Рішення № 89946231, 22.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року справа № 580/995/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3358-10 від 04.03.2020 у сумі 10 096 грн. 20 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності з лютого 2019 року. 12.01.2020 позивачем був помилково зданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми Д5 (річна) за 2019 рік на загальну суму 50 076 грн. 03.03.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила не враховувати зайво (помилково) зазначену в звітах суму в розмірі 45 903 грн., оскільки з лютого 2019 року позивач є пенсіонером по інвалідності і звільнена від сплати єдиного соціального внеску, а із заявою про сплату добровільних внесків за лютий-грудень 2019 року позивач не зверталась, а також просила зняти помилково вказані у звіті нарахування за лютий-грудень 2019 року у сумі 45 903 грн. 12.04.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зняти з неї нарахування з лютого 2019 року по єдиному внеску у зв`язку з виходом позивача на пенсію по інвалідності. Однак, позивачем отримано відповідь, в якій зазначено, що нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданих звітів, тому правові підстави для їх скасування відсутні. З вказаних підстав позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив. 14.04.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем самостійно було подано звіт щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік, сума нарахованого єдиного внеску складає 11 016 грн. 72 коп. Подання уточнюючих чи коригуючих звітів з єдиного внеску діючим законодавством не передбачено. За даними інформаційної системи Державної податкової служби в інтегрованій картці позивача по платежу 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 10 096 грн. 20 коп. На підставі вказаних даних відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 №Ф-3358/-10. Самостійно визначені платником зобов`язання зі сплати єдиного внеску не підлягають оскарженню. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані суду письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована 16.10.1997 як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №134081 позивачу з 31.01.2019 встановлено 2 групу інвалідності безстроково.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 07.06.2019 позивач є пенсіонером по інвалідності 2 групи.

12.01.2020 позивач подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, яким самостійно визначила зобов`язання зі сплати єдиного внеску за 2019 рік на загальну суму 11 016 грн. 72 коп.

З інтегрованої картки позивача вбачається, що з урахуванням переплати у сумі 920 грн. 52 коп., заборгованість позивача з єдиного внеску складає 10 096 грн. 20 коп.

04.03.2020 Головне управління ДПС у Черкаській області (відповідач у справі) сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3358-10, за якою станом на 29.02.2020 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 10 096 грн. 20 коп.

03.03.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зняти з неї помилково вказані в звіті нарахування за лютий-грудень 2019 року у сумі 45 903 грн.

Відповідач листом №2029/23-00-50-3313 від 11.03.2020 повідомив позивача, що нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданих позивачем звітів, тому правові підстави для їх скасування відсутні.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно частини 4 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464-VI категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 16.10.1997, однак є інвалідом 2 групи і їй призначено пенсію по інвалідності з 07.06.2019, тому з вказаної дати позивач звільняється від обов`язкової сплати єдиного внеску і може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування визначений статтею 10 Закону №2464-VI, згідно якої участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування може здійснюватись за заявою особи шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з цим, відповідач не надав договір про добровільну участь, а позивач заперечує укладення такого договору.

Отже, позивач звільнена від обов`язкової сплати єдиного внеску як інвалід 2 групи в силу закону з дати призначення їй пенсії по інвалідності з 07.06.2019, а сума єдиного внеску 11 016 грн. 72 коп. у звіті за 2019 рік визначена позивачем помилково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Щодо сплати єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 06.06.2019 суд зазначає, що єдиний внесок має бути перерахований позивачем виходячи з бази оподаткування за період з 01.01.2019 по 06.06.2019 у розмірі 22%.

Оскільки на час розгляду справи сума єдиного внеску не визначена ні позивачем, ні відповідачем, тому оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, тому розподіл судових витрат відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року №Ф-3358-10 на загальну суму 10 096 грн. 20 коп., виставлену ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з епідемією коронавірусу.

Головуючий суддя А.В. Руденко