Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2010 № 33/558
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача: Колосовський Ю.О., представник, довіреність б/н від 25.09.2009;
від відповідача: Бесклетний М.Є., представник, довіреність № 23-ГО/10 від 22.01.2010;
від третьої особи 1: повідомлений належним чином, але не з’явився;
від третьої особи 2: Білоус А.М., представник, довіреність № 94 від 25.01.2010;
від третьої особи 3: Козій С.М., представник, довіреність № 06-11-б.б./17612 від 14.08.2009;
від прокуратури: Карпенко Н.М., помічник прокурора, посвідчення № 17 від 18.01.2007;
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та Національного Банку України в особі Головного управління Національного Банку України по м. Києву,
а також апеляційне подання Прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.12.2009
у справі № 33/558 ( )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”;
треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Омега”;
2) Національний Банк України;
3) Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк”;
про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у справі № 33/558 задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Омега”, Національний Банк України, Публічне акціонерне товариство „Родовід Банк” за участю Прокуратури міста Києва про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Визнано недійсним з моменту укладання Іпотечний договір від 31.08.2007 №190/Ziп-07-6 та договір від 23.12.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 31.08.2007 №190/Ziп-07-6, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”.
Усунено перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол” шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, наступних записів:
- №5584669 від 31.08.2007 17:04; тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано реєстратором: приватний нотаріус Літвінчук І.А., 03131, м. Київ, вул. Передова, 21; підстава обтяження: Іпотечний договір №190/Ziп-07-6, 31.08.2007р., ТОВ „Укрпромбанк”; об’єкт обтяження: нежитлова будівля літ. „А-1”загальною площею 127,5кв.м, номер за РПВН: 12182120, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 138-в; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”, код: 31152910, 61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 7.
- №5584791 від 31.08.2007 17:13; тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано реєстратором: приватний нотаріус Літвінчук І.А., 03131, м. Київ, вул. Передова, 21; підстава обтяження: Іпотечний договір №190/Ziп-07-6, 31.08.2007р., ТОВ „Укрпромбанк”; об’єкт обтяження: нежитлова будівля літ. „А-1”загальною площею 81,5кв.м, номер за РПВН: 10766228, Харківська обл., м. Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 1/1; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”, код: 31152910, 61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 7.
Усунено перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол” шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України 904050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. А, ідентифікаційний код 25287988), наступних записів:
- №5584713 від 31.08.2007 17:08; тип обтяження: іпотека; зареєстровано реєстратором: приватний нотаріус Літвінчук І.А., 03131, м. Київ, вул. Передова, 21; підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, 7/08/208, 31.08.2007, ТОВ „Укрпромбанк”; об’єкт обтяження: нежитлова будівля літ. „А-1”загальною площею 127,5кв.м, номер за РПВН: 12182120, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 138-в; іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, код: 19357325, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; іпотекодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”, код: 31152910, 61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 7.
- №5584839 від 31.08.2007 17:17; тип обтяження: іпотека; зареєстровано реєстратором: приватний нотаріус Літвінчук І.А., 03131, м. Київ, вул. Передова, 21; підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, 7/08/208, 31.08.2007р., ТОВ „Укрпромбанк”; об’єкт обтяження: нежитлова будівля літ. “А-1”загальною площею 81,5кв.м, номер за РПВН: 10766228, Харківська обл., м. Харків, проспект Тракторобудівників, будинок 1/1; іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, код: 19357325, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; іпотекодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол”, код: 31152910, 61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, буд. 7.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі – ТОВ „УПБ”) та Національний Банк України в особі Головного управління Національного Банку України по м. Києву (далі – НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву) подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол” (далі – ТОВ „Харків-Петрол”) повністю.
Також, з апеляційним поданням звернувся Прокурор міста Києва, в якому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ „Харків-Петрол”.
Апеляційні скарги та апеляційне подання мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, ТОВ „УПБ” посилається, що судом першої інстанції зроблений невірний висновок про невідповідність спірного іпотечного договору ст. ст. 3, 7 Закону України „Про іпотеку”; судом не взято до уваги, що 07.06.2007, в день укладення генерального договору, між відповідачем та третьою особою 1 укладено кредитний договір № 190-01/К-07, який укладено на виконання та в межах генерального договору. Також суд не взяв до уваги, що за період – 07.06.2007 і по дату укладення іпотечного договору між відповідачем та третьою особою 1 на виконання та в межах генерального договору укладено ще 2 кредитних договори (№ 190-01/К-07 та № 190-02/К-07). Судом першої інстанції не взято до уваги п. 2.10 генерального договору.
НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву у своїй апеляційній скарзі зазначає, що укладені між відповідачем та третьою особою 1 кредитні договори (№ 190-01/К-07 та № 190-02/К-07 є невід’ємною частиною генерального договору, забезпечуються іпотекою, що дає підстави вважати, що сторонами іпотечного договору дотримано вимоги ч. 4 ст. 3 Закону України „Про іпотеку”; спірний договір іпотеки містить всі істотні умови, необхідні для цієї категорії договорів згідно з вимогами ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, що судом враховано не було.
Прокурор міста Києва в апеляційному подання наполягає на тому, що зміст спірного договору іпотеки з додатками містить всі істотні умови, передбачені ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, забезпечує дійсні зобов’язання сторін та містить посилання на генеральний договір, який носить характер основного зобов’язання.
Представник ТОВ „УПБ” у відзиві на апеляційну скаргу НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву та апеляційне подання Прокурора міста Києва, а також в засіданні суду доводи скарги та подання підтримав, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у даній справі скасувати, а в позові ТОВ „Харків-Петрол” – відмовити.
Також, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у даній справі скасувати, в позові ТОВ „Харків-Петрол” відмовити просив представник НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, про що вказано у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „УПБ” та апеляційне подання Прокурора м. Києва, а також зазначено у своєму виступі в засіданні суду.
Представник Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” (далі – ПАТ „Родовід Банк”) у відзиві на апеляційні скарги НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, ТОВ „УПБ” та апеляційне подання Прокурора м. Києва, а також в засіданні суду доводи скарг та подання підтримав, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у даній справі скасувати, а в позові ТОВ „Харків-Петрол” – відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Омега” (далі – ТОВ „Транс-Омега”) відзив на апеляційні скарги НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, ТОВ „УПБ” та апеляційне подання Прокурора м. Києва не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
У своєму відзиві на апеляційні скарги НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, ТОВ „УПБ” та апеляційне подання Прокурора м. Києва, а також в засіданні суду представник ТОВ „Харків-Петрол” їх доводи не підтримав, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у даній справі залишити без змін, а апеляційні скарги НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, ТОВ „УПБ” та апеляційне подання Прокурора м. Києва – без задоволення.
ТОВ „Транс-Омега” у судове засідання, яке відбулося 12.04.2010, повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційних скарг НБУ в особі ГУ НБУ по м. Києву, ТОВ „УПБ” та апеляційного подання Прокурора м. Києва належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 01.03.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб 2, 3 та прокурора у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ „УПБ” (кредитор) та ТОВ „Транс-Омега” (позичальник) 07.06.2007 укладений Генеральний договір №190-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, який визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника та проведення банком інших видів активних банківських операцій щодо позичальника.
В пункті 2.2 Генерального договору сторони домовились, що проведення банком кожної окремої кредитної операції буде здійснюватись за письмовою заявою позичальника після виконання позичальником всіх вимог банка до цієї операції, в межах встановленого ліміту за Генеральним договором, за умов наявності достатнього забезпечення виконання позичальником всіх існуючих на той час зобов’язань за цим генеральним договором з урахуванням нового кредиту. Кожна з кредитних операцій в межах цього Генерального договору буде проводитись банком на підставі договору кредиту, укладеного сторонами в межах цього Генерального договору, в якому повинні бути визначені конкретні умови цієї операції , погоджені сторонами. Всі договори кредиту, укладені в межах цього Генерального договору є його невід’ємною частиною та обов’язково повинні містити посилання на цей генеральний договір.
Відповідно до п. 2.4 Генерального договору, ліміт договору становить 10000000,00грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту.
13.08.2008 між сторонами Генерального договору укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до Генерального договору №190-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 07.06.2007, яким змінено пункт 2.4. Генерального договору, а саме, ліміт Генерального договору збільшено до 90000000, 00 грн. (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту.
Відповідно до п. 2.5 Генерального договору за користування кредитними коштами в рамках цього Генерального договору позичальник повинен сплачувати банку проценти у максимальному розмірі 25 процентів річних. Розмір процентної ставки за користування кредитними коштами по кожному окремому договору кредиту не повинен перевищувати вказаного максимального розміру та визначається сторонами у кожному окремому договорі кредиту.
Згідно з п. 2.7 Генерального договору, строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій за цим Генеральним договором: з 07.06.2007 по 04.06.2012 включно.
Пунктом 2.10 Генерального договору встановлено, що всі зобов’язання, що випливають з цього Генерального договору та з будь-яких договорів кредиту, укладених сторонами в його межах, вважаються зобов’язаннями за цим Генеральним договором.
Згідно з п. 3.4 Генерального договору конкретні строки користування кредитними коштами, процентні ставки за користування кредитними коштами, об’єкти кредитування: строки дії банківських гарантій, особи, на користь яких вони надаватимуться, плата за надання банківських гарантій та інші умови проведення кожної з операцій в межах цього Генерального договору, визначаються сторонами окремо в договорах кредиту, що укладаються в межах цього Генерального договору.
Пунктом 4.1. Генерального договору передбачено, що виконання позичальником зобов’язань за цим договором та за кожним з укладених в його межах договорів кредиту (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим генеральним договором та договорами кредиту) забезпечується зокрема, але не виключно: Іпотекою нерухомого майна (АЗС), яке розташовано за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Сокільницька, 30, що належить на праві власності ТОВ „Харків-Петрол”.
Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов’язань за цим Генеральним договором та за всіма договорами кредиту, укладеними в межах цього Генерального договору (пункт 10.1. Генерального договору).
Між ТОВ „Український промисловий банк” (іпотекодержатель) та ТОВ „Харків-Петрол” (іпотекодавець) 31.08.2007 укладено іпотечний договір №190/Ziп-07-6, за умовами якого забезпечувались вимоги іпотекодержателя за генеральним договором від 07.06.2007 №190-07.
Пунктом 1.1 іпотечного договору встановлено, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за Генеральним договором №190-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, будь-якими договорами, укладеними в межах цього генерального договору, протягом строку його дії (додатковими договорами про внесення змін та доповнень до цих договорів), а також за будь-якими іншими додатковими договорами про внесення змін до цього Генерального договору, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо збільшення суми ліміту Генерального договору та/або процентів, укладеним між іпотекодержателем та позичальником за умовами якого останній, поряд з іншим, зобов’язаний по 04.06.2012 включно, у порядку та строки, встановлені Генеральним договором та/або будь-якими з договорів, укладених в межах цього Генерального договору, виконати всі свої зобов’язання перед іпотекодержателем за Генеральним договором та за всіма договорами, що будуть укладені в межах цього Генерального договору протягом його дії, а саме:
- повернути іпотекодержателю кредитні кошти у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах генерального договору, у розмірі встановленого ліміту Генерального договору – 90 000 000,00грн.;
- сплатити іпотекодержателю проценти за користування кредитними коштами у максимальному розмірі 25 процентів річних (конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається сторонами в кожному окремому договорі, укладеному в межах Генерального договору, та не повинен перевищувати вказаного максимального розміру);
- сплатити іпотекодержателю комісії за користування кредитними коштами у розмірах та порядку, визначених у генеральному договорі та договорах, укладених в межах Генерального договору;
- сплатити іпотекодержателю штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Генеральним договором та договорами.
23.12.2008 сторонами іпотечного договору укладено договір про внесення змін та доповнень до зазначеного договору, за яким сторони внесли зміни до п. 1.1 іпотечного договору №190/Ziп-07-6 в частині повернення іпотекодержателю кредитних коштів у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах Генерального договору, у розмірі встановленого ліміту Генерального договору – 129500,00грн.
Також, між ТОВ „Український промисловий банк” (банк) та ТОВ „Транс-Омега” (позичальник) були укладені кредитні договори на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 07.06.2007 № 190-01/К-07, від 27.07.2007 № 190-02/К-07 та від 04.06.2008 № 190-05/К-08, за умовами яких, банк відкрив позичальнику відновлювальні відкличні кредитні лінії та в їх межах надав кредитні кошти (5000000,00 грн. за договором від 07.06.2007 № 190-01/К-07; 55000000,00 грн. за договором від 27.07.2007 № 190-02/К-07; 15000000,00 грн. за договором від 04.06.2008 № 190-05/К-08), визначив ліміт кредитування, строки кредитних ліній, мету використання коштів, проценту ставку та комісію за підготовку та оформлення договору.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ „Харків-Петрол” зазначає, що п. 1.1 спірного іпотечного договору від 31.08.2007 №190/Ziп-07-6 (предмет договору) суперечить положенням ч. 4 ст. 3, ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 546, 548, 573 ЦК України в частині невідповідності зобов’язання (вимоги), які можуть бути забезпечені іпотекою.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. (ч. 3 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про іпотеку” якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 18 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що однією з істотних умов, які повинен містити іпотечний договір, є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.
Таким чином, із змісту ст. 18 Закону „Про іпотеку” випливає, що договір іпотеки вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо наступних істотних умов: 1) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані.
Договір іпотеки укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 577 ЦК, ч. 2 ст. 13 Закону „Про заставу”). Посвідчення договору іпотеки здійснюється за місцем розташування майна, що передається в іпотеку, або за місцезнаходженням однієї із сторін договору (ч. 4 ст. 55 Закону „Про нотаріат”, абз. 4 п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Договори іпотеки посвідчуються або за місцем розташування майна - предмета іпотеки, або за місцем знаходження юридичної особи - сторони договору іпотеки.
Як вбачається із змісту спірного іпотечного договору, він відповідає вимогам вищезазначеного законодавства України, які є необхідними для договорів даного виду, зокрема, при його укладенні сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для його укладення.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Таким чином, зміст основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, визначається Генеральним договором та кредитними договорами, укладеними в межах Генерального договору, які є його невід’ємними частинами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними іпотечного договору від 31.08.2007 №190/Ziп-07-6 та договору від 23.12.2008 про внесення змін та доповнень до зазначеного іпотечного договору.
До того ж, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірним іпотечним договором забезпечені як дійсні зобов’язання (кредитні договори від 07.06.2007 № 190-01/К-07, від 27.07.2007 № 190-02/К-07) так і недійсні (кредитний договір від 04.06.2008 № 190-05/К-08), оскільки всі ці кредитні договори укладені в рамках Генерального договору №190-07, а п. 2.10 Генерального договору передбачено, що всі зобов’язання, що випливають з цього Генерального договору та з будь-яких договорів кредиту, укладених сторонами в його межах, вважаються зобов’язаннями за цим Генеральним договором.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у справі № 33/558 підлягає скасуванню.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ „Харків-Петрол”.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та Національного Банку України в особі Головного управління Національного Банку України по м. Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у справі № 33/558 задовольнити.
2. Апеляційне подання Прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у справі № 33/558 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 у справі № 33/558 скасувати.
4. В позові відмовити повністю.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Харків-Петрол” (61012, Харківська обл., м. Харків, вул. Коцарська, 7, код ЄДРПОУ 31152910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 127,50 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання п. 5 зазначеної постанови суду.
7. Справу № 33/558 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
16.04.10 (відправлено)
Судове рішення № 8994630, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/558. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: