Ухвала суду № 89969851, 09.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/484/20

Провадження № 2-др/161/14/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі судового засідання Загоровській І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі,-

в с т а н о в и в :

03.03.2020 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області провадженні у справі за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі закрито на підставі ст. 255 п. 1 ч. 1 ЦПК України.

27.03.2020 року представник відповідача ОСОБА_1 звернувся з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.03.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області була винесена ухвала про закриття провадження у даній справі, яку він отримав 23.03.2020 року. Однак, у даній ухвалі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Оскільки відповідачем понесено витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн., просить суд ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути витрати на правову допомогу з позивача в користь відповідача.

Заявник у судове засідання не з`явився, просив розгляд заяви проводити у його відсутності та заяву задовольнити.

Представник позивача на адресу суду надіслав заперечення у якому просив відмовити у задоволенні вимог представника відповідача щодо винесення додаткового рішення суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн та розгляд заяви проводити у відсутності представника.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала цивільна справа за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі.

Ухвалою Луцького міськрайонного сду Волинської області від 03.03.2020 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Питання про стягнення витрат на правничу допомогу, під час винесення зазначеної ухвали не вирішувалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, в ухвалі про закриття провадження у справі вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Склад та розмір таких витрат є предметом доказування у справі. Доказами витрат є: договір доручення або про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт та документи, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, відповідачем надано договір про надання правової допомоги від 27.01.2020 року, акт прийому передачі наданих послуг від 23.03.2020 року, розрахунок суми гонорару від 23.03.2020 року, квитанцію до договору про надання правової допомоги від 27.01.2020 року на суму 3000 грн.

Представник відповідача звернувся в суд з заявою про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат в порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

Суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно з ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Оскільки провадження у справі було закрито, то стягнення витрат на правову допомогу можливе лише з підстав, передбачених ч. 5 п. 142 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст. 13,43,49, 137, 142, 270ЦПК України,суд-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358ЦПК Кодексу України.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук