Ухвала суду № 89997774, 23.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2020 року м. Рівне№460/4496/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність відповідача у ненарахуванні та не виплаті відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з 17.07.2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що пред`явлений позов не відповідає вимогам статей 160 - 161 КАС України з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства за період 17.07.2018 у повному розмірі відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду з позовними вимогами в частині нарахування та виплати вищевказаної грошової допомоги з 17.07.2018 не надає жодних доказів.

У поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про виплату такої допомоги в неповному розмірі компетентні органи її не інформували, а вона не має юридичної освіти.

Суд не погоджується з клопотанням позивача та вважає його необґрунтованим, оскільки соціальні виплати, визначені статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у вигляді грошової допомоги носять щомісячний характер (регулярні платежі), а тому про порушення свого права у період з 17.07.2018 позивач очевидно мала бути обізнана на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Стосовно поданого позивачем клопотання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору в даній справі суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 грн.

За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16, відповідно до яких вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру отже за подання такого позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору на підставі п.3, ч.1, ч.2, ст.8, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист її соціальних прав, а також того, що її середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, ст.8 Закону №3674 чітко передбачені підстави для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Судом зазначено, що судові власті повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Збір, який вимагається від заявника за розгляд його справи, не може бути надмірним і призвести до залишення без розгляду його справи судом, оскільки це завдасть шкоди самій суті його права на доступ до суду.

На підтвердження свого матеріального стану позивачем не долучено жодного доказу, а саме: позивачем не надано суду документів, з яких можливо було б встановити суму всього доходу, отриманого за попередній календарний рік (01.01.2019-31.12.2019), чи іншого доказу, який підтверджує скрутний майновий стан.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням викладеного в цій ухвалі або доказів того, що даний позов було подано в строк встановлений КАС України, а також позивачу слід доказ сплати судового збору в сумі 840,80 гнн. або доказів звільнення від оплати судовим збором відповідно до Закону та викладеного в цій ухвалі..

Керуючись статтями 122-123, 169, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя.

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Махаринець Д.Є.