2019 року о 14:30 годині.

У подальшому представником відповідача ОСОБА_3 - Каракаш І.П. на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 24.06.2019 року про відкриття провадження по зазначеній справі було подано апеляційну скаргу (а.с.47-50).

Ухвалою від 15.07.2019 року було знято з підготовчого розгляду зазначену цивільну справу (а.с.52).

28.08.2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - Каракаш І.П. на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 24.06.2019 року про відкриття провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл майна спільного сумісного майна подружжя (а.с.71) та ухвалою Одеського апеляційного суду тоді ж 28.08.2019 року призначено вищезазначену справу до судового розгляду на 17.10.2019 року о 14:00 годині. (а.с.73).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.10.2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Каракаш І.П. залишено без розгляду а ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 24 червня 2019 року про відкриття провадження у справі залишено без змін (а.с.86-89).

12.11.2019 року на адресу суду поштовим листом надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та розподіл майна спільного сумісного майна подружжя після апеляційного розгляду (а.с.91).

Ухвалою суду від 19.11.2019 року призначено підготовчий розгляд по справі на 09.12.2019 року о 09:00 годині.

09.12.2019 року підготовчий розгляд по справі відкладено та повторно призначено на 23.01.2020 року о 13:00 годині.

Станом на 23.01.2020 року головуючий суддя Кодінцева С.В. знаходилася у відрядженні, а відтак не вбачалося можливим провести підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року після виходу головуючого судді з відрядження призначено підготовчий розгляд справи на 21.02.2020 року о 13:00 годині.

21.02.2020 року ухвалою суду підготовчий розгляд відкладено в зв`язку з наявністю клопотання представника позивача (а.с.140), та повторно призначено на 20.03.2020 року о 10:00 годині.

20.03.2020 року ухвалою суду підготовчий розгляд по справі в черговий раз відкладено в зв`язку з заявою представника відповідача Каракаша І.П. (а.с.145-146), та повторно призначено на 10.04.2020 року о 14:00 годині (а.с.148).

Ухвалою від 10 квітня 2020 року (а.с.161-165) закрито підготовчий розгляд та призначено справу до судового розгляду на 21.04.2020 року о 14:00 годині, разом з цим було залучено до участі у справі у якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальність «Полімер-Граніт», юридична адреса: 65122, м.Одеса, 11 станція Люстдорфської дороги, 3-А, код ЄДРПОУ 34872486. Направлено третій особі копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано подати суду в строк до 21.04.2020 року свої пояснення.

Крім того, вжито заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року судовий розгляд по справі відкладено та повторно призначено на 15.05.2020 року о 13:00 годині та визнано обов`язковою особисту явку представника третьої особи ТОВ «Полімер Граніт» в судове засідання на призначений час.

15.05.2020 року, 28.05.2020 року та 17.06.2020 року ухвалами суду судові засідання відкладено за клопотанням сторін по справі та в останнє призначено судовий розгляд на 24.06.2020 року на о 15:00 годині.

В судовому засіданні 24.06.2020 року представниками сторін подано письмову мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_1 , відповідачем ОСОБА_3 та третьою особою ТОВ «Полімер-Граніт» (а.с.197-199) та заяви сторін по справі кожного окремо з проханням прийняти і затвердити їх мирову угоду (а.с.200-204). Також сторони: відповідач, її представник та представник третьої особи наполягали на розгляді справи у їх відсутність.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року затверджено мирову угоду сторін в частині позовних вимог щодо визнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя, стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав та скасовано заходи забезпечення позову (а.с.205-207). В цій частині позовних вимог провадження по справі закрито.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивача, та те що закрито провадження по справі в частинівизнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя, стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав, суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги щодо розірвання шлюбу за наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з розірванням шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 28 серпня 2007 року в Болградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 101, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13), та ориганалом свідоцтва про шлюб, виданим повторно серії НОМЕР_1 (а.с.205).

Від цього шлюбу у сторін неповнолітніх дітей не має дітей.

Позивач категорично миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, наміру та бажання миритися з відповідачкою він не має.

Відповідач позовні вимоги в цій частині не визнала, однак станом на час прийняття рішення судом жодних заяв, клопотань, будь-яких заперечень на спростування доводів позивача не подавала.

Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Згідно приписів ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу

Статтею 111 Сімейного кодексу України встановлено, що суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи однозначну позицію позивача по справі, а також те, що відповідачу було відмовлено в наданні строку для примирення, суд не вважає за можливе застосування будь-яких заходів щодо збереження шлюбу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судовим розглядом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх вони не мають наміру.

Суд переконаний, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права.

Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - існує формально, а тому підлягає розірванню.

Положеннями ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, в силу названих процесуальних вимог закону, з урахуванням того, що відповідач позовні вимоги в цій частині не визнала, суд ввадажє за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: 704.80 гривень - судового збору в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.

Положеннями ч.1 ст.142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з цим, сторони по справі дійшли мирової угоди на стадії судового розгляду, а тому не можливо застосувати вимоги ст. 142 ч.1 ЦПК України.

Однак, згідно п.4 статті 142 ЦПК України, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються визнання майнових прав на квартиру спільним сумісним правом подружжя, стягнення грошової компенсації різниці в вартості Ѕ частини майнових прав слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 половину понесених позивачем витрат на сплату судового збору в частині зазначених позовних вимог - 1470.37 гривень (2940.75 гривень : 2).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.104 ч.2, 110, 112,113 СК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Болград, Одеської області, громадянином України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с.Городнє, Болградського району, Одеської області, громадянкою України, зареєстрований 28 серпня 2007 року в Болградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 101.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 17.12.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь позивача ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 18.06.2010 року, ідентиифікаційний номер НОМЕР_5 , понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 238.77 гривень (1470.37 гривень + 768.40 гривень) (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень сімдесят сім копійок).

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева