Постанова № 90006313, 24.06.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2365/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Едера П. Т.

секретаря с/з Репети К. М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Завалишина Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчука Назара Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 2281993 від 22.03.2020 про накладення адміністративного стягнення,-

у с т а н о в и в:

01 квітня 2020 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчука Назара Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 2281993 від 22.03.2020 про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 22 березня 2020 року інспектором роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Матвійчуком Н. В. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2281993 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказана постанова мотивована тим, що 22.03.2020 близько 15:15 год. позивач керував автомобілем «Фіат Дукато», державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Львові по вул. Тучапського, 12 та не мав при собі посвідчення водія на право керування автомобілем, а також ним здійснено рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною.

У своїй заяві позивач вказує, що постанова винесена інспектором роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Матвійчуком Н. В. без дотримання положень КУпАП, грубо порушивши процедуру розгляду справи, без повного та всебічного з`ясування дійсних обставин справи, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам закону та порушує його права.

З урахування вказаного, вважає постанову, винесену інспектором, протиправною, відтак, такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.04.2020 позивачем виконано вимоги ухвали та 28.04.2020 ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львов позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

26 травня 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова задоволено клопотання позивача та залучено належного відповідача - Управління національної поліції у Львівській області, а інспектора роти 4 батальйону 2 Управління національної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчука Назара Васильовича в якості співвідповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача Управління національної поліції у Львівській області на належного відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, а інспектора роти 4 батальйону 2 Управління національної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчука Назара Васильовича як співвідповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.06.2020 позивачем виконано вимоги ухвали та справу призначено до розгляду на 24 червня 2020 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Завалишин Ю. О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши суду пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 та представник Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, відзив до суду не подано. 05.06.2020 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 – Вахули Р. О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Cуд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАК № 2281993 від 22.03.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень (а. с. 3а).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У зв`язку з цим посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та інше.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачами в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП не надано.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, крім того не представили суду достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надали документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.

У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови серії ЕАК № 2281993 від 22.03.2020 адміністративне правопорушення вчинене позивачем у м. Львові по вул. Тучапського, 12, проте позивач рухався по вул. Липинського, в напрямку до пр-ту В. Чорновола, Крім того, на вулиці Тучапського відсутня смуга для руху маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Разом з тим, згідно з ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтоване, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова серії ЕАК № 2281993 від 22 березня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 77, 162, 205, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК № 2281993 від 22 березня 2020 року, винесену інспектором роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Матвійчуком Н. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а особою, яка не була у судовому засіданні – з моменту отримання копії рішення.

Суддя П. Т. Едер