Рішення № 89954708, 22.06.2020, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 684/114/20

Провадження № 2-а/684/1/2020

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2020 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Стара Синява адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Тараса Михайловича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 756779 від 22 лютого 2020 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до старшого сержанта поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Тараса Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 756779 від 22.02.2020 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що 22 лютого 2020 року старший сержант поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Т.М. виніс постанову серії БАА № 756779 від 22 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення на нього у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Зокрема, згідно вказаної постанови він керував транспортним засобом марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар, денних ходових вогнів поза населеним пунктом, чим порушив вимоги п.9.8 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Вказує, що дана постанова є безпідставною та необґрунтованою, він заперечує свою вину та вважає, що рішення інспектора підлягає скасуванню, з огляду на те, що під час руху на його автомобілі були увімкнені денні ходові вогні, чого поліцейським не було взято до уваги. Крім цього, вважає, що ввімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом, в той час як диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку, тому його дії підпадали під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, яка передбачає попередження. Враховуючи вищенаведене, вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати.

Ухвалою суді Старосинявського районного суду від 16 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 15 травня 2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач старший сержант поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Зайць Т.М. у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, попередньо направив до суду відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити в задоволені позову через його безпідставність, при цьому надано диск із відеозаписом порушення, та просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 лютого 2020 року старшим сержантом поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Зайцем Т.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 756779, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 22 лютого 2020 року о 15 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки «RENAULT TRAFIC» д.н.з. НОМЕР_1 на а/д Тернопіль-Бучач- Івано-Франківськ,допустив порушення п.9.8 Правил дорожнього руху, а саме відсутність ввімкнених фар, денних ходових вогнів поза межами населеного пункту.

Ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та інше.

Відповідно до п. 9.8 ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8 назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Із позовної заяви позивача ОСОБА_1 та його пояснень у судовому засіданні вбачається, що останній заперечує факт вчинення ним порушень ПДР України, вказуючи, що рухався транспортним засобом у вказаний в постанові час та місці із увімкненими денними ходовими вогнями.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно із п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, при розгляді справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

За правилами ч.ч.1-3 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 2 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 13.02.2020 року у справі 524/9716/16-а, а також постановах Верховного Суду у справах №524/5536/17, №295/3099/17, №428/2769/17.

Натомість, у винесеній відповідачем постанові серії БАА № 756779 від 22 лютого 2020 року не вказано жодної інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, а лише міститься відмітка про те, що відео фіксація порушення на вимогу.

Будь-яких інших доказів вчинення позивачем оскаржуваного правопорушення відповідачем не представлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем до відзиву на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, відтак постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 756779 від 22 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 , виданий Старосинявським РС УДМВ України в Хмельницькій області від 04 травня 2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: старший сержант поліції Монастирського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Тарас Михайлович, місце знаходження: вул. Сагайдачного, 2, м.Монастирська Тернопільська область.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, Тернопільска область, код 40108720.

Повне рішення складено 22 червня 2020 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.