Вирок № 90003789, 16.06.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.06.2020

Справа № 334/1635/20

Провадження № 1-кп/334/747/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Манюхіна О.О., прокурора Овчаренко В.В. обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката Астіон О.І., представника потерпілого Посунько Є.О.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, який має повну загальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 року, приблизно о 11:00 год.. ОСОБА_1 , знаходячись в торговій залі магазину ТОВ «Траш № 11і», що розташований в будинку № 28 по вул. Дудикіна в м. Запоріжжя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стенду, що знаходиться у торгівельному залі вказаного магазину, шляхом вільного доступу, таємно викрав шоколад «Milka з кусочками печива Огео» в кількості 8 одиниць, штрих код (7622210750495), вагою по 300 грам кожна, вартістю 59 гривень 57 копійок без урахування ПДВ, всього загальною вартістю 476 гривень 56 копійок без урахування ПДВ, що належить ТОВ «Траш».

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , сховавши вищевказаний товар до власного пакету, залишив приміщення вищевказаного магазину.

Таким чином, в ході умисних злочинних дій ОСОБА_2 , ТОВ «Сільпо- Фуд» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 476 гривень 56 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

30 березня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого ТОВ «Траш» - Посунько Є.О. було укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Сторони кримінального провадження узгодили призначене покарання ОСОБА_1 ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі з ісритовим строком на один рік. Крім цього, згідно умов даної угоди, її учасникам роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти затвердження угоди про примирення, оскільки така угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав угоду про примирення, при цьому, повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.

Представник потерпілого Посунько Є.О. просив затвердити угоду про примирення, вказав, що завдана шкода відшкодована у повному обсязі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнає повністю. Обвинувачений розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.2 ст.185 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого Посунько Є.О., призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, суд не вбачає.

Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні.

На підставі ч.9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314, 368-371, 373-376, 384, 472, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12020080050001006 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, укладену 30 березня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з випробуванням з іспитовим строком – один рік, поклавши на нього виконання обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Речові докази: товар, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого - повернути потерпілому; диск, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Н.Ю.Козлова