Рішення № 89969336, 23.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ № 640/10774/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Укрпошта» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов акціонерного товариства «Укрпошта» (далі також - АТ «Укрпошта», позивач) до Державної аудиторської служби України (далі також - ДАСУ, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender з індефікатором закупівлі UA-2020-02-21-001265-b, яким встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозицій (пропозиції).

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного висновку з огляду на те, що на думку позивача, ним не було допущено порушень законодавства про публічні закупівлі, зафіксованих таким висновком ДАСУ.

Окремо позивач зазначає про порушення процедури здійснення моніторингу закупівлі, за результатом якого було складено оскаржуваний висновок, та невмотивованості такого рішення відповідача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Незгода з наведеними відповідачем аргументами була висловлена позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДАСУ від 08 квітня 2020 року № 83 «Про початок моніторингу закупівель», розпочався моніторинг закупівлі UA-2020-02-21-001265-b «Меблі для відділень поштового зв`язку (в межах України, з монтажем) Акціонерного товариства «Укрпошта».

За результатами проведеного моніторингу 29 квітня 2020 року ДАСУ було опубліковано висновок про результати моніторингу, в якому зазначено, що за наслідками аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї та в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій). Вказаним висновком позивача було зобов`язано вжити заходів щодо відміни торгів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Аналіз наявного у матеріалах справи наказу ДАСУ від 08 квітня 2020 року № 83 «Про початок моніторингу закупівель» свідчить про його відповідність наведеним вище положенням, скільки він містить всі наведені вище обов`язкові реквізити: унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель (UA-2020-02-21-001265-b), дата оприлюднення рішення на веб-порталі Уповноваженого органу (21 лютого 2020 року), опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі (дані автоматичних індикаторів ризиків).

Таким чином, позиція позивача щодо порушення порядку проведення моніторингу у зв`язку з оформленням наказу про його проведення не у відповідності до вимог діючого законодавства не підтверджується матеріалами справи.

За результатами моніторингу закупівлі встановлено, що позивач в тендерній документації не зазначив кінцевий строк подання тендерних пропозицій, чим порушив вимоги п. 13 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, відповідно до п. 13 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Тобто, законодавчо прямо визначено обов`язок зазначення замовником закупівлі у тендерній документації інформації про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно, суд визнає безпідставними доводи позивача про те, що законодавцем чітко не зазначено у який саме спосіб необхідно відобразити кінцевий строк, тобто зазначення конкретної дати чи посилання де відображено кінцевий строк, оскільки Закон України «Про публічні закупівлі» чітко визначає такий спосіб - шляхом зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, який є безальтернативним.

Натомість позивач у тендерній документації (пункт 1 розділу IV) в якості кінцевого строку подання тендерних пропозицій зазначив: «згідно оголошення про проведення процедури закупівлі». Тобто АТ «Укрпошта» в порушення п. 13 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» не було вказано у тендерній документації відомостей про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Разом з тим, висновком відповідача за наслідком проведеного моніторингу було встановлено також те, що позивач, як замовник, в тендерній документації встановив кваліфікаційний критерій наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (додаток 1 до тендерної документації). На підтвердження досвіду виконання аналогічного договору учасник повинен надати:

- довідку у довільній формі, складену учасником торгів, що містить інформацію про виконання аналогічного (під аналогічним договором слід розуміти виконаний/частково виконаний договір на поставку та монтаж меблів в кількості не менше 100 одиниць), раніше укладеного договору (крім відомостей, що становлять комерційну таємницю) із зазначенням: найменування контрагента, предмету договору, кількості меблів за договором, контактних осіб замовників (прізвище та контактний телефон), стан виконання договору (виконаний/частково виконаний договір) (приклад зазначеної довідки наведено у додатку 1 до тендерної документації);

- позитивний лист-відгук від контрагента, зазначеного у довідці, у довільній формі, зміст якого підтверджує якісне виконання договору, зазначеного у довідці.

У висновку за результатом моніторингу закупівлі зазначено, що при дослідженні тендерної пропозиції TOB «Медіа-Вест» установлено, що учасник надав довідку встановленої форми, яка містить відомості щодо укладеного договору із ПАТ «Державний ощадний банк України» від 17 березня 2016 року № 14/03 на поставку і монтаж меблів конторських/офісних та меблів для підприємств торгівлі у кількості 987 шт., а також лист-відгук від ПАТ «Державний ощадний банк України», який підтверджує якісне виконання зазначеного договору, проте замовник не врахував надану в тендерній пропозиції TOB «Медіа-Вест» інформацію та відхилив її, як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію визначеному статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», через не надання документально підтвердження досвіду виконання аналогічного договору та листа-відгуку.

При дослідженні тендерної пропозиції TOB «НВФ «Восток-Плюс» установлено, що учасник надав довідку встановленої форми, яка містить відомості щодо укладеного договору із TOB «Арт-Пром» на поставку і монтаж офісних меблів у кількості 500 шт., а також лист-відгук від TOB «Арт-Пром», який підтверджує якісне виконання зазначеного договору, проте Замовник не врахував надану в тендерній пропозиції TOB «НВФ «Восток-Плюс» інформацію та відхилив її, як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію визначеному статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», через не надання документально підтвердження досвіду виконання аналогічного договору та листа-відгуку.

Отже, на думку відповідача, AT «Укрпошта» безпідставно відхилено тендерні пропозиції TOB «Медіа-Вест» та TOB «НВФ «Восток-Плюс» і не допущено їх до подальшої участі в аукціоні.

Щодо тендерної пропозиції TOB «Медіа-Вест» суд звертає увагу на те, що в довідці TOB «Медіа-Вест», яка містить відомості щодо укладеного договору із ПАТ «Державний ощадний банк України» від 17 березня 2016 року № 14/03 зазначено предмет договору «Меблі конторських/офісних та меблів для підприємств торгівлі», кількість - 987 шт.

При цьому, лист-відгук від ПАТ «Державний ощадний банк України» підтверджує саме виготовлення та постачання меблів. Крім того, надані TOB «Медіа-Вест» у складі тендерної пропозиції, видаткові накладні до зазначеного договору підтверджують лише факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця.

Отже, жоден із поданих документів не містить інформації саме про надання послуг монтажу меблів, що було однією з вимог тендерної документації (відповідно до умов тендерної документації під аналогічним договором слід розуміти виконаний/частково виконаний договір саме на поставку та монтаж меблів в кількості не менше 100 одиниць).

Аналогічна ситуація має місце і з TOB «НВФ «Восток-Плюс». Так, в довідці TOB «НВФ «Восток-Плюс» зазначено відомості щодо укладеного договору із TOB «Арт-Пром» та зазначено предмет договору «Офісні меблі» у кількості 500 шт. При цьому лист-відгук від TOB «Арт-Пром» підтверджує виконання саме доставки меблів. Наданий у складі тендерної пропозиції TOB «НВФ «Восток-Плюс» договір поставки № 17/09-ДКМ-1, укладений 17 вересня 2018 року з TOB «Арт-Пром» підтверджує наміри сторін лише поставити та, відповідно, оплатити товар за переліком і цінами відповідно до додатку 1 до цього ж договору.

Таким чином, тендерні пропозиції TOB «Медіа-Вест», TOB «НВФ «Восток-Плюс» не відповідали кваліфікаційним критеріям щодо істотних умов предмету договору, який мало намір укласти AT «Укрпошта», а саме: договір на поставку та монтаж меблів.

Наведене свідчить про безпідставність доводів відповідача, покладених в основу оскаржуваного висновку.

Крім того, при вирішенні даної справи суд звертає увагу на наступне.

Зміст оскаржуваного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

В даному контексті, суд наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Так, системний аналіз приписів статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Разом з тим в оскаржуваному висновку відповідач, в частині що стосується встановленого порушення щодо незазначення у тендерній документації кінцевого строку подання тендерних пропозицій, обмежився лише вказівкою на відсутність такої інформації у тендерній документації та визначив, що цим порушено п. 13 ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач дійшов таких висновків в оскаржуваному висновку не наведено.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого відповідачем, з огляду на зазначене вище, зроблено не було.

При цьому, на думку суду, зазначивши у висновку, нарівні з вимогою про відміну торгів, про необхідність «протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив у повній мірі спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, крім як відміну торгів, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19.

Беручи до уваги наведене вище в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а оскаржуваний висновок таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування в судовому порядку.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22; код ЄДРПОУ 21560045) до Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4; код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender з індефікатором закупівлі UA-2020-02-21-001265-b, яким встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозицій (пропозиції).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь акціонерного товариства «Укрпошта» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк