Ухвала суду № 89988376, 22.06.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 4-с/754/86/20

Справа № 754/12240/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2020 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю скаржниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Телявський Анатолій Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, вимоги якої було уточнено під час розгляду справи, про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 19.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Телявським А.М. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61313699 згідно виконавчого листа № 2-4511/2013, виданого 20.11.2013 року Деснянським районним судом м.Києва про стягнення з неї на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за договором кредиту в розмірі 1 075 020,63 грн.

Як зазначає заявник, вказана постанова на її думку є незаконною, оскільки виконавчий лист був пред`явлений з пропуском річного строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання декілька разів поспіль.

Так, виконавчий лист раніше вже пред`являвся на виконання. Після повернення виконавчого документа стягувачу 28.04.2015 року у ВП № 46038917, останнім днем строку пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання є 28.04.2016 року. Проте, стягувач подав заяву про відкриття виконавчого провадження до відділу державної виконавчої служби лише 29.04.2016 року, тобто з пропуском визначеного у виконавчому листі річного строку, що мало б стати підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження № 50999611, а згодом і приватним виконавцем у ВП № 61313699. Проте, всупереч ЗУ «Про виконавче провадження», приватний виконавець не звернув уваги на відмітки у виконавчому листі та відкрив виконавче провадження 19.02.2020 року.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просить визнати неправомірними дії та скасувати постанову приватного виконавця від 19.02.2020 року про відкриття виконавчого провадження, а також про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

22.04.2020 року до суду надійшли письмові пояснення приватного виконавця Телявського А.М. на скаргу, а також копія матеріалів виконавчого провадження. У даних поясненнях приватний виконавець зазначає про те, що він виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61313699 на підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення, оригіналу виконавчого листа № 2-4511/2013 року, виданого Деснянським районним судом м.Києва, оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» і підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу були відсутні. Приватний виконавець зауважив, що у виконавчому листі наявна відмітка державного виконавця Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Черухи О.М. від 07.06.2017 року про повернення виконавчого листа на підставі п.9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Відтак, останній строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання припадає на 07.06.2020 року.

Посилаючись на викладені обставини, приватний виконавець вважає, що твердження заявника про пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання безпідставними, а тому просить відмовити в задоволенні скарги.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу відповідно до заяви про уточнення вимог підтримала та просила про її задоволення.

Суб`єкт оскарження - приватний виконавець Телявський А.М. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність приватного виконавця на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 20.11.2013 року Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за договором кредиту в загальному розмірі 1 071 579,63 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3441,00 грн.

Строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа було встановлено до 24.09.2014 року.

Вказаний виконавчий лист пред`являвся на виконання неодноразово.

Як свідчать відмітки на вказаному виконавчому листі, його було повернуто державними виконавцями стягувачу: 30.09.2014 року згідно п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»; 28.04.2015 року згідно п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»; 27.06.2017 року згідно п.9 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

19.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Телявським А.М. було винесено оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61313699, а також про арешт майна боржника.

Заявник просить задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення приватним виконавцем ЗУ «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження, а також винесенні постанов про накладення арештів на майно та кошти, посилаючись на те, що стягувачем у 2016 році було пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд вважає, що дані твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частинами 1, 2, 3 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Також, до моменту набрання чинності ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконання вказаного виконавчого листа здійснювалось за правилами та в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавчу службу» від 21.04.1999 № 606-XIV, яким було встановлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання в 1 рік.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження`від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, з моменту набрання чинності вказаним законом, строк для пред`явлення вищевказаного виконавчого листа встановлюється у три роки.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що заявником не доведено факту неправомірності дій приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження та вчиненні виконавчих дій, оскільки виконавчий лист пред`явлено на виконання 18.02.2020 року, тобто в межах встановленого ЗУ «Про виконавче провадження» трирічного строку з моменту останнього повернення виконавчого листа стягувачу (27.06.2017 року).

Обгрунтовуючи вимоги заявник стверджує, що стягувачем було пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у 2016 році (виконавчий лист було повернуто стягувачу 28.04.2015 року, а повторно виконавчий лист було пред`явлено до виконання 29.04.2016 року). Суд ці доводи до уваги не приймає, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2016 року не скасовувалась, зі скаргою на дії державного виконавця та на цю постанову заявник протягом 4-х років не зверталась.

Відтак, дослідження питання неправомірності дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у 2016 року виходить за межі розгляду даної скарги, оскільки предметом даного розгляду є дії приватного виконавця.

З урахуванням наведеного, вказані посилання заявника підстав для задоволення скарги та визнання протиправними дій приватного виконавця не дають.

Інших вимог чи інших підстав скарги заявником не заявлено.

Враховуючи наведене, враховуючи обґрунтування вимог скарги, суд вважає, що заявником не доведено її вимоги, а тому відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Телявський Анатолій Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23 червня 2020 року.

Суддя: