Рішення № 89948488, 03.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/7042/19

2/465/1587/20

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді Марків Ю.С.

при секретарі Волков Н.І.

за участі: представника позивача Мацей А.М.

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, третя особа – відділ ДВС головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Франківського районного суду із позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 2538, виданого 03.09.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про зобов`язання звернути стягнення на транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , що належать позивачу на праві власності. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 23.03.2018 року між позивачем та АТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № 16060/2018.На забезпечення виконання вказаного договору 23.03.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави, предметом якого є автотранспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартістю 1302950 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням кредитних зобов`язань позивачем, за заявою банківської установи 03.09.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску. На підставі вказаного виконавчого напису 09.10.2019 року державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу ЖВС Єрмолаєвою Т.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60259900 про стягнення з позивача 535556,87 грн., а 19.11.2019 року – про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, виходячи з наступного. Так як сума заборгованості не було безспірною, приватним нотаріусом порушено вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», зокрема позивач не отримував письмову вимогу від банку про усунення порушень. За відсутності підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з обчисленим банком розрахунком боргу, у нотаріуса не було визначених законодавством підстав для вчинення виконавчого напису. Заборгованість у вказаному виконавчому написі на момент його вчинення була спірною, оскільки обчислена у гривневому еквіваленті за курсом долара США, без урахування тих фактів, що кредит позивач отримував у національній валюті. Пояснює, що не отримував вимоги від АТ «Кредобанк» про дострокове погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором, крім того відповідач, як обтяжувач, не зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Фактичний розмір заборгованості, який наявний, відрізняється від розміру заборгованості, зазначений у заяві про вчинення виконавчого напису та виконавчому написі нотаріуса.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Виконавчий напис 03.09.2019 року вчинено останньою у відповідності до вимог законодавства. Зокрема, стягувач АТ «Кредобанк» 03.09.2019 року надіслав до відповідача лист (заяву) про вчинення виконавчого напису у зв`язку із виникненням у позивача простроченої заборгованості за кредитом, процентами, пені. Зазначає, що нею дотримані всі вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме: отримано документи, що підтверджують невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, розрахунок загальної заборгованості за кредитним договором № 16060/2018, кредитний договір № 16060/2018, договір застави, посвідчений 23.03.2018 року № 1023. Відтак, ОСОБА_2 пояснює, що учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

В судовому засіданні представник позивача Мацей А ОСОБА_3 М ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 і просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача АТ «Кредобанк» в судове засідання неодноразово не з`являвся, двічі подавав заяву про розгляд справи без його участі. В судове засідання призначене на 03.06.2020 втретє не з`явився подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання представника відповідача, не надавши жодного доказу поважності неявки такого. Відтак, протокольною ухвалою 03.06.2020 неявка представника відповідача визнана судом з неповажних причин. Відзиву на позов представник відповідача в строк визначений в ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 09.12.2019 не подав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна в судове засідання не з`явилась, однак при подачі відзиву в такому просила слухати справу у її відсутності.

Представник третьої особи Дубенського міськрайонного відділу ДВС в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, відповідно до якої просить справу слухати у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 23.03.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № 16060/2018, відповідно до якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит за сплатити проценти за користування ним, комісії та інші платежі, передбачені договором.

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором з ОСОБА_1 23.03.2018 року укладено договір застави автомобіля марки Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартістю 1302950 грн.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором, виконувалось ОСОБА_1 неналежним чином, кредитор звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави.

03.09.2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно - транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного рухомого майна, пропонує задоволити вимоги кредитора у розмірі 535556, 87 грн.

До відзиву приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. долучила надіслані на її адресу від АТ «Кредобанк» лист-звернення від АТ «Кредобанк», договір застави від 23.03.2018 року, розрахунок заборгованості за договором кредиту 16060/2018 від 23.03.2018 року, кредитний договір №16060/2018 від 23.03.2018 року, а також копію досудової вимоги, надіслану АТ «Кредобанк» ОСОБА_1 про виконання зобов`язань за договором, зокрема сплаті заборгованості, яка станом на 20.06.2019 року становить 538 300, 91 грн., копію опису вкладення у цінний лист, згруповані відправлення Укрпошти Експрес від 21.06.2019 з копією квитанції про оплату таких.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

У частині першій статті 23 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У статті 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких і реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 50 цього Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Отже, можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

При цьому частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Такі вимоги є імперативними і не можуть виконуватися на розсуд стягувача.

У статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачені вимоги до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Це повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Разом з тим, представник відповідача доказів реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 суду не надав.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5). Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік № 1172), та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Згідно з підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3, підпункт 7.6 пункту 7 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

При цьому неподання стягувачем на вимогу нотаріуса на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», а невчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів щодо витребування від обтяжувача згаданої інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів свідчить про незаконність нотаріальної дії як виконаної без усіх необхідних даних.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1255-IV якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Закон № 1255-IV пов`язує подальші дії стягувача не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й установлює відповідний строк для такого виконання – протягом 30 днів, та пов`язує початок спливу цього строку з моментом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій зі звернення стягнення на предмет застави.

Тобто ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Порядок ведення Реєстру та внесення відомостей до нього врегульовано статтею 42 Закону № 1255-IV, згідно з якою держателем Реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. До Реєстру вносяться, зокрема, відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Частиною четвертою статті 43 Закону № 1255-IV визначено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Порядок ведення Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 (далі – Порядок № 830).

Пунктом 4 Порядку № 830 визначено, що державна реєстрація відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису.

У пункті 5 Порядку № 830 передбачено, що державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі відповідного договору.

А у пункті 6 цього Порядку вказано, що заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі – заява) у паперовій формі підписує обтяжувач, справжність підпису якого нотаріально засвідчується (крім випадків подання заяви щодо публічних обтяжень та випадків подання заяви нотаріусу, яким безпосередньо вчинено дію, спрямовану на виникнення, зміну, припинення обтяження, а також на звернення стягнення на предмет обтяження).

Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок № 296/5). Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Разом з тим, відсутність у Законі України «Про нотаріат» та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону № 1255-IV щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог, оскільки в разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його скасовано виданим пізніше загальним актом.

Тобто, в цьому випадку необхідно дотримуватися вимог Закону № 1255-IV. Встановлення нотаріусом на стадії відкриття нотаріального провадження, що заява стягувача не містить такої інформації або стягувач не надав необхідних документів, що підтверджують зазначені обставини, перешкоджає вчиненню нотаріусом виконавчого напису.

При цьому неподання стягувачем на вимогу нотаріуса на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», а невчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів про витребування від обтяжувача згаданої інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів вказує на незаконність нотаріальної дії як виконаної без усіх необхідних даних.

Відповідно до ст. 12 кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, не надані такі представником відповідача і третьою стороною - нотаріусом. З листа (заяви), яку надав відповідач нотаріусу для вчинення виконавчого напису також не вбачається відомостей про реєстрацію у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження. З наданих нотаріусом копій документів, на підставі яких він вчинив виконавчий напис такі відомості про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 також відсутні.

Відтак, звернення стягнення на предмет застави пов`язується саме з реєстрацією у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та сплив тридцятиденного строку для добровільного виконання боржником свого зобов`язання.

Такий правовий висновок зроблено в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18) Великою Палатою Верховного Суду вважає, де серед іншого зазначено, що факт недотримання стягувачем положень частини третьої статті 24 та частини першою статті 27 Закону № 1255-IV і нездійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, пунктом 11 Переліку № 1172 (в редакції на час вчинення виконавчого напису нотаріуса) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання подаються наступні документи - оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Як встановлено судом, для вчинення виконавчого напису відповідач серед іншого надав приватному нотаріусу лист (заяву) про вчинення виконавчого напису та копію досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань.

Проте, як вбачається з долучених до відзиву на позов нотаріусом ОСОБА_2 документів, представником кредитора нотаріусу надано копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику (4 абзац листа АТ «Кредобанк» від 30.08.2019), однак в порушення п.11 Переліку така не засвідчена стягувачем.

Під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналігічні за змістом висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 8 травня 2019 року у справі №160/7887/18.

Відтак, встановивши порушення процедури звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 -265, 315-319, 351-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, третя особа – відділ ДВС головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни від 03 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 2538 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме транспортний засіб Land Rover Discovery, 2017 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , за рахунок коштів отриманих від реалізації якого задоволити вимоги АТ «Кредобанку» в загальній сумі 535556,87 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 12 червня 2020 р.

Суддя Ю.С. Марків