Ухвала суду № 89997030, 16.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/261/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.,

при секретарі судових засідань Олійник В.В.

за участі представників сторін

позивача: Секерня В.М., Шкорка І.М.

відповідача 1, 3: Строган М.М.

відповідача2: Андрощук Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиція України, Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвала в повному обсязі виготовлена 23 червня 2020 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиція України, Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яким просить визнати протиправним та скасувати наказ від 20.12.2019 року № 3974/к Міністерства юстиції України та наказ від 03.01.2020 року № 20/к Міністерства юстиції України; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області або на рівнозначну посаду заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ); стягнути солідарно з Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Міністерства юстиція України середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 ; стягнути солідарно з Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Міністерства юстиція України моральну шкоду за незаконне звільнення за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

26.02.2020 року до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/24538/19 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 року про "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", якою було прийнято рішення про ліквідацію територіальних органів Міністерства юстиції, в тому числі, і Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та слугувало підставою звільнення позивача.

В судовому засіданні 27.02.2020 року поставлено на обговорення питання про зупинення провадження, втім, за клопотанням позивача, з метою надання можливості обгрунтування необхідності зупинення провадження у справі, його розгляд відкладено.

В судовому засіданні 16.06.2020 року позивач та його представник підтримали заявлене клопотання, представники відповідачів проти його задоволення заперечили.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі прийшов до наступного.

Порядок зупинення провадження у адміністративній справі встановлений статтею 236 КАС України, яка містить як обов`язкові так і факультативні підстави зупинення.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Отже, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.

При цьому, преюдиція - це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов`язаних між собою справах.

Суд звертає увагу, що предметом позову ОСОБА_1 є, перш за все, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про звільнення", тобто скасування акту індивідуальної дії.

Щодо справи № 640/24538/19, то ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції".

Згідно пункту 5 резолютивної частини ухвали суд зобов`язав відповідача:

- не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі № 640/24538/19 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання повністю протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 року про "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції";

- надати у судове засідання письмові докази на підтвердження опублікування оголошення.

Роз`яснити, що оголошення повинно містити вимоги ОСОБА_2 щодо оскаржуваного нормативно-правового акта, реквізити цього акта та дату, час і місце судового розгляду справи.

Відповідна ухвала про відкриття провадження опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86849662.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 5 від 21.01.2020 року на сторінці 138 опубліковано оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту, а саме постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 року.

Вищезазначене свідчить про те, що предметом розгляду справи №640/24538/19 є визнання незаконним нормативно-правового акту.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову викладені у статтях 264, 265 КАС України. Згідно з вказаними нормами права суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

В законодавстві України розрізняються поняття "визнання нечинним" та "скасування".

Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.

Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.

Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в ст. 5 КАС України. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту - постанови Кабінету Міністрів України, який пов`язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження по цій справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови Кабінету Міністрів України (в її частині), воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.

До того ж "автоматичне" відновлення норм права, у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним акту, яким припинена дія попереднього акту чи попередньої редакції певної норми, не передбачене жодною нормою права і в даному випадку суд не наділений повноваженнями відновлювати такі норми права.

У разі, якщо Окружним адміністративним судом міста Києва буде задоволено позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови № 870 від 09.10.2019 року, то дана постанова втратить чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду, при цьому вона залишатиметься чинною на момент прийняття Міністерством юстиції України наказу "Про звільнення" і жодним чином не впливатиме на законність прийняття рішення щодо звільнення позивача.

Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 260/261/20, де предметом розгляду є наказ Міністерства юстиції України, до розгляду справи № 640/24538/19, провадження по якій відкрито 17.02.2020 року, оскільки визнання нечинною постанови № 870 не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та які склалися між сторонами у справі № 280/261/20.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України розумний строк – це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а відтак у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі слід відмовити за його безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 166, 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиція України, Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.І. Рейті