Постанова № 8994623, 11.12.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3585/09/0770

рядок статзвіту – 2.11.15

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 год. 55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача –Лакізи О. Є ( дов. № 1432/72 від 11.08.2009 р. )

представника відповідача –Бондарєва С. В. ( дов. № 10-0 від 21.01.2009 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад"" до Мукачівської об'єднаної державна податкова інспекції в Закарпатській обласиті про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень № 0001372340/0 від 20 липня 2009 року, № 0005241640/0 від 27 липня 2009 року, № 0001452340/0 від 03 серпня 2009 року та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - юридична особа Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад»»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень –рішень № 0001372340//0 від 20.07.2009 року, якими йому зменшено суми бюджетне відшкодування по ПДВ за квітень 2009 року на 21 144,00 грн., № 0005241640/0 від 27.07.2009 року, якими йому зменшено суми бюджетне відшкодування по ПДВ за травень 2009 року на 6387,00 грн., № 0001452340/0 від 03.08.2009 року , якими йому зменшено суми бюджетне відшкодування по ПДВ за червень 2009 року на 81657,00 грн. та зобов’язання вчинити дії, а саме надати Мукачівському відділенню державного казначейства України висновки про відшкодування ВАТ «Мукачівському заводу «Точприлад»з бюджету податку на додану вартість на суми 21144,00 грн., 6387,00 грн., 81657,00 грн. Позовні вимоги мотивує протиправністю зазначених податкових повідомлень –рішень, оскільки відповідачем при зменшені сум бюджетного відшкодування не враховано, що з метою оподаткування до імпорту прирівнюється і ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договором лізингу ( оренди) ( у тому числі у разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю –резиденту або іншій особі за дорученням такого лізигодавця ), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари ( майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів. При цьому для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податковим зобов’язанням.

Позивач зазначає, що оскільки ним належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджується відповідними, належним чином оформленими вантажними митними деклараціями та товари, імпортовані ним за договором оренди, ввезені з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах його господарської діяльності, то він правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ сплачені при імпортуванні обладнання за договором оренди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ спірні суми по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу( оренди), оскільки таке не є придбаними, а тільки отриманими у користування, а тому сума ПДВ, сплачена при їх ввезені, не може бути віднесеною до податкового кредиту. Просив суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад»»було зареєстроване виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області 08 жовтня 1998 року, про що видано свідоцтво серії А00 № 338603. Відповідно до довідки № 256/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 27 грудня 2007 року ( а. с. 9) видами діяльності за КВЕД є наступні: виробництво контрольно –вимірювальних приладів, виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, виробництво апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення, ремонт і технічне обслуговування електронно –обчислювальної техніки, проведення розслідувань та забезпечення безпеки, будівництво будівель.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 18.05.2009 року –сума бюджетного відшкодування ВАТ ««Мукачівський завод «Точприлад»»за квітень 2009 року становить 383673,00 грн. (а.с. 14). Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 383673 грн. (а.с.15).

В період з 13.07.2009 року по 17.07.2009 року Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року. За результатами перевірки було складено Акт № 1464/ 23-01/14307452 від 20.07.2009 року. Відповідно до зазначеного акту виявлено порушення ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»»підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 21144,00 грн. ( а. с. 32-46).

На підставі зазначеного рішення було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001372340/0 від 20.07.2009 року, яким позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 21144,00 грн. ( а. с. 31 ), правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 17.06.2009 року –сума бюджетного відшкодування ВАТ ««Мукачівський завод «Точприлад»»за травень 2009 року становить 67061,00 грн. (а.с. 20 ). Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 67361,00 (а.с.21).

17.07.2009 року Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено документальну невиїзну ( камеральну) перевірку відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»»по ПДВ за травень 2009 року. За результатами перевірки було складено Акт № 1456/ 16-40/14307452 від 17.07.2009 року. Відповідно до зазначеного акту виявлено порушення ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»»підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та зменшено податковий кредит за квітень 2009 року, а отже і заявлену до відшкодування суму ПДВ за травень 2009 року на суму 6387,00 грн. ( а. с. 52-54).

На підставі зазначеного рішення було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005241640/0 від 27.07.2009 року, яким позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 6387,00 грн. ( а. с. 51 ), правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 16.07.2009 року –сума бюджетного відшкодування ВАТ ««Мукачівський завод «Точприлад»»за червень 2009 року становить 235632 ,00 грн. (а. с. 27 ). Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 235632,00 (а.с.28).

В період з 20.07.2009 року по 24.07.2009 року Мукачівською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було проведено виїзну позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за травень 2009 року. За результатами перевірки було складено Акт № 1505/23-01 /14307452 від 29.07.2009 року. Відповідно до зазначеного акту виявлено порушення ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»»підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в розмірі 81657,00 грн. ( а. с. 72-85).

На підставі зазначеного рішення було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001452340/0 від 03.08.2009 року, яким позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 81657,00 грн. ( а. с. 71 ), правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Судом встановлено, що позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою IMS Kft»( орендодавець) від 20.02.2009 року № 251, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини №250 від 20.02.2009 року та сплачує йому за користування орендну плату в розмірів 1000 Євро в місяць не залежно від вартості всього майна, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. Вартість майна що орендується становить 2000000,0 Євро. В п. п. 5.1 розділу 5 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишатиметься єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору( а. с. 60-70).

На умовах даного позивачем імпортовано у березні 2009 обладнання згідно ВМД № 001807 від 28.03.2009 року, сума ПДВ сплачена митним органам складає 21144,00 грн.( а. с. 47-50).

У квітні 2009 року позивачем імпортовано обладнання згідно ВМД № 002392 від 27.04.2009 року, ВМД № 002308 від 11.04.2009 року, сума ПДВ сплачена митним органам складає –6397,23 грн. ( а. с. 55-59).

У травні 2009 року позивачем імпортовано обладнання згідно ВМД № 002986 від 25.05.2009 року, ВМД № 002886 від 21.05.2009 року, ВМД № 002943 від 19.05.2009 року. ВМД № 002977 від 19.05.2009 року, ВМД № 002773 від 12.05.2009 року, сума ПДВ сплачена митним органам складає –81656,7 грн. ( а. с. 86-99).

Даний факт відповідачем не заперечується

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що оскільки ввезене позивачем обладнання не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезені до податкового кредиту не відноситься.

Однак такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Статтею 185 МК України визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення ( вивезення ).

Згідно ст. 188 МК України імпорт –митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень.

У відповідності до ст.. 189 МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; 30) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

З обставин справи вбачається, що переміщення товару було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам визначеним ст.189 МК України.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість», об’єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно із статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 зазначеного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)._платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 зазначеного Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, сума бюджетне відшкодування по ПДВ за квітень 2009 року на 21 144,00 грн., сума бюджетне відшкодування по ПДВ за травень 2009 року на 6387,00 грн., сума бюджетне відшкодування по ПДВ за червень 2009 року на 81657,00 грн., заявлені до відшкодування, визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Отже підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на умовах оперативного лізингу обладнання підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

А тому, доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у зв’язку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України«Про податок на додану вартість», є необґрунтованими та таким звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

За викладених обставин суд приходить до переконання про неправомірність прийняття відповідачем рішень щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2009 року на 21 144,00 грн., суми бюджетного відшкодування по ПДВ за травень 2009 року на 6387,00 грн. та суми бюджетне відшкодування по ПДВ за червень 2009 року на 81657,00 грн оскільки такі не ґрунтуються на законі, у зв’язку з чим такі слід визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про зобов’язання відповідача надати Мукачівському відділенню державного казначейства України висновки про відшкодування ВАТ «Мукачівському заводу « Точприлад»з бюджету податку на додану вартість на суми 21144,00 грн., 6387,00 грн., 81657,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.7.8. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов’язаний повідомити про це орган державного казначейства; орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження; після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином слід відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання податкового органу надати органу державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, з врахуванням часткового задоволення позову, слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 1846 від 07.08.09 р.) судові витрати у розмірі 1 ( одна ) грн. 70 (сімдесят) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»» - задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від:

- 20.07.2009 року № 0001372340//0, яким Відкритому акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад»»зменшено суму бюджетне відшкодування по ПДВ за квітень 2009 року на 21 144,00 грн.;

- 27.07.2009 року № 0005241640/0, яким Відкритому акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад»» зменшено суми бюджетне відшкодування по ПДВ за травень 2009 року на 6387,00 грн.;

- 03.08.2009 року № 0001452340/0, яким Відкритому акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад»» зменшено суми бюджетне відшкодування по ПДВ за червень 2009 року на 81657,00 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»» ( 89600, м. Мукачево, вул. Берегівська , буд.110, Закарпатська область ) понесені судові витрати у розмірі 1 (одна ) грн. 70 ( сімдесят ) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2009 року

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2а-3585/09/0770

Відкрите акціонерне товариство Мукачівський завод "Точприлад"

вул. Берегівська, 110, м.Мукачево,Мукачівський район, Закарпатська область,89600

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 09.12.2009 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 року на 7 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

№ 2а-3585/09/0770

Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція

вул. Горького, 21а, м.Мукачево,Мукачівський район, Закарпатська область,89600

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 09.12.2009 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 року на 7 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.