Ухвала суду № 89965291, 17.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/4651/20

за позовом доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 1) Державної іпотечної установи 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ульяни Євгенівнипро зобов`язання вчинити дії.

Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін: від позивача:не з`явився;від відповідача-1: від відповідача-2:Вічівська О.Ю. - представник за довіреністю; Дяченко В.С. - представник за довіреністю; не з`явився.ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі також - Банк) в особі Уповноваженої особи на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державної іпотечної установи (надалі - відповідач-1/ДІУ) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ульяни Євгенівни (надалі - відповідач-2) про:

- скасування заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 255,3 кв. м. житлова площа 91,3 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Раєвського,12, внесеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 3581826 від 02.07.2013, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.С.;

- скасування заборони на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею, 0,0433 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Раєвского, 12 кадастровий номер:8000000000:79:062:0052; внесеної на підставі договору іпотеки серія та номер: 772, виданий 25.11.2013 року , видавник: приватний нотаріус КМНО Ткаченко У.Є. (запис про обтяження 8312725 від 25.11.2013);

- виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження 8312725 від 25.11.2013р. вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.Є. на земельну ділянку площею, 0,0433 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: м . Київ, вул. М. Раєвского, 12 кадастровий номер:8000000000:79:062:0052;

- виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження 3581826 від 02.07.2013, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.С., житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 255,3 кв. м. житлова площа 91,3 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Раєвського, 12;

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю обтяження, накладеного на означене вище майно Банку (надалі - спірне майно), що порушує права та законні інтереси останнього та не дає змоги позивачеві виконувати покладені на нього обов`язки з реалізації активів Банку та здійснювати дії по задоволенню вимог кредиторів (вкладників) Банку.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4651/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.05.2020.

15.05.2020 від відповідача-1 до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому він зазначив про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії Державної іпотечної установи щодо заміни даних про іпотекодержателя здійснені на підставі відповідних правочинів і у відповідності до вимог чинного законодавства.

27.05.2020 відповідачем-1 через автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, з огляду на те, що між ДІУ та позивачем було укладено договір, відповідно до умов якого відбулось зворотне відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення прав вимоги, що були укладено раніше.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче судове засідання на 17.06.2020.

16.06.2020 позивачем через автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано заяву про закриття провадження у справі, з огляду на те, що питання порушених прав позивача щодо розпорядженням власністю вирішено, тому предмет спору відсутній.

Разом із тим, в судове засідання, що відбулось 17.06.2020 представники позивача та відповідача-2 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідача-1 надали усні пояснення та проти закриття провадження у справі не заперечували.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, оскільки Сторін було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми не повідомлено про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи та вказані вище клопотання про закриття провадження, суд вирішив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, з огляду на наступне.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 22.09.2014 на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію №18050749 від 16.12.2014 за Банком було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0433 га, кадастровий номер: 8000000000:79:062:0052, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раєвського, 12 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 255,3кв.м., житловою площею 91,3 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Раєвського, 12.

При цьому позивач, з посиланням на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на нерухоме мано (земельну, ділянку та житловий будинок), зазначив, що на означене вище майно, власником якого є Банк, зареєстровані іпотека і заборона на користь ДІУ, при тому, що позивач має особливий статус банку, що знаходиться в ліквідації до правовідносин з яким підлягають застосування норми спеціального закону - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, судом встановлено, що 11.02.2015 між ДІУ, як кредитором та Банком, як позичальником, було укладено кредитний договір №17/4 (надалі - Кредитний договір), а також 18.02.2015 укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору (надалі - Додаткова угода №1), відповідно до умов яких (п. 1.1. Кредитного договору, з урахуванням умов, встановлених в Додатковій угоді №1), Кредитор надав Позичальнику кредит рефінансування в сумі 155 285 654,67 грн, строком до 11.06.2015.

Відповідно пункту 1.3. Кредитного договору, сторони погоджуються з тим, що зобов`язання кредитора надати Кредит рефінансування Позичальнику виникає з моменту укладання цього Договору та виконанням всіх наступних умов:

1.3.1. Укладання між Кредитором і Позичальником договорів застави на суму не менше 120 % від суму Кредиту рефінансування згідно пункту 1.1. цього Договору.

1.3.2. Передачі Позичальником Кредитору: оригіналів договорів, зазначених у договорі застави майнових прав, що буде укладений Сторонами в забезпечення виконання умов цього Договору - у разі надання в заставу майнових прав за іпотечними кредитами.

Пунктом 1.4.1. Кредитного договору встановлено проценти за користування кредитом рефінансування у розмірі 15,3% річних.

Згідно п. 2.1.1. Кредитного Договору, Кредитор зобов`язується протягом трьох робочих днів з дня підписання цього Договору та за умови виконання Позичальником вимог пункту 1.3 цього Договору перерахувати на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300131, код ЄДРПОУ 33304730 кошти Кредиту рефінансування у сумі згідно пункту 1.1. цього Договору.

Таким чином, кредит рефінансування надавався виключно при умові його забезпечення відповідно до умов Кредитного договору.

Згідно п. 2.2.4. Кредитного договору кредитор зобов`язується у разі неповернення, часткового неповернення Кредиту рефінансування та /або не сплати нарахованих процентів за користування Кредитом рефінансування, всіма можливими способами сприяти здійсненню Кредитором стягнення на предмет застави (в т. ч. продажу третім особам) з метою задоволення Кредитором всіх своїх вимог за цим Договором.

Протягом 10 робочих днів з дня, коли розмір забезпечення за Кредитним договором рефінансування зменшився більше ніж на 10 % від розміру, зазначеного у п. п. 1.3.1. цього Договору, або додатково надати у заставу інше майно, або здійснити заміну забезпечення за Кредитом рефінансування повністю або частково, або здійснити погашення кредиту рефінансування грошовими коштами, (п.2.2.3 Кредитного договору.)

У разі неможливості продажу предмету застави всіма можливими способами сприяти Кредитору у переоформленні на його користь предметів застави, що є забезпеченням Кредиту рефінансування, у тому числі шляхом укладання та нотаріального посвідчення відповідних правочинів (п. 2.2.5. Кредитного договору)

Права Кредитора визначені пунктом 2.4. Кредитного договору. Зокрема закріплено право Кредитора вимагати від позичальника заміни забезпечення повністю або частково, якщо розмір такого забезпечення зменшився більше ніж на 10% від розміру, зазначеного у пп. 1.3.1 цього Договору або предмети застави, передані у забезпечення перестали відповідати вимогам кредитора. У разі неповернення, часткового неповернення Кредиту рефінансування .та/або не сплати нарахованих процентів за користування Кредитом рефінансування, Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави без звернення до суду (у т.ч. їх продажу третім особам) та задовольнити всі свої вимоги в сумі заборгованості Позичальника, нарахованої пені та упущеної вигоди. У разі неможливості продажу предмета застави, здійснити переоформлення на свою користь права власності на такий предмет застави.

Також судом встановлено, що виконання Кредитного договору було забезпечено укладеним 11.02.2015 між ДІУ, як заставодержателем та Банком, як заставодавцем, договором застави майнових прав 17/4-3 (надалі - Договір застави), відповідно до п. 1.1. якого Заставодавець надає в заставу Заставодержателю майнові права Заставодавця за договорами, перелік яких зазначений у додатку №1 до цього Поговору (далі - Майнові права).

Пунктом 1.3. Договору застави визначено, що надані в заставу Майнові права забезпечують виконання Заставодавцем зобов`язань перед Заставодержателем за Кредитним договором № 17/4 від 11.02.2015 (далі - Кредитний договір) та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між Сторонами, за умовами якого Заставодержатель надає Заставодавцю кредит у розмірі 155 600 000,00 грн. (сто п`ятдесят п`ять мільйонів шістсот тисяч гривень) 00 копійок, (далі - Кредит), який Заставодавець зобов`язаний повернути Заставодержателю не пізніше 11.06.2015 або в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення Заставодавця до категорії неплатоспроможних, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 15,3% річних та суми штрафів та неустойки в разі їх витребування Заставодержателем.

За умовами п. 1.4. Договору застави, за рахунок Майнових прав задовольняються усі вимоги Заставодержателя за Кредитним договором та цим Договором, а саме вимоги за сумою основного боргу, сумою нарахованих процентів за користування кредитом, штрафні санкції за Кредитним договором та цим Договором, інфляційні втрати Заставодержателя та 3% річних (ст. 625 Цивільного кодексу України) за Кредитним договором та цим Договором, будь-які збитки Заставодержателя, спричинені невиконанням або неналежним виконанням Заставодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором або цим Договором, витрати Заставодержателя, пов`язані з отриманням виконання зобов`язань за цим Договором та Кредитним договором (в т. ч. витрати пов`язані з оплатою нотаріальних послуг, послуг державних реєстраторів та інші витрати Заставодержателя).

Відповідно до п. 1.5. Договору застави, сторони домовились, що оригінали договорів, перелік яких зазначений у додатку № 1 до цього Договору, передаються Заставодавцем Заставодержателю при укладанні цього Договору. Заставодержатель повертає Заставодавцю оригінали договорів, фактично отриманих від Заставодавця, протягом 10-ти робочих днів після повного виконання Заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором. Передача оригіналів зазначених договорів здійснюється за актом приймання-передачі, який Сторони оформлюють у встановленому порядку.

Як вбачається із п. 305 Додатку №1 до Договору застави, Банк передав ДІУ в заставу Майнові права за кредитним договором 316-06-Ил від 12.10.2006, укладеним між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та громадянином України ОСОБА_1 , іпотечними договорами, укладеними між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та гр. ОСОБА_1 , а також договором поруки №316-06-11 від 12.10.2006 укладеним між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та гр. ОСОБА_2 .

Відповідно пункту 2 Договору застави Заставодавець засвідчує, що у разі невиконання Заставодавцем умов Кредитного договору та/або цього Договору, Заставодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставлених майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України "Про заставу" та (або) Цивільного кодексу, та (або) Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та (або) цього Договору та (або) Договору про відступлення права вимоги (у разі його укладання) (п. 2.1.1. Договору застави).

Будь-яка інформація, надана ним щодо Майнових прав на час укладання цього Договору, є достовірною (п. 2.1.2. Договору застави).

Виконано всі дії, потрібні для підписання цього договору, немає жодних законодавчих чи договірних обмежень або перешкод щодо укладання цього договору (п. 2.1.3. Договору застави).

Майнові права, що передаються у заставу, не обтяжені жодними зобов`язаннями, не заставлені за іншими зобов`язаннями та не перебувають під арештом (п. 2.1.4 Договору застави).

За змістом умов, що містяться в п. п. 3.1.3., 3.1.4., 3.1.6. Договору застави, заставодержатель має право у разі прострочення Заставодавцем виконання зобов`язань за Кредитним договором задовольнити свої вимог, за якими настав строк погашення, шляхом звернення стягнення на Майнові права (відступлення права вимоги, набуття права власності, продажу та/або в іншій встановлений чинним законодавством або цим Договором спосіб). Звертати стягнення на Майнові права і задовольняти за їх рахунок свої грошові вимоги за Кредитним договором у повному обсязі. Зареєструвати обтяження Майнових прав на свою користь у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та вносити відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у випадку внесення змін до додатків до цього Договору.

Згідно п. п. 3.4.2. 3.4.7., 3.4.8 Договору застави Заставодавець зобов`язаний протягом строку дії цього Договору не відчужувати Майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов`язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя. Не перешкоджати Заставодержателю звертати стягнення на Майнові права у випадках, передбачених договором. У разі втрати Майнових прав з будь-якої причини протягом 24 годин письмово повідомити про це Заставодержателя і у п`ятиденний термін замінити Майнові права іншими рівноцінними майновими правами та / або майном (коштами).

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2 Договору застави, Заставодавець відступає, а Заставодержатель набуває права вимоги Заставодавця за договорами, перелік яких зазначений у додатку №1 до цього договору відповідно до Договору відступлення права вимоги, який укладається та нотаріально посвідчується одночасно з цим Договором.

При цьому п. 4.1. Договору набирає чинності в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення Позичальника до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день після настання наступних обставин:

Неповернення Заставодавцем Заставодержателю суми кредиту, нарахованих відсотків за користування Кредитом та штрафних санкцій у строки та відповідно умов, визначених Кредитним договором.

Направлення Заставодержателем (із використанням державного підприємства спеціального зв`язку, електронної пошти Національного банку України або іншим способом за вибором Заставодержателя) письмової вимоги про відступлення на користь Заставодержателя права вимоги за договорами, перелік яких зазначений у додатках до цього Договору. Така письмова вимога має містити повідомлення про початок звернення Заставодержателем стягнення на предмет обтяження та визначає суми (розміри) усіх зобов`язань боржника за Кредитом та витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Майнові права. Заставодержатель має право направити зазначену вимогу тільки за умови настання випадку встановленого п. п. 4.2.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору Застави, Заставодержатель має право звернути стягнення на Майнові права на підставах та у порядку, визначеному у п.4.1. та п. 4.2. цього Договору та (або) Цивільним кодексом України та (або) Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та або Законом України "Про заставу".

Згодом, з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно Договору застави майнових прав 11.02.2015 між Банком, як первісним кредитором та ДІУ, як новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги №14/4-В (надалі - Договір про відступлення права вимоги).

Відповідно пункту 1.2. Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього Договору.

Пунктом 2.1.Договору відступлення права вимоги встановлено, що пункт 1.2. цього Договору набирає чинності в день прийняття рішення Національним банком України про віднесення Первісного кредитора до категорії неплатоспроможних.

Згідно п. 305 Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги Установі передано право вимоги за кредитним договором 316-06-Ил від 12.10.2006, укладеним між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та громадянином України ОСОБА_1 , іпотечними договорами, укладеними між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та гр. ОСОБА_1 та договором поруки №316-06-11 від 12.10.2006 укладеним між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та гр. ОСОБА_2 .

За змістом п. 2.2 Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор погоджується, що у відносинах з третіми особами (державними реєстраторами, нотаріусами, позичальниками, іпотекодавцями, поручителями за договорами зазначеними у додатку №1 до цього Договору та іншими особами), які стосуються цього Договору, достатнім, беззаперечним та безумовним доказом переходу Прав до Нового кредитора може бути, зокрема, копія рішення Національного банку України про віднесення Первісного кредитора до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор має право: У разі прострочення Первісним кредитором виконання зобов`язань за Кредитним договором задовольнити свої вимоги, шляхом відступлення на користь Нового кредитора Прав вимоги та подальшого отримання грошових коштів за договорами, зазначеними у Додатку №1 до цього Договору, (п. 3.1.2 Договору про відступлення права вимоги)

З дня набрання чинності пунктом 1.2. цього Договору здійснити заходи (подавати відповідні заяви та інші необхідні документи) щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 3.1.5. Договору про відступлення права вимоги)

Пунктом 3.4. Договору відступлення права вимоги на Банк покладено наступні обов`язки:

- Не чинити будь-яких дій, що перешкоджатимуть здійсненню Новим кредитором передбачених цим Договором прав щодо набуття прав вимоги (пункт 3.4.1. Договору про відступлення права вимоги);

- У разі отримання грошових коштів від боржника в рахунок виконання зобов`язань за договорами, перелік яких зазначений у додатках до цього Договору, після набрання чинності пунктом 1.2. цього Договору, перерахувати такі грошові кошти на рахунок Нового кредитора протягом трьох робочих днів з дня отримання таких коштів (пункт 3.4.2 Договору про відступлення права вимоги);

- З дня набрання чинності пунктом 1.2. цього Договору у 30-ти денний термін надіслати позичальникам, іпотекодавцям та поручителям за договорами, перелік яких зазначений у додатках до цього Договору, письмові повідомлення про відчуження Прав вимоги за такими договорами Новому кредитору;

- З дня набрання чинності пункту 1.2 цього Договору надати Новому кредитору у 30-ти денний термін документи кредитних справ по кредитам, правовстановлюючі документи на нерухоме майно, довідки про стан заборгованості боржників за кредитними договорами, права на які були набуті Новим кредитором, на дату набрання чинності пунктом 1.2 цього Договору.

Первісний кредитор несе відповідальність перед Новим кредитором за дійсність Права вимоги, (п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги).

У разі недійсності Прав вимоги, переданих Первісним кредитором Новому кредитор на підставі цього Договору, Первісний кредитор зобов`язаний відшкодувати Новому кредитору заподіяні збитки, (п. 4.2. Договору про відступлення прав вимоги).

Пунктом 6.1. визначено, що цей Договір є правочином з відкладальними умовами та набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних ф осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "БАНК "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно.

Таким чином, пункт 1.2 Договору про відступлення права вимоги та пункт 4.1 Договору застави набули чинності 17.09.2015, у зв`язку із чим, відповідно до умов Договору застави та Договору про відступлення права вимоги ДІУ надіслала на адресу Банку повідомлення про уступку права вимогу про звернення стягнення на Майнові права, що підтверджується листами ДІУ № 6596/15/2 від 17.09.2015, №6890/11/2 від 08.10.2015, №8129/11/2 від 13.11.2015, копії яких містяться в матеріалах справи.

Спір у даній справ виник між ДІУ та Банком виник, на думку позивача, у зв`язку із порушенням з боку відповідача прав позивача на розпорядження спірним майном з посиланням на ст. ст. 319, 321, 325 та 328 Цивільного кодексу України.

Між тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Разом із тим ч. 1 ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України "Про заставу", що кореспондуються зі змістом ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За змістом приписів ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відтак, з огляду на вказані вище обставини, у позивача виникло право на набуття спірного майна на підставі договору відступлення права вимоги №14/4-В від 11.02.2015, що був укладений на виконання договору застави майнових прав № 17/4-3 11.02.2015, який у свою чергу, був укладений в якості забезпечення зобов`язань Банку за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015.

Більш того, вказані обставини додатково підтверджуються Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2016 року у справі №910/21864/15, відповідно до якої затверджено Мирову угоду, укладену між ДІУ та Банком, згідно якої відповідач у даній справі (Банк) визнає та підтверджує свою заборгованість перед позивачем у даній справі (ДІУ) за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015 року, стягнення якої є предметом позовних вимог у справі №910/21864/15 та яка становить 187 864 220,55 грн. (п. 1 вказаної мирової угоди у справі №910/21864/15).

Зокрема, пунктом 2 мирової угоди у справі №910/21864/15 встановлено, що погашення вказаного в п.1 цієї Мирової угоди боргу здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме - майнові права за договорами, які виникли з Договору застави майнових прав №17/4-3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. зареєстрованим в реєстрі за № 615, укладеного в якості забезпечення за Кредитним договором та Договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим 3616, укладеному між тими ж Сторонами з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права.

Також згідно п. 13.1 мирової угоди у справі №910/21864/15, сторони домовились, що до підписання акту про припинення зобов`язань за Кредитним договором №17/4 від 11.02.2015, зобов`язання Сторін за Кредитним договором, договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за Кредитним договором та Договором відступлення не можуть вважатись припиненими.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України)

При цьому в силу припису ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, судом встановлено, що 18.05.2020 між ДІУ та позивачем укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015 (надалі - Договір про внесення змін), за умовами якого (п. 1 вказаного договору) Сторони дійшли згоди про внесення змін до Договору про відступлення права вимоги від 11.02.2015 №17/4-В, що здійснюються на підставі укладеного Сторонами реєстру (переліку) кредитних договорів та договорів забезпечення права вимоги (майнові права), які підлягають виключенню та щодо яких вносяться зміни до договору відступлення права вимоги №17/4-В, посвідченого Морозовою С.В, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.02.2015 року та зареєстрованого в реєстрі за № 616 відповідно до умов п. п. 10.11,12 Мирової угоди.

Відповідно до п. 2. Договору про внесення змін, на виконання пункту І цього Договору про внесення змін та доповнень виключення відбувається шляхом відступлення Новим кредитором Первісному кредитору права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення прав вимоги, які зазначені у реєстрі (переліку), що є Додатком до цього Договору про внесення змін і доповнень.

Згідно п. 3. Договору про внесення змін, цей договір про внесення змін та доповнень набуває чинності з моменту його укладення Сторонами та є невід`ємною частиною договору відступлення права вимоги №17/4-В, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.02.2015 року та зареєстрованого в реєстрі за № 616.

При цьому пунктом 4 Договору № про внесення змін сторонами обумовлено, що Первісний кредитор забезпечує за власний рахунок проведення всіх необхідних тій. пов`язаних і внесенням змін у відповідні державні реєстри (в разі, якщо такі зміни здійснювалися) щодо кредитних договорів та договорів забезпечення, зазначених у реєстрі (переліку), що є Додатком до цього Договору про внесення змін га доповнень.

Сторони домовились, що у разі неможливості з будь - яких причин внести відповідні зміни до державних реєстрів, що пов`язані з укладенням цієї Додаткового договору про внесення змін та доповнень, такі зміни до державних реєстрів, не вносяться та сторони не несуть за це відповідальність.

Як вбачається з п. 70 додатку до договору про внесення змін та доповнень №1 до договору відступлення права вимоги №17/4-В від 11.02.2015, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.02.2015 року та зареєстрованого в реє сірі за № 616 (переліку, що укладений згідно п. 2 Договору про внесення змін) Новий кредитор відступив Первісному кредиторові право вимоги за кредитним договором №316-06-Ид від 12.10.2006, що був укладений між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , та договорами забезпечення до цього договору.

Відтак, згідно умов вказаного Договору про внесення змін, відбулось зворотне відступлення прав вимоги за кредитним договором №316-06-Ид від 12.10.2006, що у свою чергу тягне за собою припинення зобов`язань щодо спірного майна згідно договору відступлення права вимоги №14/4-В від 11.02.2015, договору застави майнових прав № 17/4-3 11.02.2015 та кредитним договором №17/4 від 11.02.2015, що у свою чергу свідчить про припинення зобов`язань за правовідносинами, що є предметом розгляду спору у даній справі.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в даній справі відсутній предмет спору, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідач просив покласти судові витрати на позивача, оскільки ДІУ не порушувала його прав, а спір виник внаслідок надання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" неправдивої інформації при укладенні договору відступлення права вимоги № 17/4В від 11.02.2015.

Однак, суд звертає увагу відповідача на положення ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З огляду на те, що відповідач не довів наявності понесених витрат у зв`язку з розглядом справи № 910/4651/20, суд вважає за можливе повернути позивачеві сплачену суму судового збору з Державного бюджету України.

Також суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами) з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, у зв`язку з чим до ГПК України внесені зміни щодо продовження процесуальних строків.

Керуючись ст. 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 234 та ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/4651/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Державної іпотечної установи та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ульяни Євгенівни про зобов`язання вчинити дії.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 09807856) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8 408, 00 грн, перерахований згідно платіжного доручення № 313888 від 16.03.2020 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/4651/20.

3. Підставою повернення судового збору є дана ухвала, яку затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня. її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко