Рішення № 89994701, 28.05.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3263/14-ц

Провадження № 2/504/45/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Мельникової В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по кредитному договору, стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області (Рудніцький В.А.) від 01.10.2014 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку із виключенням судді Рудніцького В.А. зі складу суддів суду справа повторно перерозподілена судді Рідник І.Ю., і ухвалою цієї ж судді від 05.02.2016 року справу прийнято до свого провадження.

У зв`язку із виключенням судді Рідник І.Ю. зі складу суддів суду, справу повторно перерозподілено судді Барвенку В.К., і 28.12.2017 року передано судді для подальшого розгляду.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.01.2018 року матеріали прийнято до провадження судді Барвенко В.К.

Ухвалою Комінтернівского районного суду Одеської області від 16.10.2019 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

У матеріалах справи присутня заява представника ПАТ «Імексбанк» про розгляд справи у відсутність позивача.

В матеріалах справи присутня заява представника відповідача- ОСОБА_2 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом підробки кредитного договору, за яким виникла заборгованість, яка предметом розгляду даної цивільної справи.

Відомості в ЄРДР внесені 03.08.2016 року № 12016160470003329.

Разом із тим, ані відповідач, ані його представник у судові засідання не з`являються, причини своєї неявки суду не повідомили, про наявність справи у суді відповідач в повній мірі обізнаний. Поштові відправлення повертаються за інших причин неможливості вручення поштових відправлень (не проживає).

Відповідач - повторно не з`явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні зворотні поштові повідомлення, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов до суду не подавав, у зв`язку із чим суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача.

На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.05.2020 року ухвалено розгляд справи у заочному порядку.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Розглянувши доводи позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

19.07.2013 року між ПАТ «ІмексБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 999-00051788/1 про надання кредиту, відповідно до якого відповідач отримав офердрафт за допомогою платіжної карти Visa Elektron, з максимальною сумою заборгованості 50000,00 грн. зі сплатою 19% річних від суми заборгованості та з встановленням дати остаточного повернення офердрафту до 18.07.2016 року.

Також 19.07.2013 року між Банком та Позичальником укладений договір № 999-00051788/1 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної карти Visa для фізичної особи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит – це будь – яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь – яка гарантія, будь – яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше на встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Свої зобов`язання позивач виконав у повному обсязі, що підтверджено виписками з особового рахунку № НОМЕР_1 за період з 19.07.2013 року по 08.09.2014 року.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу, згідно зі ст. 1056 1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. В свою чергу зобов`язання, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов кредитного договору щодо порядку та строків погашення кредитного зобов`язання, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору, не погашає кредит та не сплачує відсотки.

Станом на 08.09.2014 року загальна заборгованість по наданому відповідачу кредиту складає 70656,45 грн., з них:

сума заборгованості по кредиту – 47022,27 грн.;

сума заборгованості по процентам – 8080,77 грн.;

сума заборгованості за комісією за розрахункове обслуговування поточного рахунку – 9 353,41 грн.;

сума штрафу – 6200 грн.

Отже, ОСОБА_1 неналежним чином виконував прийняті ним зобов`язання щодо погашення кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за процентами та прострочена заборгованість по комісії.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням правових обґрунтувань та позицій сторін, з урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, комісії, керуючись наведеними вище умовами кредитного договору, кредитор має право вимагати повернення кредиту, відсотків, комісії та можливих штрафних санкцій, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту, стягнення заборгованості за відсотками та простроченої заборгованості по комісії, штрафу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

В п.п. 4.9 договору кредиту встановлена відповідальність Позичальника за повне або часткове прострочення повернення кредиту (офердрафту) та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором у вигляді обов`язку сплатити Банку штраф у розмірі 200,00 грн. за перший прострочений платіж, та 500,00 грн. за кожний наступний прострочений поспіл платіж.

Таким чином, з огляду на вищенаведені положення діючого законодавства, враховуючи умови договору, яким передбачено нарахування штрафу, за невиконання позичальником умов строку сплати відсотків за кредитом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 6200 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 не впливає не розгляд даної цивільної справи, оскільки відсутні відомості про ухвалення судом обвинувального вироку.

Вирішуючи питання розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи суд виходить з того, що відповідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно меморіального ордеру № 95934 від 15.09.2014 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 706,56 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 706,56 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, ч. 2. ст. 509, 525, 526, 533, 549, 610, 611, 628, 629, 632, 1048, 1050, 1052, 1054, 1056 1 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 4-13, 76-89, 141, 258-273, 280-289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , року народження, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» код ЄДРПОУ 20971504 заборгованість за кредитним договором № 999-00051788/1 від 19.07.2013 року у загальному розмірі 70656,45 грн., з них: сума заборгованості по кредиту – 47022,27 грн.; сума заборгованості по процентам – 8080,77 грн.; сума заборгованості за комісією за розрахункове обслуговування поточного рахунку – 9 353,41 грн.; сума штрафу – 6200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , року народження, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» код ЄДРПОУ 20971504 судовий збір у розмірі 706,56 грн..

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В. К. Барвенко