Ухвала суду № 89998291, 24.06.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/2205/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, буд. 9, м. Чернігів, 14000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Чернігівської області, в якому просить:

- визнати дії прокуратури Чернігівської області протиправними щодо винесення вказівки від 05.06.2020 № 16-288 вих-20 про скасування наказу Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» від 14.04.2020 № 18/зк-20 «Про зарахування засудженого до відділення засуджених залишених в установі для виконання робіт з господарського обслуговування та залучення до суспільно корисної праці» за строковим трудовим договором на час відбування покарань засудженого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Прокуратуру Чернігівської області скасувати вказівку від 05.06.2020 № 16-288 вих-20 про скасування наказу Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» від 14.04.2020 № 18/зк-20 «Про зарахування засудженого до відділення засуджених залишених в установі для виконання робіт з господарського обслуговування та залучення до суспільно корисної праці» за строковим трудовим договором на час відбування покарань засудженого ОСОБА_1 та вирішення питання щодо переведення ОСОБА_1 до Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві позивачем, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору визначено Державну установу «Чернігівський слідчий ізолятор», але клопотання про його залучення до справи з обґрунтуванням підстав, з дотриманням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України не подано;

- до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі.

При цьому, позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору в зв`язку з відсутністю коштів та відбуванням ним покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Як слідує з позовної заяви, вимоги не пов`язані з питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Як вбачається з копії наказу Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» від 14.04.2020 № 18/зк-20 засудженого ОСОБА_1 зараховано до відділення засуджених залишених в установі для виконання робіт з господарського обслуговування та призначено на посаду робітника з комплексного обслуговування та ремонту будинків, встановивши посадовий оклад 0,5 ставки (згідно першого тарифного розряду) у розмірі 2102,00 грн. з 15.04.2020.

Тобто, позивач перебуваючи в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» отримує заробітну плату, яка дає йому можливість оплатити судові витрати.

Особа, яка має намір подати позовну заяву повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, який перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством України порядку і розмірі станом на час звернення до суду з позовом.

Кодекс адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в позовній заяві, суд приходить до висновку, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 440/4379/18 (адміністративне провадження № К/9901/17490/19).

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. на рахунок UA028999980313161206084025002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - Казначейство України (ЕАП).

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання до суду: 1) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.; 2) клопотання про залучення третьої особи з дотриманням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до прокуратури Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Непочатих