Рішення № 9000091, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-23/5904-2009 За позовом Фізичної особи-підприємця Гороховцевої Тетяни Іванівни, м.Севастополь

До відповідача Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", м.Сімферополь

про стягнення 34288,52грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Заварін А.В., представ. за довір. від 20.11.2009р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 34288,52грн. заборгованості, в тому числі: 28726,37грн. основного боргу, 3295,82грн. пені, 1735,03грн. інфляційних витрат, 531,30грн. 3% річних, а також 342,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач двічі не забезпечив явку свого представника в судові засідання 23.11.2009р. та 07.12.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

21.11.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (покупець) та Фізична особа-підприємець Гороховцева Тетяна Іванівна (постачальник) уклали договір поставки №179СМФ 2008.

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов’язався передати (поставити) у обумовлені строки іншій стороні - покупцю товари, а покупець зобов’язався прийняти товар та уплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до п.1.2 договору перелік товарів обумовлюється у специфікації, яка є додатком до договору.

Пунктом 9.7 договору встановлено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом безготівково розрахунку, протягом 10 банківських днів від дня одержання товару.

Згідно умов договору постачальник поставив відповідачеві товар на загальну суму 40506,58грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2009р. (а.с.30).

Статтями 193 Господарського кодексу України, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

18.02.2009р. між сторонами договору був зроблений взаємозалік зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом (а.с.24).

Таким чином сума основного боргу відповідача складає 28726,37грн. та підлягає стягненню.

Пунктом 10.4 договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня на загальну суму 3295,82грн. (а.с.8), яка є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції становить 1735,03грн., річні – 531,30грн. і також підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.           

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 07.12.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.12.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (95022, м.Сімферополь, вул.Ясна, 37, код ЄДРПОУ 35531314) на Фізичної особи-підприємця Гороховцевої Тетяни Іванівни (99011, м.Севастополь, вул.Батумська, 20, кв.34, код ЄДРПОУ 2380915966, св-во про держреєстрацію серії В01 №357322, р/р 26003054802186 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935) 28726,37грн. основного боргу, 3295,82грн. пені, 1735,03грн. інфляційних витрат, 531,30грн. 3% річних, 342,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.