Вирок № 90003787, 16.06.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.06.2020

Справа № 334/1495/20

Провадження № 1-кп/334/719/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Манюхіна О.О., прокурора Овчаренко В.В. обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката Астіон О.І., представника потерпілого Посунько Є.О.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, який має повну загальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2020 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в торговій залі магазину №139 ТОВ «Сільпо-Фуд», що розташований в б. 20-Б по вул. Бородінській в м. Запоріжжя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, із корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стенду, що знаходиться у торгівельному залі вказаного магазину, шляхом вільного доступу, взяв крем проти зморшок нічний «L’Oreal Revitalift» об`ємом 50 мл., в кількості однієї одиниці, (штрих код 3600520239408), вартістю 249 гривень 90 копійок без урахування ПДВ, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд».

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 , сховавши вищевказаний товар до внутрішньої кишені власної куртки, умисно оминув касову зону, не оплативши за зазначений товар, намагався залишити приміщення вищевказаного магазину, про те не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки одразу був зупинений співробітником охорони даного магазину.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в обвинувальному акті, а також спрямованості умислу та мети при вчиненні ним кримінального правопорушення. Обвинувачений також не оспорює факт залишення місця проживання.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах встановлених у ході судового розгляду та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» у заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, яке вчинене повторно повністю доведена.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка, відповідно до ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка, відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому, судом не визначено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинив злочин невеликої тяжкості.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ст.185 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає можливим призначити йому основне покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 гривень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького Апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.Ю.Козлова