Рішення № 89968548, 22.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2020 р. справа № 520/2516/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) , Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (вул.Бакуліна, буд.18, м.Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37874947) про стягнення зайво сплаченої суми податку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з державного бюджету України зайво сплачену суму транспортного податку в розмірі 13733,90 грн.; стягнути з відповідачів суму судового збору сплаченого позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за позивачем обліковується надмірна сплата грошових коштів до бюджету, для повернення якої позивач подав письмову заяву контролюючому органу, вказавши напрям перерахування цих коштів, а останній не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв`язку з чим, відповідач не виконавши покладені на нього ст.43 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам на адресу зазначену у позові, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2020 року надав через канцелярію суду письмовий відзив та додаткові пояснення, в яких просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в результаті проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податкового (грошового) зобов`язання встановлено порушення граничних строків сплати транспортного податку за 2017 рік, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення №0078355806 на суму 10000,00 грн. Таким чином, станом на 03.03.2020 в картці облікового рахунку ОСОБА_1 значить переплата 3733,00 грн., у зв`язку з чим підстав для направлення до казначейської служби подання з питань повернення надміру сплачених коштів у розмірі 13733,90 грн. не має.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.07.2018 року ОСОБА_1 сплати до бюджету України згідно квитанції №0.0.1077644059.1 транспортний податок за 2015, 2016 та 2017 рік на загальну суму 70000,00 грн.

Постановою Верховного суду від 22.10.2018 року по справі №820/6879/16 залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 в частині скасування податкового повідомлення-рішення Східної ОДПІ м.Харкова від 25.04.2016 №00007/13404 на суму 8333,33 грн., у зв`язку з чим у позивача утворилася переплата з транспортного податку у розмірі 20000 грн.

Факт наявності переплати підтверджено відомостями з електронного кабінету платника на сайті ДПС України.

Позивачем для забезпечення повернення зайво сплачених сум упродовж 1095 днів з моменту виникнення переплати направлено на адресу відповідача 31.05.2019 заяви довільної форми щодо здійснення повернення у встановленому порядку сум переплат за банківськими реквізитами ПАТ "ПриватБанк".

Листом №6/ЗПІ/20-40-58-06-19 від 05.09.2019 року Головне управління ДПС у Харківській області повідомлено, що нарахування транспортного податку гр. ОСОБА_1 за 2015 рік, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.04.2016 №00007/1304 на загальну суму 8333,33 грн не відображались в обліковій картці платника податків у зв`язку з оскарженням у судовому порядку. Будь-якої сплати у сумі 8333,33 грн. за 2015 рік від громадянина ОСОБА_1 до бюджету не надходила. В свою чергу в особовій картці платника податків 31.01.2017 року виник податковий борг відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.04.2016 №00105/1304 по транспортному податку за 2016 рік у сумі 25000,00 грн. та 13.10.2017 відповідно податкового повідомлення-рішення від 14.036.2017 №2038-64/1303 по транспортному податку за 2017 рік у сумі 25000,00 грн.

Також в листі зазначено, що 06.07.2018 року громадянином ОСОБА_1 проведено сплату транспортного податку у сумі 70000,00 грн. Проведено погашення боргу у сумі 50000,00 грн. по податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2016 №00105/1304 та від 14.03.2017 №2038-64/1303.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою транспортного податку відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.04.2016 №00105/1304 по строку сплати - 31.01.2017 виникла пеня у сумі - 4264,73 грн. та відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.03.2017 №00105/1304 по строку сплати - 13.10.2017 виникла пеня у сумі - 2001,37 гривень.

На підставі вищезазначеного, повернути надміру сплачені кошти у розмірі 20000,00 немає можливості у зв`язку з тим, що згідно інтегрованої картки платника по транспортному податку з фізичних осіб значиться переплата у розмірі 13733,90 грн.

Крім того, ГУ ДПС у Харківській області повідомлено позивача про те, що в станом на 01.09.2019 року за ним обліковується не застосована фінансова санкція по транспортному податку у сумі 10000 грн. (2016 рік - 5000 грн, 2017 рік - 5000 грн.)

Представником позивача, 18.12.2019 року до ДПС України надано скаргу з проханням зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повернути громадянину ОСОБА_1 зайво сплачену суму транспортного податку.

Листом ДПС України №1835/6/99-00-04-07-02-06 від 15.01.2020 надано відповідь, що 30.08.2019 до НУ ДПС у Харківській області від гр. ОСОБА_1 надійшов запит про надання публічної інформації щодо повернення надміру сплаченого транспортного податку. На цей лист 05.09.2019 надані відповідь листом ГУ ДПС у Харківській області №6/ЗПІ/20-40-58-06-19, яким поінформовано заявника щодо наявної інформації в інтегрованій картці платника податку за платежем "транспортний податок з фізичних осіб".

На час звернення до суду відповідачем висновок щодо повернення ОСОБА_1 надміру сплачених сум грошового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 13733,90 грн. не підготовлено та для виконання не направлено. Кошти з бюджету на рахунок позивача не повернуто.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною та за відновленням свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 ПК України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З нормами статті 43 ПК України узгоджуються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844 (надалі - Порядок №643) та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2015 року №1146, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124 (надалі - Порядок №1146). Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 6 Порядку №1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку №1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року по справі №826/4844/18 (адміністративне провадження №К/9901/19372/19) зазначає, що обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.

Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, позивач звернувся з заявою про повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми сум грошового зобов`язання у розмірі 20000,00 грн. до податкового органу 31.05.2019 (надійшла до відповідача 03.06.2019 року).

Суд зазначає, що згідно даних з картки облікового рахунку ОСОБА_1 по транспортному податку з фізичних осіб, наданої суду представником відповідача, в період з 06.07.2018 по 03.03.2020 року за позивачем рахувалась переплата у розмірі 13733,90 грн. Податковий борг - відсутній.

Однак, в установлений Податковим кодексом України двадцятиденний строк відповідач висновок щодо повернення надміру сплачених коштів (їх частини) до органу казначейської служби не підготував та не подав.

Посилання відповідача на лист від 25.06.2019 №8221/Т/20-40-58-06-20 не береться судом до уваги, так як вказаний лист, на виконання приписів ст.77 КАС України, суду не надано.

Щодо посилань податкового органу на наявність у позивача станом на 01.09.2019 року не застосовної фінансової санкції по транспортному податку у розмірі 10000 грн., суд зауважує, що Податковий кодекс України не містить поняття не застосовної фінансової санкції. Крім того, камеральна перевірка своєчасності сплати транспортного податку на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2019 року №0078355806 проведена 14.11.2019 року, тобто після виникнення спірних правовідносин з приводу повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Суд звертає увагу, що жодних обставин та доказів, визначених податковим законодавством, для відмови позивачу у поверненні надміру сплачених грошових коштів у розмірі 13733,90 контролюючим органом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність бездіяльності з боку відповідача щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про проведення на поточний рахунок ОСОБА_1 частину надміру сплаченої суму транспортного податку у розмірі 13733,90 грн.

Крім того, суд зазначає, що бездіяльність суб`єктів владних повноважень в даному випадку є видом пасивної поведінки та має триваючий характер, а тому суд критично ставиться до доводів відповідача, що строк звернення до суду підлягає обрахуванню з дати першого звернення позивача до відповідача.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Водночас, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про проведення на поточний рахунок ОСОБА_1 частину надміру сплаченої суму транспортного податку у розмірі 13733,90 грн. та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачену суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 13733,90 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення зайво сплаченої суми, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про проведення на поточний рахунок ОСОБА_1 частину надміру сплаченої суму транспортного податку у розмірі 13733 (тринадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 90 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачену суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 13733 (тринадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 90 коп. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко