Ухвала суду № 89974022, 18.06.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №33/2391/20

пр. №4-с/333/40/20

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заїри Арсенівни, заінтересована особа ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2020 року АТ «Райфайзен Банк Аваль» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із даною скаргою та просить визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. в частині: не проведення Приватним виконавцем Шавлуковою З.А. дій щодо визначення вартості майна боржника - гр. ОСОБА_1 - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 для його подальшої реалізації у виконавчому провадженн № 60887306; не здійснення Приватним виконавцем Шавлуковою З.А. дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДМ «Сетам або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Просив усунути порушені права заявника шляхом зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. в рамках виконавчого провадженню № 60887306 визначити вартість майна Боржника - гр. ОСОБА_1 - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - для його подальшої реалізації та шляхом зобов`язання Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. в рамках виконавчого провадженн» № 60887306 здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Вимоги скарги мотивовані наступним.

На примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукова З.А. перебуває Виконавчий лист № 333/1597/15-ц виданий 27.01.2016р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 боргу за Кредитним договором № 014/17-41/1489-38 від 12.08.2008р. у розмірі - 90131,63 дол. СІЛА - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки б/н від 12.08.2008р. за реєстр. № 2441, а саме: житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 .

Примусове звернення здійснено шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

26.12.2019р. Приватним виконавцем Шавлукова З.А. було проведено опис нерухомого заставного майна Боржника - гр. ОСОБА_1 житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться в іпотеці Заявника про що винесено відповідну постанову.

Приватним виконавцем було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки з 31.10.2019р. зареєстрована неповнолітня особа - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - яка не є дочкою/членом родини боржника. Через відсутність подальших дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 13.03.2020р. Заявник направив до ПВ ОСОБА_3 клопотання щодо здійснення подальших дій по виведенню предмету іпотеки на реалізацію (призначення експерта, визначення вартості майна, передача його на реалізацію через ДП «Сетам», без отримання згоди від органу опіки та піклування) з посиланням на правову позицію Верховного Суду України з порушеного питання.

04.05.2020р. на адресу Стягувача надійшов Лист-повідомлення ПВ ОСОБА_3 віл 04.05.2020р. № 1632, яким відмовлено Заявнику у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав неповнолітньої особи - гр. ОСОБА_2 , вимог п. З Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу Органу опіки та піклування Комунарського району Запорізької міської ради на реалізацію предмета іпотеки.

Проте погодитися з такою позицією Приватного виконавця Шавлукова З.А. не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору від 12.08.2008р. за реєстр. № 2441 укладеного з гр. ОСОБА_1 - предметом іпотеки забезпечено повне виконання грошових зобов`язань Позичальника - гр. ОСОБА_4 , що випливають з Кредитного договору № 014/17-41/1489-38 від 12.08.2008р.

Згідно з п. 3.1. Іпотечного договору Іпотекодавець/Боржник гарантує, що до моменту укладання цього договору предмет іпотеки знаходиться у його власності, прав щодо нього у третіх осіб як в межах України так і за її межами не має.

Відповідно до п. 5.5. Іпотечного договору - до обов`язків Боржника відносяться у т.ч. такі: не видавати, без письмової згоди Іпотекодержателя - АТ «Райффайзен Банк Аваль», довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки.

Боржник в порушенням норм ст. 586 ЦК України, ст. 1, 9 ЗУ «Про іпотеку», пунктів 3.1, 5.5 Іпотечного договору самовільно, без будь-якої згоди Заявника, 31.10.2019р. зареєстрував у предметі іпотеки неповнолітню особу - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - яка не є дочкою/членом родини боржника.

Посилання у даному випадку Приватним виконавцем на норми ст. 18 Закону України “Про охорону дитинства”, пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 порушує принцип обов`язковості судових рішень, безпосередньо порушує права Заявника та суперечить законодавству України та сформованій судовій практиці. Так, пунктом 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, «що згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, статтею 177 Сімейного кодексу України та статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання. Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 - у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.

У зв`язку з наведеним необхідно виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки і будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки), не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

На момент укладання Іпотечного договору (12.08.2008р.) неповнолітня особа - гр. ОСОБА_2 , 2007р.н. не була зареєстрована та не мала права власності на предмет іпотеки, сам Іпотечний договір за реєстр. № 2441 до цього часу не оскаржений, є дійсним та законним.

В даному випадку - є наявні юридичні обставини, які мають значення для правильного вирішення питання по справі та безпосередньо зобов`язують приватного виконавця, примусово реалізувати предмет іпотеки без отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування, зокрема: наявне чинне Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2015р. № 333/1597/15-ц, яке знаходиться на примусовому виконанні у Приватного виконавця; наявний діючий Іпотечний договір від 12.08.208р. за реєстр. № 2441;невиконання Боржником рішення Суду в добровільному порядку та як наслідок діюче виконавче провадження ВП № 60887306 у відношенні останнього; незаконна реєстрація (31.10.2019р.) після укладання іпотечного договору (12.08.2008р.) Боржником у предметі іпотеки гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка не є дочкою/членом родини боржника.

Згідно Листа Державної міграційної служби України від 22.04.2020р., Листів Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 18.12.2019р. № 01-71/20533, № 01-71/20534 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є громадянкою Російської Федерації, не зареєстрована та не проживає за адресою знаходження предмету іпотеки ( АДРЕСА_1 ), з ІНФОРМАЦІЯ_3 р. зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином іпотечне майно: житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У судове засідання представник заявника не з?явився, про час там місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Державний виконавець у судове засідання не з?явилась про час та місце слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала до суду письмові пояснення в яких просила відмовити у задоволенні скарги, мотивуючи тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження №60887306 з виконання виконавчого листа № 333/1597/15-ц виданого 27.01.2016 року Комунарським районним судом міста Запоріжжя, щодо звернення стягнення на предмет іпотечного договору №б/н, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Остренко A.B. та зареєстрованого в реєстрі за №2441, а саме: житловий будинок, загальною площею 218,3 кв„м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого 14.04.2004 року Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради і зареєстрованого ОГІ ЗМБТІ 15.04.2004 року в реєстровій книзі за №19, за реєстраційним номером №4686, шляхом проведення прилюдних торгів в межах, процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки., проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність. Приватним виконавцем було винесено постанову про арешт і опис майна боржника ОСОБА_1 - житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак, згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 18.12.2019 №01 -71/20533 за даною адресою зареєстровані наступні особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31.10.2019 по теперішній час;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 31.10.2019 по теперішній час;

ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_5 з 24.03.2012 по теперішній час;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.07.2008 по теперішній час.

Відповідно до п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, у разі передачі на реалізацію нерухомого мата, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідніно попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Дана норма не містить жодних виключень.

Приватним виконавцем направлено лист до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (органу опіки і піклування) для вирішення питання щодо надання дозволу на реалізацію зазначеного будинку у зв`язку з тим, що в будинку зареєстрована неповнолітня дитина.

Згідно відповіді районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (органу опіки і піклування) від 15.04.2020 за вих. №0891/01-37/05, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки і піклування, не надає дозволу на реалізацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, державний виконавець не мала законних підстав для звернення стягнення на зазначене майно боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України скаргу на рішення державного виконавця може бути подано у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. перебуває виконавчий лист № 333/1597/15-ц виданий 27.01.2016р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 боргу за Кредитним договором № 014/17-41/1489-38 від 12.08.2008р. у розмірі - 90131,63 дол. СІЛА - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки б/н від 12.08.2008р. за реєстр. № 2441, а саме: житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 .

Примусове звернення здійснено шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

26.12.2019р. Приватним виконавцем Шавлукова З.А. було проведено опис нерухомого заставного майна Боржника - гр. ОСОБА_1 житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться в іпотеці Заявника про що винесено відповідну постанову.

Приватним виконавцем було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки з 31.10.2019р. зареєстрована неповнолітня особа - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

04.05.2020р. на адресу стягувача надійшов Лист-повідомлення ПВ ОСОБА_3 віл 04.05.2020р. № 1632, яким відмовлено Заявнику у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав неповнолітньої особи - гр. ОСОБА_2 , вимог п. З Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу Органу опіки та піклування Комунарського району Запорізької міської ради на реалізацію предмета іпотеки.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до роз?яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Устатті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами,першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17,18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятоїстатті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

Положення пункту 28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012№ 512/5, дійсно передбачають,що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Відповідно до частини першої статті 176 СК України батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення неповнолітньої дитини житлом покладається на її батьків.

Як вбачається з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_2 ,2007 року народження зареєстрована в спірному будинку після укладення іпотечного договору, та не є членом родини боржника, до того ж вона не мала права власності на предмет іпотеки, сам Іпотечний договір за реєстровим номером № 2441 до цього часу не був оскаржений, є дійсним та законним.

Пунктом 3.6. іпотечного договору сторони погодили, що ОСОБА_1 як іпотекодержатель, не має права в тому числі й реєструвати інших осіб в жиле приміщення, що є предметом іпотеки, будь-яких осіб без попереднього надання Іпотекодержателю аналогічної згоди на їх виселення,повідомлення іпотекодавцю про порушення вказаної вимоги та реєстрації інших осіб, втому числі й неповнолітньої дитини, в матеріалах справи відсутнє.

Таким чином, реєстрація ОСОБА_2 , 2007 року народження в житловому приміщенні, яке передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору за реєстровим номером № 2441 від 20 серпня 2008 року, не може бути обставиною, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо передачі предмета іпотеки на реалізацію, оскільки реалізація належного боржнику майна є кінцевою стадією виконання судового рішення.

Попередній дозвіл органу опіки та піклування був необхідний при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мали право користуватися діти, а не при виконанні судового рішення про стягнення заборгованості шляхом реалізації предмета іпотеки, тому з огляду на викладене відсутній факт порушення житлових прав дитини на момент укладання договору купівлі-продажу спірної квартири.

Доказів визнання недійсним договору іпотеку з підстав передачі майна в іпотеку без згоди органу опіки та піклування матеріали справі не містять.

Таким чином, встановивши, що малолітня ОСОБА_2 ,2007 року народження, на час укладення іпотечного договору в будинку зареєстрована не була, не мала та не має права власності на предмет іпотеки, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

До того ж згідно листа Згідно Листа Державної міграційної служби України від 22.04.2020р., Листів Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 18.12.2019р. № 01-71/20533, № 01-71/20534 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є громадянкою Російської Федерації, не зареєстрована та не проживає за адресою знаходження предмету іпотеки ( АДРЕСА_1 ), з ІНФОРМАЦІЯ_3 р. зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином іпотечне майно: житловий будинок заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладені обставини справи та надані суду докази, суд приходить до висновку про порушене право заявника в частині виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А. в частині не проведення Приватним виконавцем Шавлуковою З.А., дій щодо визначення вартості майна боржника - гр. ОСОБА_1 - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 для його подальшої реалізації у виконавчому провадження № 60887306.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Шавлукової З.А. в частині дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДМ «Сетам або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Зобов?язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. в рамках виконавчого провадженню № 60887306 визначити вартість майна Боржника - гр. ОСОБА_1 - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - для його подальшої реалізації.

Зобов?язати Приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Шавлукову З.А. в рамках виконавчого провадженн» № 60887306 здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - житлового будинку заг.пл. 218,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів від дня її проголошення, через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 18 червня 2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Ю.Р.Піх