Вирок № 89953402, 19.06.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/13303/17

Провадження № 1-кп/592/416/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді - Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Павлович Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 12017200440004250, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 25.05.2017 вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ст. 124 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин;

2) 20.08.2018 вироком Апеляційного суду Сумської області за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 71,72 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.05.2017 і остаточно призначено до відбування покарання у виді 3 років 15 днів позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами;

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сумської місцевої прокуратури - Масленнікової Г.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Гаврилюк Н.М.,

у с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

25.05.2017 вироком Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 124 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин.

07.07.2017 копія вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.05.2017 та розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили відносно засудженого до громадських робіт ОСОБА_1 надійшли на виконання до Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації.

24.07.2017 ОСОБА_1 у приміщенні Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації під підпис роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання, роз`яснено правовий статус засуджених до громадських робіт відповідно до ст. 37 КВК України. В цей же день засудженому ОСОБА_1 під особистий підпис видано направлення до КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради, де засуджений повинен був відбувати призначене судом покарання у виді громадських робіт.

Проте, ОСОБА_1 , маючи намір ухилитися від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, з направленням до КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради не прибув та до відпрацювання громадських робіт із 25.07.2017 не приступив без поважних причин, що відповідно до ст. 40 КВК України є ухиленням від відбування покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Таким чином, станом на 14.11.2017 ОСОБА_1 не відбув жодної години визначеного судом покарання у вигляді громадських робіт.

Стаття (частина статті) Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За встановлених обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, будучи особою, засудженою до цього покарання, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 389 КК України.

Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 389 КК України визнав частково. Суду пояснив, що дійсно будучи засудженим вироком суду за ст. 124 КК України до громадських робіт отримав у органі пробації направлення до КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради, для відбування покарання. Однак, так склалась життєві обставини, що 05.06.2017 він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України, внаслідок якого загинув його друг. Тривало досудове розслідування і суд, тому він не прибув для відбуття покарання. Його вина, що він не повідомив орган пробації про свої проблеми. Умислу не виконувати покарання за вироком суду не мав, просто так склалися обставини. Розумів, що покарання треба відбувати, але в Дитячий парк «Казка» з направленням не приходив, бо було не до того.

Просив застосувати ч. 5 ст. 72 КК України та зарахувати попереднє ув`язнення з 11.09.2018 по день постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки весь час перебуває фактично в слідчому ізоляторі і тільки з грудня 2018 по січень 2019 був у виправній колонії.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Показання свідка ОСОБА_2 , яка суду пояснила наступне. Працювала старшим інспектором Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації і мала прізвище ОСОБА_2 . На виконання надійшов вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 25.05.2017, яким ОСОБА_1 засуджено до громадських робіт. Вона викликала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознайомила з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попередила про наслідки ухилення від відбування покарання, передбачені ч. 2 ст. 389 КК України, у зв`язку з чим засуджений підписав підписку та Довідку про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також отримав направлення до КП «Сумикомунінвест» у Дитячий парк «Казка», де повинен був приступити до відбування покарання у виді громадських робіт з 25.07.2017. Нею було зроблено запит про відбування засудженим покарання, довго відповіді не було і знову зробила запит. Згідно відповіді КП «Сумикомунінвест», що надійшла у вересні 2017 станом на 13.09.2017 ОСОБА_1 не з`явився для відпрацювання робіт. Неодноразово виходила за місцем мешкання, розмовляла з бабою засудженого, але більше його не бачила жодного разу. У листопаді 2017 вручили виклик бабусі засудженого для його явки 06.11.2017 до сектору пробації, однак ОСОБА_1 не прибув і наступного дня вони звернулися з поданням до поліції про притягнення до кримінальної відповідальності. Причини не явки для виконання громадських робіт і їх невідбуття засуджений їй не поясняв.

Показання свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що працює завідувачем господарства КП «Сумикомунінвест». З направленням у Дитячий парк «Казка» для відбування покарання у виді громадських робіт ОСОБА_5 не з`являвся. Щотижнево вони надають інформацію органу пробації про осіб які відбувають покарання та обліковують відпрацьований ними час.

Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , тому суд вважає їх належними і достовірними доказами вчинення обвинуваченим злочину за обставин, встановлених судом.

Судом досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення, з яких встановлено наступне.

25.05.2017 вироком Ковпаківського районного суду міста Суми затверджено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 124 КК України і призначено покарання у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин (т. 2 а.с. 52).

07.07.2017 вищевказана копія вироку суду та розпорядження про його виконання надійшли на виконання до Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації (т. 2 а.с. 52).

24.07.2017 ОСОБА_1 у приміщенні Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання, роз`яснено правовий статус засуджених до громадських робіт відповідно до ст. 37 КВК України, що підтверджується його власноручними підписами (т. 2 а.с. 53, 54).

25.07.2017 ОСОБА_1 під особистий підпис отримав направлення до КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради, де повинен був приступити до відбування покарання у виді громадських робіт з 25.07.2017 (т. 1 а.с. 60).

Згідно повідомлення КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради станом на 13.09.2017 засуджений ОСОБА_1 до комунального підприємства не з`явився та до відпрацювання громадських робіт не приступив (т. 2 а.с. 55).

Згідно повідомлень КУ «Сумська міська клінічна лікарня №4» від 08.11.2017 та КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» від 01.11.2017 ОСОБА_1 у період з 24.07.2017 по день надання відповіді за медичною допомогою до вказаних медичних установ не звертався (т. 2 а.с. 43, 44).

02.11.2017 ОСОБА_6 отримала виклик для онука - ОСОБА_1 до Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації на 06.11.2017 (т. 2 а.с. 59).

07.11.2017 начальник Ковпаківського районного сектору Сумського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції звернувся з поданням до Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 і 08.11.2017 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12017200440004250 за ч. 2 ст. 389 КК України (т. 2 а.с. 42, 47 - 49).

Сторона захисту вищенаведені письмові докази не заперечувала і не спростовувала.

Досліджені вищенаведені документи суд вважає належними, допустимими і достовірними доказами, які у взаємозв`язку з показаннями обвинуваченого та свідків є достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України - ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт за обставин, встановлених судом.

При цьому доводи обвинуваченого про відсутність умислу на вчинення інкримінованого злочину спростовуються дослідженими доказами, та його показаннями. Так, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування даного виду покарання, отримавши направлення до КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради та повинен був приступити до відбування покарання у виді громадських робіт з 25.07.2017, про що власноручно поставив підписи - взагалі до місця відбування покарання не пішов, що підтвердив суду. Те, що внаслідок злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вчиненого ним у червні 2017 року загинув його друг та стрес від цього, не є підставами, які б увільняли його від відбування покарання призначеного вироком суду. Про будь-які обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 приступити до відбування громадських робіт, останній не повідомив ні орган пробації, ні КП «Сумикомунінвест» Сумської міської ради.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має молодий вік - ці обставини відповідно до статті 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.

Обставини, визначені у статті 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, на підставі статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він офіційно не працював, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживав разом з родиною, позитивно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.с.55-56, 58-59, 202).

Беручи до уваги дані про особу ОСОБА_5 , обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що йому слід за частиною 2 статті 389 КК України призначити покарання у виді арешту.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд ураховує положення частини 2 статті 416 КПК України.

Вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами та на підставі ст. 71, 72 КК України остаточно призначено покарання у виді трьох років п`ятнадцяти днів позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами (т. 1 а.с. 194 - 201).

Відтак, на підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, за який ОСОБА_1 засуджується цим вироком та засуджений вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки п`ятнадцять днів без позбавлення права керування транспортними засобами, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, остаточно слід призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що саме таке покарання необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази і процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосувався, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відповідно до вимог ст. 331 КПК України.

Строк відбуття покарання за даним вироком слід рахувати з дня його ухвалення.

Обвинувачений і його захисник просили зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11.09.2018 на підставі частини 5 статті 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки злочин, передбачений частини 2 статті 286 КК України вчинений 05.06.2017 і входить у сукупність за даним вироком.

ОСОБА_1 заарештований 11.09.2018 на виконання вироку Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 за ч. 2 ст. 286 КК України; 26.12.2018 направлений відбувати покарання до ДУ «Божковська виправна колонія» (т. 1 а.с. 139, 170, 173).

Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 08.01.2019 ОСОБА_1 переведений з ДУ «Божковська виправна колонія» до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» для участі у розгляді даного кримінального провадження, і останнього етаповано 23.01.2019 (т. 1 а.с. 141, 152).

Судом встановлено, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.05.2017 ОСОБА_1 засуджений за злочин вчинений 24.12.2016 року.

Вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 ОСОБА_1 засуджений за злочин вчинений 05.06.2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 у вказаних кримінальних провадженнях не застосовувався, що останній підтвердив суду та вбачається з вироків суду.

Частина 5 статті 72 КК України у редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (далі, Закон № 838-VIII), яка діяла у період з 24.12.2015 по 20.06.2017 включно передбачала зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У розумінні підпункту «ґ» частини 5 статті 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII) у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої частиною 5 статті 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 КК у редакції Закону № 838-VIII на підставі як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Буквальний зміст абзацу 1 частини 5 статті 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII) указує на те, що вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув`язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув`язнення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднім ув`язненням є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

У межах кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину 05.06.2017, попереднє ув`язнення до нього не застосовувалось, а до слідчого ізолятора він поміщений 11.09.2018 у порядку виконання вироку, який набрав законної сили.

За даним вироком ОСОБА_1 засуджується за злочин вчинений після 20 червня 2017 року.

Обвинувачений одночасно є засудженим в іншій справі і відбував покарання та у порядку, встановленому КПК, 23.01.2019 переведений з колонії до слідчого ізолятора для розгляду даного кримінального провадження, тобто після набрання чинності частиною 5 статті 72 КК України (у редакції Закону № 2046-VIII), яка передбачає, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування строку з 11.09.2018 по 22.01.2019 (період відбування покарання за вироком суду від 20.08.2018) та з 23.01.2019 по 18.06.2020 (перебування у слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження до дня ухвалення вироку суду) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тобто у редакції Закону № 838-VIII.

Перебування ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі для розгляду даного кримінального провадження до дня ухвалення вироку суду у період з 23.01.2019 по 18.06.2020 зараховується судом у строк покарання день за день.

Відбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 у період з 11.09.2018 по 18.06.2020 включно підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання за даним вироком.

Керуючись статтями 373 і 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді арешту строком 4 (чотири) місяці.

На підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 15 (п`ятнадцять) днів без позбавлення права керування транспортними засобами.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з дня ухвалення даного вироку - 19.06.2020 року.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 відбуте покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 20.08.2018 у період з 11.09.2018 по 18.06.2020 включно.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя М.М. Косолап