Ухвала суду № 89958337, 12.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4223/20

1-кс/569/3070/20

УХВАЛА

12 червня 2020 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., за участю секретаря Казмиренко Л.В., адвоката Парчука С.В., слідчого Харкевича А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання представника власників майна ТОВ «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі» - адвоката Парчука Сергія Васильовича про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження за №42020181010000004 від 16.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, подане представником – адвокатом Парчуком С.В. в інтересах ТОВ «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ», а також ТОВ «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі».

В обґрунтування клопотання представник - адвокат Парчук С.В. вказав, що слідчими СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області за процесуального керівництва прокурорів Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020181010000004 від 16.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13.03.2020 старшим слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Герасимчуком Т.В. проведено обшук за адресою м. Рівне, вул АДРЕСА_1 Чорновола АДРЕСА_2 , зокрема, у нежитлових (офісних) приміщеннях ТОВ «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ», а також ТОВ «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі», під час якого стороною обвинувачення тимчасово вилучено майно згаданих вище Товариств.

20.03.2020 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області на майно зазначених Товариств накладено арешт, оскільки таке майно відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З урахуванням того, що арешт накладено необґрунтовано, представник просив скасувати відповідний захід забепечення кримінального провадження, оскільки це має негативні наслідки та надмірне обмеження правомірної господарської діяльності вищевказаних Товариств.

В судовому засіданні представник – адвокат Парчук С.В. клопотання підтримав та просив задовольнити його повністю, додатково вказавши, що з матеріалів кримінального провадження вбачається достатньо законних підстав для прийняття такого рішення, водночас відкладення вирішення даного питання на більш пізній час є недоцільним.

В судовому засіданні слідчий Харкевич А.М. заперечив проти задовлення клопотання, при цьому зазначивши, що арешт на майно накладено законно та обґрунтовано, таке майно відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК Украни, а тому підстав для скасування арешту майна не вбачається.

Оцінивши матеріали справи в їх сукупності, а також доводи та аргументи сторін, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу.

З матеріалів справи, а також ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області за № 569/4223/20 (провадження № 1-кс/569/1529/20) від 20.03.2020, вбачається, що арешт на документи накладався з огляду на те, що вказане майно Товариства відповідає критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України. Водночас стороною обвинувачення доведено, що у випадку не накладення арешту на таке майно, це може призвести до знищення, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Поряд з цим, слідчим суддею додатково враховано, що в конкретному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним до завдань кримінального провадження, а обставини справи, зокрема, на час прийняття відповідного рішення, вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Однак, з поданих до суду доказів, а також досліджених матеріалів справи на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого переконання.

Національне законодавство, зокрема, ст. 30 Конституції України, гарантує кожному недоторканість житла чи іншого володіння особи. Згідно з цією статтею не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом та є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Окрім цього, відповідно до змісту п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, у тому числі, про його скасування, чи відмову у такому скасуванні, слідчий суддя повинен врахувати можливість використання відповідного майна як доказу у кримінальному провадженні, зокрема, якщо арешт майна накладався у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на встановлені у судовому засіданні фактичні обставин цієї справи слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слідчий суддя приймає до уваги, що вказані документи органом досудового розслідування оглянуті, проведені всі необхідні слідчі дії, та відповідні експертизи,

Таким чином, враховуючи, що передача речового доказу його власникові на тимчасове зберігання не зашкодить будь-яким чином кримінальному провадженню, суд вважає, що клопотання адвоката про скасуванню арешту підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Згідно ч. 2 ст. 110 КПК України, судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

Керуючись ст. 170, 174, 110, 372 КПК України,

постановив:

Клопотання представника – адвоката Парчука С.В., подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ», а також Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі» - задовольнити.

Скасувати арешт майна, виявленого та тимчасово вилученого під час проведення обшуку житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках, за адресою АДРЕСА_2 , зокрема, у нежитлових (офісних) приміщеннях ТОВ «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ», а також ТОВ «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі», а саме:

1) протоколу № 11 засідання комісії з перевірки знань з охорони праці ТОВ «Науково-виробнича фірма «Оазис технолоджі» від 28.02.2020, на 2 арк.;

2) протоколу № 11-в засідання комісії з перевірки знань з охорони праці від 28.02.2020, на 2 арк.;

3) протоколу № 11-б засідання комісії з перевірки знань з охорони праці від 28.02.2020, на 2 арк.;

4) таблиці групи № 11 від 28.02.2020, на 1 арк.;

5) заяви ФОП ОСОБА_1 , на 1 арк.;

6) копії заяви ФОП ОСОБА_1 , на 1 арк.;

7) копії заяви ФОП ОСОБА_1 , на 1 арк.;

8) заяви ФОП ОСОБА_1 про одержання дозволу, на 1 арк.;

9) заяви ФОП ОСОБА_1 від 06.03.2020, на 1 арк.;

10) заяви ФОП ОСОБА_1 від 06.03.2020, на 1 арк.;

11) копії висновку експертизи № 40010145.01-0102.20, на 2 арк.;

12) копії висновку експертизи № 40010145.01-0101.20, на 2 арк.;

13) інформації про відправку листа, на 2 арк.;

14) DVD-диску «Titanium» на якому міститься файли скопійовані з комп`ютера;

15) листа ТОВ «Оазис технолоджі» № 8 від 24.02.2020, на 1 арк.;

16) конверту ФОП ОСОБА_1 у якому міститься заява ОСОБА_1 від 12.03.2020 та копії повідомлень;

17) інформації щодо штатних працівників, на 11 арк.;

18) відтисків печатки у кількості 8 шт. кожної, на 3 арк.;

19) висновку експертизи № 40010145.01-0101.20, на 3 арк.;

20) висновку експертизи № 40010145.01-0102.20, на 3 арк.;

21) копії паспорту ОСОБА_1 , на 1 арк.;

22) даних для розробки ідентифікації, на 2 арк.

Вищезазначені документи передати на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ВЕЙВ ЕНЕРДЖИ», а також Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Оазис Технолоджі».

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.М.Головчак