Постанова № 8994813, 07.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2009 р. Справа № 2а - 5492/09/1470

м.Миколаїв

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі Богзі Н..А. ,

за участю представників :

прокуратури: Іващенко С.М. посв. НОМЕР_1 від 28.11.2008,

позивача: не зявився,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військовий прокурор Миколаївського гарнізону, вул. Нікольська, 18-а,Миколаїв,54000

в інтересах держави в особі ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до Військова частина А4465, вул. Аеродромна, 1,Миколаїв,54056

про визнання протиправною бездіяльність командування в/ч А-4465 щодо невиплати позивачу заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн.; зобовязання відповідача виплатити заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн., в с т а н о в и в:

Військовий прокурор Миколаївського гарнізону в інтересах громадянина, який з поважних причин не може захистити свої права в суді та реалізувати процесуальні повноваження ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність командування в/ч А-4465 щодо невиплати позивачу заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн. та зобовязання відповідача виплатити заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.29), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 07.10.2009 та повістці-повідомленні від 12.11.2009, не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, прокурор підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 07.12.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Позивач, ОСОБА_2, проходить військову службу в військовій частині А4465, наказом Командуючого Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.12.2006 №546 призначений на посаду начальника оперативного відділення заступника начальника штабу військової частини А-4465 (арк.спр.5).

Протягом 2008-2009 року позивач неодноразово вибував у службове відрядження до військової частини А-0800, що дислокується у м.Одеса для виконання службових обовязків, що підтверджується витягами з наказів (арк.спр.6, 71, 72, 9, 101, 102,12, 14) та посвідченнями про відрядження (арк.спр.7, 8, 10, 11, 13, 15).

Згідно ст.ст.9,14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. При виконанні службових обовязків, повязаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям оплачуються витрати по відрядженню у порядку4, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 №663, для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності гранична норма добових витрат в межах України становить 30 грн.

Крім того, п.4 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон»передбачено, що підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобовязані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами.

Підпунктом 1 пункту 1.11, п.1.13 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України №9 від 17.01.2007 встановлено, що виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження. Військовослужбовцю перед відїздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у звязку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи.

Оскільки позивачем вчасно були надані відповідачу посвідчення про відрядження засвідчені печаткою з проставленими датами прибуття у пункт призначення та вибуття з нього (арк.спр.7, 8, 10), у відповідача відсутні підстави для не відшкодування цих витрат.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем по видаткам на відрядження в сумі 788,0 грн. підтверджується довідкою Військової частини А4465 від 01.10.2009 №1/89/842 (арк.спр.17).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що судові витрати по справі відсутні, їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст.11,71, 158-163,167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність в/ч А-4465 щодо невиплати позивачу заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн.

3. Зобовязати в/ч А-4465, вул.Аеродромна, 1, м.Миколаїв, 54056 (р/р 35211001002549 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08228725) виплатити ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні) заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 788,0 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 25.12.2009