Ухвала суду № 89971818, 23.06.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3984/19

Номер провадження 1-кп/237/480/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.20 рокум. Курахове Мар`їнського району Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сметаняка О.Я.

за участю:

секретарів судового засідання Погорельчук Ю.А., Сідаш О.О., Баглер О.І.

прокурора Димова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кравченко В.В.,

представника потерпілого Василина В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050690000688 від 13.07.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Максимільянівка Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12019050690000688 від 13.07.2019 року у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України з угодою про визнання винуватості.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 13.07.2019 року, приблизно о 00:15 годині, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, в не передбачений законом спосіб, у заборонений час, прибув до річки Осикова в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області, з метою вилову раків для особистого вживання.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , з використанням принесеної із собою сітки з капронового волокна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку раків та бажаючі їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, 13.07.2019, приблизно о 02.00 годині у темну добу пори, на річці Осиковій в місті Курахове Мар`їнського району Донецької області, здійснив незаконний вилов раків у кількості 300 шт., та приблизно о 03.00 годині, був зупинений співробітниками Управління Державного агентства рибного господарства в Донецькій області.

В результаті незаконного зайняття добувним промислом раків без належного дозволу, способом ручного збирання із застосуванням підсвічування, у темну пору доби, ОСОБА_1 перевищив кількість виловлених на одну особу видів за одну добу перебування на водоймі, а саме виловив 300 раків прісноводних, чим порушив вимоги п. п. 3.1, 3.14, 4.5, 4.6 «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженого наказом державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, п. п. 4, 12 ст. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», внаслідок чого заподіяв водним живим ресурсам матеріальний збиток на загальну суму 7650 грн., що є істотною шкодою.

Прокурор просив суд ухвалити вирок, затвердити угоду з обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Зокрема пояснив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону, втім річка Осикова має велику відстань і проходить повз місто Курахове.

Представник потерпілого ТОВ «Курахівське рибне господарство» ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він не є потерпілим, виловом раків шкода вказаному підприємству не спричинена. ОСОБА_3 його підприємство не обслуговує та на праві користування ввіреного йому підприємства вона не належить.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не спростовуючи факту добровільності підписання ним угоди про визнання винуватості, в суді свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч. 1. ст. 249 КК України визнав частково, пояснив, що вилов раків він здійснював для власного вживання, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник підтримав думку обвинуваченого щодо його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення у зв`язку із цим вироку.

Вивчивши угоду про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника, суд дійшов наступного висновку.

Як зазначено в п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, серед іншого, якщо: умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі була допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 475 КПК України, вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

У мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазнача ється формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення (п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України).

Відповідно до угоди, формулювання обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, а із зобов`язань ОСОБА_1 угодою визначено лише його беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення у судовому провадженні.

Між тим, матеріали угоди про визнавання винуватості свідчать про те, що ТОВ «Курахівське рибне господарство» не має жодних рішень відповідних державних органів, які б давали йому необхідні та достатні права на володіння, користування чи розпорядження річкою ОСОБА_4 , як власнику чи особі, якій надано право постійного чи тимчасового володіння і користування нею. Отже органом досудового розслідування не встановлено суб`єкта, якому завдано шкоди виловом водних біоресурсів на загальну суму 7650 гривень, тому укладена сторонами угода не відповідає вимогам закону.

Поряд із цим із матеріалів кримінального провадження слідує, що об`єктом злочину виступають публічні інтереси, у зв`язку з чим, укладення угоди без участі відповідного суб`єкта, якому спричинено наслідки у вигляді істотної шкоди та відсутності письмової його згоди на укладання угоди про визнання винуватості прокурором не допускається, і є порушенням прав, свобод та інтереси інших осіб.

Вказані порушеннями вимог кримінального процесуального закону перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і власне є підставою для його скасування відповідно до вимог ст. ст. 412, 413 КПК України, а тому угода не може бути затверджена.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що угоду про визнання винуватості було досягнуто під час досудового розслідування та направлено до суду разом із обвинувальним актом

Таким чином, суд враховуючи вищезазначені імперативні приписи кримінального процесуального закону при відмові з затвердженні угоди про визнання винуватості, зобов`язаний повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 316, 372, 469, 470, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 249 КК України.

Кримінальне провадження № 12019050690000688 від 13.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.Я. Сметаняк