Рішення № 9000197, 16.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 грудня 2009 р.           Справа 12/150-09

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (вул. Воровського, 8, м. Київ, 04053)

до: Приватного підприємства "Магазин Продторг № 3" (вул. Київська, 31, к. 9, м. Вінниця, 21032)

про стягнення 9 046,35 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : не з'явився

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ПП "Магазин Продторг № 3" на користь ТОВ"Союз-Віктан Трейд" 9046,35 грн., з яких: 6842,64 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 814,27 грн. пені, 169,01 грн. - 3% річних та 833,43 грн. інфляційних втрат, а також витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки № ДТ-12-000068 від 10.04.2006 р. позивачем, в період з 17.09.2008 р. по 01.10.2008 р., поставлено відповідачу товар на загальну суму 6842,64 грн.. Відповідач зобов’язання по оплаті товару не виконав. Станом на день подачі позову борг відповідача становить 6842,64 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 15.10.2009 р..

У зв'язку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 15.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 17.11.2009 р..

Судове засідання 17.11.2009 р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Кожухар М.С. на лікарняному.

Ухвалою суду від 25.11.2009 р. розгляд справи призначено на 16.12.2009 р.

В судове засідання 16.12.2009 р. представники сторін не з'явились. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.04.2006 р. між ТОВ "Союз-Віктан Трейд" (позивач) та ПП "Магазин Продторг №3" укладено договір поставки № ДТ-12-000068, відповідно до якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець прийняти і оплатити алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари в асортименті партіями (далі - продукція), на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).

Сторони домовились про те, що умови даного Договору поширюються на поставку кожної партії продукції, яка передається по окремій товарній (товарно-транспортній) накладній (п.1.2. Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до кінця року вказаного в преамбулі даного Договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення. Якщо жодна із сторін Договору за 30 днів до закінчення терміну його дії не повідомить іншу сторону про його припинення, дія Договору автоматично продовжується на той же термін і на тих же умовах (п.1.5. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається за даним Договором, вказується в додаткових угодах (Додатку) або може узгоджуватись сторонами при підписанні накладної та вказуватись в них (накладних). Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції вважаються остаточно узгодженими сторонами даного Договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання/здачу товарно-матеріальних цінностей) накладної.

Продукція передається Постачальником Покупцеві окремими партіями на складі Покупця, зареєстрованому як місце зберігання алкогольних напоїв, або в його магазині за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 110, магазин "Продторг №3" (по додатковій вказівці Покупця продукція може поставлятися в інше місце). Продукція поставляється на умовах DAF (ІНКОТЕРМС-2000 р.) (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору Покупець оплачує вартість кожної партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або оплачує товар будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством (готівкові або безготівкові розрахунки).

Покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану партію продукції не пізніше семи календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної) (п.2.4. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони домовились, що у разі недотримання термінів оплати продукції, вказаних в 2.4. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в даний період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку якщо покупець прострочив оплату отриманої партії продукції більш ніж на десять днів, постачальник має право припинити постачання подальших партій продукції до повного погашення заборгованості з урахуванням пені і збитків, і/або в односторонньому порядку відмовитися від виконання Договору (п.3.4. Договору).

На виконання умов договору поставки № ДТ-12-000068 від 10.04.2006 р., позивач в період з 17.09.2008 р. по 01.10.2008 р., на підставі видаткових накладних № РН-12-020130 від 17.09.08р., № РН-12-020654 від 23.09.08 р., № РН-12-021240 від 30.09.08 р., № РН-12-021376 від 01.10.08 р., поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6842,64 грн..

За отриманий товар відповідач розрахунків не здійснив.

Станом на день подачі позову і розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 6842,64 грн..

Наведене стверджується:

- договором № ДТ-12-000068 від 10.04.2006 р.;

- видатковими накладними № РН-12-020130 від 17.09.08р., № РН-12-020654 від 23.09.08 р., № РН-12-021240 від 30.09.08 р., № РН-12-021376 від 01.10.08 р.;

- товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв;

- відсутністю заперечень відповідача на позовну заяву.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на умовах договору № ДТ-12-000068 від 10.01.2006 р. отримав від позивача продукцію, розрахунки за яку на підставі п.2.4. Договору повинен був здійснити протягом семи днів з моменту поставки продукції (дати складання видаткової накладної).

Свої зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу 6842,64 грн..

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6842,64 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 833,43 грн. інфляційних втрат, 814,27 грн. пені за період з 09.10.08 р. по 23.03.09 р.(у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості), та 169,01 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснено позивачем без урахування положень ч.6 ст. 232 ГК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі підлягають частковому задоволенню в сумі 745,85 грн. (здійснений з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, розрахунок пені міститься в матеріалах справи). Врешті позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, як заявлених безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.

Дослідивши розрахунок позивача 833,43 грн. інфляційних втрат та 169,01 грн. - 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення цих сум підлягають стязадоволенню як такі, що відповідають законодавству.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Магазин Продторг № 3" (вул. Київська, 31, к. 9, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 31983717, р/р 260049173 у ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Вінниця, МФО 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд" (вул. Воровського, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 33643230, р/р 2600114865 в ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", м.Київ, МФО 300335) 6842,64 грн. боргу, 745,85 грн. пені, 833,43 грн. інфляційних втрат та 169,01 грн. - 3% річних, витрати на сплату держмита в сумі 96,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,12 грн..

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 грудня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Воровського, 8, м.Київ, 04053) разом з оригіналами документів на 15-ти аркушах (договір № ДТ-12-000068 від 10.01.2006 р., 2 акта звірки взаєморозрахунків , 4 видаткові накладні, 4 товаро-транспортні накладні, 2 листа).

3 - відповідачу (вул. Пархоменко, 29, м.Вінниця)