Рішення № 89968035, 23.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4740/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про відкриття виконавчого прова дження №61693168 від 01.04.2020 року з примусового виконання виконавчого напису №4068, виданого 03.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно - садовий будинок з госпо дарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0565 га (кадастровий номер 5123755300020080499), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (три дцять три), за №26 (двадцять шість), що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Това риства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на загальну суму у гривневому еквіваленті 542161,00 гривень (п`ятсот сорок дві тисячі сто шістдесят одна гривня 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч ст. 8, 19 Конституції України, ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.4 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» незаконно прийняв 01.04.2020 року оскаржувану постанову про відкриття ВП №61693168, тобто за межами встановленого законом строку, який сплив 03.07.2014 року. На переконання позивача, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Відповідач мав повернути стягу вачу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" виконавчий напис №4068, виданий 03.07.2013 року приват ним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., без прийн яття до виконання, оскільки строк пред`явлення цього виконавчого напису до виконання за кінчився 03.07.2014 року і станом на 01.04.2020 року він пропущений.

Відповідачем 17.06.2020 року надано до суд відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що 01.04.2020 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., надійшла заява від 16.03.2020 року за вих. №27, представника ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» Зауліної О.Г., яка діє на підставі довіреності, про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 03.07.2013 року за реєстровим №408, про звернення стягнення на нерухоме майно - садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0565 га. Представник стягувача звернувся до приватного виконавця із заявою від 16.03.2020 року. Розглянувши вищевказану заяву, додані до неї документи та виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 03.07.2013 року за реєстровим №4068, встановивши, що останній повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», пред`явлений за місцем виконання рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався 21.03.2017 року, у відповідності до положень статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документа ВП №61693168 від 01.04.2020 року. Копія зазначеної постанови була надіслана рекомендованою поштою з повідомленням про вручення сторонам виконавчого провадження 01.04.2020 року за вих.№781. Як вже зазначалося вище, виконавчий напис від 03.07.2013 року за реєстровий № 4068, вже неодноразово перебував на примусовому виконанні в органах ДВС Одеської області та останній раз був повернутий стягувачу 21.03.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою на зворотному боці виконавчого документа, а також відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, отже, строк пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання перервався 21.03.2017 року, в зв`язку із чим, у приватного виконавця були відсутні правові підстави для застосування приписів пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. На переконання відповідача при примусовому виконанні виконавчого напису від 03.07.2013 року за реєстровим №4068, в тому числі щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець дів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, жодного порушення вимог чинного законодавства - не допущено.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, представник ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» Зауліна О.Г., 01.04.2020 року звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича із заявою про відкриття виконавчого провадження 16.03.2020 року за вих. №27, в якій просила відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 03.07.2013 року за №408, про звернення стягнення на нерухоме майно - садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0565 га (кадастровий номер 5123755300020080499), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на загальну суму у гривневому еквіваленті 542161,00 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. розглянуто заяву представника ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» Зауліна О.Г., про примусове виконання виконавчого напису від 03.07.2013 року №4068 та 01.04.2020 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61693168 з виконання виконавчого напису від 03.07.2013 року №4068 про звернення стягнення на нерухоме майно - садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0565 га (кадастровий номер 5123755300020080499), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 . Вказана постанова направлена на адресу ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» супровідним листом від 01.04.2020 року №781.

Як вбачається з виконавчого напису від 03.07.2013 року №4068 виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом одного року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 06.08.2013 року. На звороті даного документу містяться відомості про повернення вказаного виконавчого напису від 03.07.2013 року №4068 після виконання, зокрема:

запис від 27.06.2014 року, повернуто згідно п.4 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»;

запис від 18.06.2015 року, повернуто згідно п.4 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження»;

запис від 21.03.2017 року, повернуто згідно п.9 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»;

запис від 21.03.2017 року, повернуто згідно п.4 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Отже, вперше виконавчий напис від 03.07.2013 року №4068 повернуто після пред`явлення до виконання 27.06.2014 року згідно п.4 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що строк пред`явлення цього виконавчого напису до виконання закінчився 03.07.2014 року, а тому відповідач не мав права приймати вказаний виконавчий напис до виконання. З урахуванням чого, позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання на момент здійснення спірного виконавчого напису встановлювались статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Так, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», у зазначеній редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано випадки переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, вказано, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (п.1 ч.1 ст.23).

Відповідно до ч.2 ст.23 вказаного Закону після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Також, згідно ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Конституцією України закріпилено принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі №3-рп/2001).

Водночас, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон України №1404-VIII), частинами 1 та 2 ст.12 якого закріплено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зі змісту наведеного положення Закону України №1404-VIII слідує, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Для п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Суд зазначає, що на звороті виконавчого напису від 03.07.2013 року №4068, містить відмітки державних виконавців про повернення виконавчого документа стягувачу в період дії Закону України №606-XIV, а саме: запис від 27.06.2014 року, повернуто згідно п.4 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження»; запис від 18.06.2015 року, повернуто згідно п.4 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження»; запис від 21.03.2017 року, повернуто згідно п.9 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»; запис від 21.03.2017 року, повернуто згідно п.4 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Водночас, вважаючи, що положення Закону України №1404-VIII стосовно встановленого трирічного строку для пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання розповсюджуються на спірні правовідносини, та вказуючи, що на момент набрання чинності цим Законом строк пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання не закінчився, судом враховано обставини, щодо повернення такого напису стягувачу у попередні періоди за наслідком пред`явлення стягувачем виконавчого напису нотаріуса до виконання, що, в силу положень ст.23 Закону України №606-XIV є однією з підстав для переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 420/970/19.

Отже, строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання на момент набрання чинності Законом України №606-XIV не закінчився, що, в свою чергу свідчить про законність дій приватного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого прова дження №61693168 від 01.04.2020 року з примусового виконання виконавчого напису №4068, виданого 03.07.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.,, є правильним, та таким, що зроблено на підставі повно і всебічно досліджених матеріалів справи, із наданням належної правової оцінки доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до встановлених судом обставин та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 );

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулиця 1 Травня, 19, оф.310);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄРДПОУ 36789421, 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д).

Суддя П.П.Марин

.