Рішення № 89948591, 22.06.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9151/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Білінська Г.Б.

при секретарі Терех У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Умероджа Аліма Музаффарович до ТзОВ «Вердикт Капітал», з участю третіх осіб ПН Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни, приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Умероджа Аліма Музаффарович до ТзОВ «Вердикт Капітал», з участю третіх осіб ПН Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни, приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування своїх вимог зазначив те, що 14 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Альфа-Банк укладений кредитний договір за №630136714. 21.06.2016 р. ПАТ «Альфа-Банк» відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору факторингу від 21.06.2016р.

ТОВ «Кредитні ініціативи» зробили пропозицію позивачу сплатити частину заборгованості, а решта суми, що залишиться із заборгованості буде анульована, а усі зобов`язання позивача перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором №630136714 від 14.05.2014 р. будуть припиненні. ОСОБА_2 пропозицію ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняла та у строк встановлений сторонами кредитного договору сплатила 15 274,00 грн., після чого ТОВ «Кредитні ініціативи» видало позивачу довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу. Згідно вказаної довідки заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №630136714_КІ від 14.05.2014 року укладеного з ПАТ «Альфа-Банк» анульовано.

В кінці вересня 2019 року на адресу комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (код ЄДОПОУ 34167494), працівником якого є позивач, надійшла постанова приватного виконавця Юхименко О.Л. від 10.09.2019 року винесена в межах виконавчого провадження №59792585 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

У вказаній постанові зазначено, що приватним нотаріусом БРНО Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис №1190 виданий 26.07.2019 року про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт капітал» в сумі 79 667,84 грн. Крім того, згідно вказаної постанови, з позивача стягується 7 966,78 грн. основної винагороди приватного виконавця та 400,00 грн. витрати за проведення виконавчих дій. Тобто, загальна сума, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим провадженням №59792585 з позивача складає 88 034,62 грн.

Про вчинення виконавчого напису нотаріуса, позивач дізнався лише після отримання в бухгалтерії за місцем роботи копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.09.2019 р., згідно якої з позивача має проводитися стягнення коштів щомісяця.

У зв`язку із вказаними обставинами, позивач звернулася до ТОВ «Вердикт капітал». В телефонному режимі представник ТОВ «Вердикт капітал» повідомив, що ТОВ «Вердикт капітал» є новим кредитором позивача за кредитним договором № 630136714_КІ від 14.05.2014 року та заборгованість у вищевказаному виконавчому провадженні є заборгованістю за кредитним договором № 630136714_КІ від 14.05.2014 року.

Позивач жодних повідомлень про переуступку заборгованості за кредитним договором № 630136714_КІ від 14.05.2014 року та письмовими вимогами щодо погашення наявної суми заборгованості від відповідача не отримувала.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Умероджа А.М. позов підтримав, давши аналогічні пояснення тим, які зазначені в позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відомостей про причину їхньої неявки немає. Зі згоди представника позивача, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-284 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідачів та третьої особи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2014 року між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ПАТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) укладений кредитний договір за №630136714.

З довідки вих. №89542-23.1 від 01.10.2019 р. вбачається, що 21.06.2016 р. ПАТ «Альфа-Банк» відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору факторингу від 21.06.2016 р. (а.с.17).

З довідки ТОВ «Кредитні ініціативи» про отримагий дохід у вигляді прощеного боргу (а.с.16) вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №630136714_КІ від 14.05.2014 року укладеного з ПАТ «Альфа-Банк» анульовано.

Зобов`язання позивача перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором №630136714_КІ від 14.05.2014 року припиняються, у зв`язку із прощенням (анулюванням) залишку боргу в порядку ст. 605 ЦК України у разі належного виконання умов запропонованої ТОВ «Кредитні ініціативи» оферти.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цимЗаконом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат`та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерстваюстиції України22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерствіюстиції України22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 223, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", суд,-

У Х В А Л И В :

позов задоволити.

Визнати виконавчий напис №1190 від 26.07.2019 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749), що вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути солідарно з ТзОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцять днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.06.2020р.

Суддя Г. Б. Білінська