Рішення № 90005778, 24.06.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2300/20

пр.№ 2-а/464/114/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2020 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

секретаря судових-засідань Бусько Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови серії ДП18 № 453151 від 28.04.2020 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 гривень штрафу, за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що він 28.04.2020 о 10 год 25 хв по вул.Скрипника,15 керував транспортним засобом «Volkswagen» н.з. НОМЕР_1 у якого був несправний тормозний стоп, що відноситься до роботи зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, а також не пред`явив поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає постанову протиправною, оскільки причин для пред`явлення та перевірки полісу цивільного страхування не було.

Ухвалою суду від 08.05.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження.

Від відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву в якому зазначає, що зазначені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, позивач в такий спосіб намагається уникнути адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю. Вважає, що доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР України являється винесена у встановленому законом порядку оскаржувана постанова. Доводи позивача обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування оскаржуваної постанови, проте не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Крім цього, як вбачається з відео матеріалів інспектор пояснив позивачу суть скоєного правопорушення, повідомив про розгляд справи про адміністративне правопорушення ознайомив позивача з його правами відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Вимога пред`явлення документа, а саме поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснювалась інспектором на підставі п.2 ч.1 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» , п.2.1 та п.2.4 ПДР України.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просять таку задоволити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 453151 від 28.04.2020 року, ОСОБА_1 28.04.2020 о 10 год 25 хв по вул.Скрипника,15 керував транспортним засобом «Volkswagen» н.з. НОМЕР_1 у якого був несправний тормозний стоп, що відноситься до роботи зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, а також не пред`явив поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Серед обов`язків водія транспортного засобу, передбачених Правилами дорожнього руху (Розділ 2), передбачено, зокрема, що водій повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і на вимогу працівника міліції пред`явити для перевірки такий документ.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

У відповідності до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Крім цього, п. 21.3. ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Згідно із ст.53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Таким чином, працівники поліції вправі здійснювати контроль за наявністю у водія поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як при складенні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, так і при зупинці транспортного засобу за наявності для того законних підстав.

Так, із аналізу вищенаведених норм законів, вбачається, що договір /поліс/ обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності пред`являється водієм при використанні ним транспортного засобу в дорожньому русі на вимогу поліцейського, який здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху.

Відтак, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова серії ДП18 № 453151 від 28.04.2020 року є законною.

Згідно ч.1 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Таким чином, у відповідності до положень ст. 256 КУпАП відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Суд оцінивши всі надані суду позивачем та відповідачем докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивач дійсно скоїв адміністративне правопорушення за яке був притягнений до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд вважає, що в справі постанова про накладання адміністративного стягнення на позивача, об`єктивність якої підтверджена.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.

Cуддя С.З. Чорна