Рішення № 89968160, 22.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2020 року м. Рівне №460/1992/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсій на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсій на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років для жінок, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.11.2019.

Ухвалою суду від 12.05.2020 позивача - ОСОБА_1 , звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №460/1992/20. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.06.2020 відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказував на те, що з 11.10.2017 правове регулювання частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінилося відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, згідно з яким, частина 2 статті 56 Закону пов`язує збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків з призначенням пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки позивач отримує пенсію відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і не перейшов на інший вид пенсії, то ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років до позивача не може бути застосована. На підставі наведеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.33-35).

Відповідно до п.2 ч.1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 25.11.1992, перебуває на обліку у Дубровицькому відділі обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком у відповідності до вимог та ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (а.с.6).

У відповідь на заяву позивача, в якій вона просила здійснити перерахунок її пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсійний орган листом від 12.11.2019 №1065/02-8 відмовив у перерахунку пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.7).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині не проведення перерахунку пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, та вважаючи протиправним рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Реченням "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII доповнено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148- VIII.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Водночас, згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп - Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

З аналізу зазначених норм слідує, що правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений ч.2 ст.56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Оскільки позивач не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, а залишилася на пенсії за віком на умовах ч.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 відсотків заробітку.

Також суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Валентина Никанорівна Великода проти України" суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесено зміни.

Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 23.10.2019 у справі справа № 809/627/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні позову суд відмовляє повністю.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 червня 2020 року.

Суддя Борискін С.А.