Рішення № 89972115, 19.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5609/15-ц

Провадження № 2/361/6/20

19.06.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

установив:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що 23.06.2008 р. між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2619/0608/71-042, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для споживчих потреб у розмірі 72900 доларів США з розрахунку 11,4% річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту 23.06.2008 р. і до 23.06.2038 р.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 (іпотекодавець) за договором іпотеки №2619/0608/71-042-2-1 від 23.06.2008 р. передала у іпотеку нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р.

25.05.2012 р. між АТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк) від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1307 від 25.05.2012 р. приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.).

Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов`язків нового кредитора.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №2619/0608/71-042 від 23.06.2008 р.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконував, надавши відповідачу кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що попереджувався, у зв`язку з чим, станом на 15.07.2015 р. за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору №2619/0608/71-042 у сумі 1662033,97 гривень, з яких: - тіло кредиту - 1450191,15 грн.; - відсотки - 172429,43 грн.; - пеня - 37206,56 грн.; - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту, відповідно, - 153,38 грн. та 2053,44 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 1662033,97 грн., з яких: - тіло кредиту - 1450191,15 грн.; - відсотки - 172429,43 грн.; - пеня - 37206,56 грн.; - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту, відповідно, - 153,38 грн. та 2053,44 грн. за договором №2619/0608/71-042, звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно договору №2619/0608/71-042-Z-1 від 23.06.2008 р., який знаходиться на праві власності ОСОБА_1 , а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2008 р.). Право власності на предмета іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 10.12.2008 р. в книзі №24/10 за номером запису 11106, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22988741, про що виданий Витяг про державну реєстрацію прав №21215771. Визнати за ПАТ «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2008 р.).

В судове засідання представник позивача ПАТ «Дельта Банк» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Направили до суду заперечення на позовну заяву, позовні вимоги не визнали, заперечувала проти їх задоволення в повному обсязі. Також, просили про застосування строку позовної давності.

Судом встановлено, що 23.06.2008 р. між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2619/0608/71-042, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для споживчих потреб у розмірі 72900 доларів США з розрахунку 11,4% річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту 23.06.2008 р. і до 23.06.2038 р. (а.с.10-17,20-24).

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 (іпотекодавець) за договором іпотеки №2619/0608/71-042-2-1 від 23.06.2008 р. передала у іпотеку нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р. (а.с.17 зворотна сторона-19).

25.05.2012 р. між АТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює АТ «Сведбанк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк) від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1307 від 25.05.2012 р. приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.) (а.с.4-6).

Таким чином, керуючись договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов`язків нового кредитора.

ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №2619/0608/71-042 від 23.06.2008 р.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконував, надавши відповідачу кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

Позичальник відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, про що попереджувалася листом-вимогою №31.4-08/3396/15 від 27.07.2015 р., у зв`язку з чим, станом на 15.07.2015 р. за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору №2619/0608/71-042 у сумі 1662033,97 гривень, з яких: - тіло кредиту - 1450191,15 грн.; - відсотки - 172429,43 грн.; - пеня - 37206,56 грн.; - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту, відповідно, - 153,38 грн. та 2053,44 грн. (а.с.7-9).

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

На час розгляду справи судом, відповідачем ОСОБА_1 не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателя застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд знаходить позовні вимоги позивача обґрунтованими та вважає за можливе в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що поданий позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 3654 грн.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 6, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 627, 628, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 350, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 1662033,97 грн., з яких: - тіло кредиту - 1450191,15 грн.; - відсотки - 172429,43 грн.; - пеня - 37206,56 грн.; - сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та по відсотках кредиту, відповідно, - 153,38 грн. та 2053,44 грн. за договором №2619/0608/71-042, звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно договору №2619/0608/71-042-Z-1 від 23.06.2008 р., який знаходиться на праві власності ОСОБА_1 , а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2008 р.).

Право власності на предмета іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 10.12.2008 р. в книзі №24/10 за номером запису 11106, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22988741, про що виданий Витяг про державну реєстрацію прав №21215771.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,4 кв.м. та житловою площею 15,4 кв.м., яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ПН КМНО Меліховою О.В. за №1111 від 23.06.2008 р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2008 р.).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» (код ЄДРПОУ 34047020), місцезнаходження: 01133, Україна, місто Київ, вулиця Щорса, 36-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя В. С. Сердинський