Постанова № 8998841, 16.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          15:50           № 10/36

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелків СР. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 8522305 від 02.07.2008 про застосування штрафних санкцій та податкове повідомлення–рішення № 000536230710 від 02.07.2008.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.11.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.11.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією, відповідно до свідоцтва серії А00 № 037615 від 17.09.1998.

Основними видами діяльності підприємства є торгівля автомобілями, ремонт, технічне обслуговування тощо.

На підставі направлення на перевірку у позивача була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007.

За результатами перевірки складений акт № 328/23-7/30113927 від 23.06.2008 (далі–акт), на підставі якого,02.07.2008 відповідачем винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 8522305 (далі - рішення), якими до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 4 961 195,75 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 000536230710 від 02.07.2008 (далі –Повідомлення - рішення), згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «податок на прибуток»в розмірі 344 520,00 грн., з яких основний платіж 239 250,00 грн. та штрафні санкції 105 270,00 грн.

В акті перевірки встановлено, що позивачем порушений пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 - занижено скоригований валовий дохід за 4 квартал 2006 року на суму 191 400 грн., за 2007 рік на суму 765 600 грн., в зв'язку з не врахуванням доходів (у вигляді роялті) за безоплатне користування торгової марки «Mitsubishi Motors».

Крім того, позивач надавав послуги щодо реалізації автомобілів, за готівкові та безготівкові кошти, а також з оформленням договорів (форма договорів додається), сума передплата по договору складає 1% від вартості автомобілів, яка, згідно договору, враховується при остаточному розрахунку за придбані автомобілі.

В результаті операцій повернень грошових коштів за перевіряємий період з 02.10.2006 по 29.12.2007 було здійснено на загальну суму 992,2 тис. грн. без реєстрації розрахункових операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено поняття валовий доход, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами; доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону; доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до 4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

На підставі вказаної норми відповідач визначив суму податкового зобов’язання за невірне визначення суми, враховуючи, що позивач не набував доходи у вигляді роялті за безоплатне користування торговою маркою.

Відповідно до п.17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підставою для визначення суми податкового зобов'язання, за Податковим повідомленням-рішенням, є пункт 9.2. Дилерського договору, укладеного між ТОВ «Ніко»(імпортер автомобілів марки «Mitsubishi Motors») та позивачем на поставку автомобілів. Згідно з вказаним договором ТОВ «НІКО»у зазначеному пункті надавав Позивачу право застосовувати знак «Mitsubishi» при реалізації поставлених автомобілів.

Судом встановлено, що відповідачем не підтверджено, що позивач використовував вказаний знак, з порушенням законодавства України стосовно авторських прав, також, зображення знаку "Mitsubishi" позивач застосовував виключно з метою ідентифікації (позначення) товару - автомобілів марки "Mitsubishi". Крім того, зображення знаку застосовувалось для позначення місць торгівлі автомобілями марки «Mitsubishi»відповідно до стандартів виробника, які є обов'язковими при торгівлі автомобілями цієї марки.

В таких випадках застосування зображень знаку не є використанням знаку в розумінні чинного законодавства України і тим більше не є підставою для сплати чи нарахування роялті або інших платежів.

При цьому треба взяти до уваги, що відповідно до ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», роялті це платежі, які здійснені за придбання зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки.

Жодних платежів ТОВ "Ніко-Україна" не сплачувало, торгову марку "Mitsubishi Motors" не набувало.

Таким чином, порушення податкового законодавства, а саме п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відсутнє.

Щодо позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 8522305 від 02.07.2008 № 8522305 суд вважає необхідним зазначити наступне. При поверненні підприємством готівкових коштів фізичним особам, які розривають вищезазначені договори, операція проводиться через центральну касу підприємства з оформленням видаткових касових ордерів, що суперечить вимогам ст.2 Закону України; № 265/96-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, де розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних жетонів тощо, за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

В результаті операцій повернень грошових коштів за перевіряємий період з 02.10.2006 по 29.12.2007 було здійснено на загальну суму 992,2 тис. грн.

Суд погоджуються з позицією відповідача про застосування до позивача штрафних санкції за порушення законодавства України, а саме Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, позивач надає послуги щодо реалізації автомобілів, за готівкові та безготівкові кошти, а також з оформлення договорів (форма договорів додана до матеріалів справи). Сума передоплати по договору складає 1% від вартості автомобіля, яка згідно договору, враховується при остаточному розрахунку за придбаний автомобіль.

З прийняттям підприємством передоплати за автомобіль від фізичної особи в розмірі 1% від повної вартості, згідно договору купівлі-продажу, між підприємством та покупцем фактично було укладено угоду щодо надання | послуги продажу автомобіля та здійснено її реалізацію.

Передбачена законодавством можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції під час реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі розрахункової операції, зокрема, з фактами реалізації товарів. Необхідною умовою для здійснення розрахункової операції є реалізація послуги, тобто її надання внаслідок вчиненого продавцем і покупцем правочину.

За визначенням абзацу 15 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Пунктом 3.1 Положення про форму і зміст розрахункового документа (далі - Порядок) затвердженого наказом ДПА України Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 614 від 01.12.2000 передбачено, що фіскальний чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій під час проведення розрахунків за товари (послуги). Обов'язковим реквізитом фіскального касового чека є, зокрема, кількість, вартість товару (послуги), найменування товару (послуги), порядковий номер касового чека, дата і час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Як випливає з п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведено в режимі реєстрації.

Відповідно до п.1, п.2, п. З ст. З Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу бо відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ч. 1 ст. 15 та ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункови операцій у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єкта господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Таким чином, відповідачем у акті перевірки вірно визначені порушення щодо непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій за період з 02.10.2006 по 23.07.2007.

Однак, суд приходить до висновку про неправомірність застосування штрафних санкцій за період до 02.07.2007, так як згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і штраф, встановлений Законом України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб’єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. З врахуванням цього і звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій в разі відмови суб’єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.

Враховуючи, що порушення, за які застосовані штрафні санкції, зафіксовані у рішенні про застосування штрафних від 02.07.2008, суд вважає безпідставними нарахування штрафних санкцій до вказаної дати, отже вважає застосувати штрафні (фінансові) санкції від 02.07.2008 у сумі 3409961, 3 грн.

          Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №000536230710 від 02.07.2008.

3.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних(фінансових) санкцій №8522305 від 02.07.2008 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 3 409 961,3 грн.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Ковзель П.О.