Ухвала суду № 89960565, 18.06.2020, Оболонський районний суд міста Києва

18.06.2020 Справа № 756/6522/20

Унікальний 756/6522/20

Провадження № 1-кс/756/1206/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника відділення СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020100050003227 від 21.05.2020 року за ознаками ч. 4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100050003227 від 21.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що на початку листопада 2019 року невстановлені особи шляхом обману заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , завдавши матеріального збитку у особливо великих розмірах.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва 23.12.1997 року, на підставі розпорядження за №1011 від 23.12.1997 року, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 29.01.1998 року у реєстровій книзі за №1478, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2004 року, державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_6 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: частини квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_5 .

03.09.2019 року в приміщенні Київської міської клінічної лікарні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер.

30.10.2019 в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено право власності на вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1832, виданого 30.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , номер запису про право власності: 33926307, індексний номер рішення: 49440707, проте до цього жодних інших змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної квартири внесено не було.

Згідно до інформаційної довідки №209674415 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Під час досудового розслідування свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав, що ОСОБА_5 самостійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Також, зазначив, що він мав двох доньок: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з котрими не спілкувався та не підтримував жодних стосунків. 02.09.2019 року ОСОБА_5 стало зле, та він викликав швидку медичну допомогу, медичні працівники котрої, приїхавши, повідомили, що ОСОБА_5 залишилось жити недовго, при цьому фельдшер бригади ШМД розпитувала у нього з ким ОСОБА_5 проживає та чи має він родичів. В подальшому чоловіка було госпіталізовано до KMKJI №8, що за адресою: АДРЕСА_3 . Прийшовши наступного дня до лікарні, свідок дізнався, що ОСОБА_5 помер. В подальшому, приблизно в кінці вересня 2019 року, до нього звернулись двоє раніше невідомих йому чоловіків, котрі представились як служба безпеки банку, але більш нічого не повідомивши, одразу пішли. Згодом, в листопаді 2019 року, невідома фірма поміняла замки на вхідних дверях до квартири, що належала ОСОБА_5 . Того ж дня, він викликав дільничного офіцера поліції, що обслуговує їхній район, та останній опечатав вхідні двері до квартири. Але приблизно через тиждень служба знову змінила вхідні замки. Також свідок зазначив, що на початку березня 2020 року невідомі йому особи виносили речі із квартири, належної ОСОБА_5 , проте на жодні питання з приводу придбання і власності квартири точної обґрунтованої відповіді не надали.

В ході проведення допиту свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра є дочкою ОСОБА_5 , повідомила, що її батько проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Частина квартири, а саме: 50% була приватизована, інша частина 50% - не приватизованою. В період часу з 1992 по 2018 рік вона його не бачила взагалі, проте в лютому 2018 року батько попрохав аби вона до нього приїхала. При особистій зустрічі він повідомив їй, що за ним доглядає якийсь чоловік з дружиною та попрохав аби вона приватизувала другу частину квартири. Проте вона, відмовившись та не взявши жодних документів, після словесної перепалки з ним поїхала геть. На ґрунті цього вони перестали спілкуватись. 26.11.2019 року їй зателефонував сусід батька, ОСОБА_13 , та повідомив, що батько помер, розповів, що невідомі люди змінили дверні замки в квартирі її батька, цікавився, чи буде вона звертатись до поліції з приводу незаконного заволодіння майно та чи буде вступати у спадок. В подальшому, на її номер мобільного телефону надійшов дзвінок від особи, котра представилась дільничним офіцером поліції, під час розмови чоловік намагався дізнатись чи буде вона вступати у спадок батька, проте вона поклала слухавку, адже прийняла для себе рішення не вступати у спадок. В подальшому через нотаріуса вона дізналась, що квартира її батька значиться проданою вперше в 2006 році, та 30.10.2019 року була перепродана знову невідомим людям з Луганщини.

Слідчий вказує, що на даний час слідчим відділом Оболонського УП ГУНП у м. Києві проводиться комплекс слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення місця перебування осіб, дії яких були спрямовані на шахрайське заволодіння вказаним вище майном, тому відсутність повідомлення про підозру у вказаному провадженні не може бути підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, враховуючи те, що квартира є предметом кримінального правопорушення та 21 травня 2020 слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві було винесено постанову про визнання в якості речового доказу квартиру АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене та беручи до уваги, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , законними власником якої був ОСОБА_5 , шляхом обману та зловживання довірою, виготовивши та використавши підроблені документи, залучивши до цього підставних осіб, перейшло до ОСОБА_14 , є предметом кримінального правопорушення та набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження майна, на яке спрямоване кримінальне правопорушення, недопущення його подальшого відчуження та забезпечення цивільного позову потерпілих, слідчий просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на майно належить на праві власності ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Слідчий та прокурор подали до суду, кожен окремо, заяви про розгляд клопотання без їх участі, а також просили задовольнити клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені матеріали, заяву слідчого, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 21.05.2020 року було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (кримінальне провадження №12020100050003227).

04.06.2020 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника відділення СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_4 , про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що орган досудового розслідування, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернувся з клопотанням про арешт квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, слідчим та прокурором було доведено, що арешт майна необхідний з метою забезпечення його збереження як речового доказу. Зокрема, вказана квартира є предметом вчинення злочину. А отже, при вирішенні питання про арешт майна слідчим доведено та слідчим суддею враховано: наявність правової підстави для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні №12020100050003227; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також, слідчий та прокурор в клопотанні довели, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони розпорядження майном призведе до його пошкодження, псування, знищення, незаконного відчуження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника відділення СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020100050003227 від 21.05.2020 року за ознаками ч. 4 ст.190 КК України, задовольнити.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Тимчасово заборонити будь-яким особам відчужувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а також користуватися будь-яким чином.

Копію ухвалинегайно післяїї постановленнявручити слідчому,прокурору тане пізнішенаступного робочогодня післяїї постановлення надіслати іншим заінтересованим особам, які не були присутні при її проголошенні.

Виконання ухвали покласти на начальника відділення СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1