Рішення № 89996930, 24.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/8791/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменка Дениса Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

12 червня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменка Дениса Олеговича, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменка Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження №62090048 від 15 травня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем на підставі виконавчого напису №5173, виданого 5 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, 22 травня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62090048. Вказану постанову вважає протиправною з огляду на те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович не мав права на відкриття виконавчого провадження, оскільки його виконавчим округом є м.Київ. Будь-яке майно у м. Києві у позивача відсутнє, а місцем проживання є: АДРЕСА_1 , тому у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 24 червня 2020 року на 9:30.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с.28-29).

У судове засідання, призначене на 24 червня 2020 року на 9:30 позивач не прибув, електронною поштою надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. У заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві (а.с.31).

Відповідач у судове засідання, призначене на 24 червня 2020 року на 9:30 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про причини свого неприбуття суду не повідомив. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у частині надіслання до суду відзиву на адміністративний позов та матеріалів виконавчого провадження не виконав.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 5 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем було вчинено виконавчий напис №5173 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в сумі 14480,00 грн. Як видно з виконавчого напису, зазначена сума була надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінанс Інновація» відповідно до кредитного договору №191011-9723-2 від 11 жовтня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінанс Інновація» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича із заявою про примусове виконання рішення, у якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. за №5173 від 5 травня 2020 року про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 14480,00 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменком Денисом Олеговичем постановою від 15 травня 2020 року відкрито виконавче провадження №62090048, з виконання виконавчого напису №5173, виданого 5 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості у розмірі 14480,00 грн.

В рамках виконавчого провадження ВП №62090048 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменком Денисом Олеговичем винесено постанову від 22 травня 2020 року ВП №62090048 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.11-12).

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон України №1404-VIII) у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 1 статті 26 Закону України №1404-VII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач, у відповідності до вимог частини 3 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 48 Закону України №1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом України №1404-VII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи відносно фізичних осіб виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Судом встановлено, що виконавчим округом відповідача є м.Київ (а.с.10). Таким чином, відповідач має право здійснювати примусове виконання рішень у межах м.Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м.Києві або ж майно боржника знаходиться у м.Києві.

Згідно з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22 травня 2020 року встановлено, що згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 19 травня 2020 року, наданою на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, боржник отримує доходи в Попільнянській селищній раді, яка зареєстрована за адресою: 13500, Житомирська область, Попільнянський район, смт.Попільня, вул.Богдана Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04347226 та постановлено звернути стягнення на доходи боржника у Попільнянській селищній раді (а.с.11-12).

Копією паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області підтверджено, що місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , з 15 вересня 1998 року (на звороті а.с.5).

У виконавчому написі №5173 від 5 травня 2020 року вказано адресу місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .

Отже, при відкритті виконавчого провадження інформація про місце проживання за межами Києва була відома відповідачу.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач всупереч вищезазначеній нормі при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Відповідно до частини 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів правомірність позовних вимог, а відповідач не довів, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 травня 2020 року ВП №62090048 відповідає вимогам Закону України №1404-VIII, що підтверджено доказами, які перевірено судом, з огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок відповідача, а саме у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменка Дениса Олеговича (вул.Кирилівська, 172, оф.65, м.Київ-73, 04073) про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Єфіменка Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження №62090048 від 15 травня 2020 року.

Стягнути з приватного виконавця Єфіменка Дениса Олеговича на користь ОСОБА_1 840,80 грн на відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін