Рішення № 89945709, 22.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 червня 2020 р. № 520/3923/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн.), з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 16.08.2006 по 10.12.2014 та старшою медичною сестрою з догляду за хворими 05.01.2015 по 16.09.2019 в Державному лікувально-профілактичному закладі "Центральна клінічна лікарня "Укрзалізниця" (нині - філії Центру охорони здоров`я Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1) без врахування обчислення в подвійному розмірі на підставі положень ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, то передують року звернення, тобто за 2016-2018 р.р. (6188,89 грн.), зарахувавши періоди роботи старшою медсестрою медичною психіатричного відділення з 16.08.2006 по 10.12.2014 та старшою медичною сестрою з догляду за хворими 05.01.2015 по 16.09.2019 в Державному лікувально-профілактичному закладі "Центральна клінічна лікарня "Укрзалізниця" (нині - філії Центру охорони здоров`я Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1) у подвійному обчисленні на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 17.09.2019 та виплатити заборгованість, що виникла з урахуванням вже виплачених сум;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату його пенсії з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а також не зараховано до пенсії періоди роботи старшою медсестрою медичною психіатричного відділення з 16.08.2006 по 10.12.2014 та старшою медичною сестрою з догляду за хворими 05.01.2015 по 16.09.2019 в Державному лікувально-профілактичному закладі "Центральна клінічна лікарня "Укрзалізниця" (нині - філії Центру охорони здоров`я Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1) у подвійному обчисленні на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки, вони порушують його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на виконання ухвали суду від 08.04.2020 року подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що первинне призначення пенсії ОСОБА_1 відбулося з 11.12.2014, тому у відповідача не було підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, тобто за 2016-2018 роки при здійсненні переведення позивача на пенсію за віком. Стверджує, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за попередні три календарні роки застосовується при здійсненні первинного призначення пенсії, а в разі переведення залишається незмінним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, виходить з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 11.12.2014, як одержувач пенсії за вислугу років, відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пенсію призначено при загальному страховому стажі 47 років 9 місяців 16 днів, із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

05.01.2015 року виплату пенсії позивачу припинено на підставі ст.7 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", за заявою ОСОБА_1 про призупинення виплати пенсії за вислугу років, у зв`язку з працевлаштуванням на посаду старшої медичної сестри психіатричного відділення Державного лікувально-профілактичного закладу "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці".

17.09.2019 позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, в усній бесіді інспектор Управління повідомила, що зі її заявою буде здійснено переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії буде призначений відповідно до чинного законодавства України.

16.12.2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась з заявою до відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за іншим Законом, тобто за 2016-2018 роки та з проханням зарахувати до стажу періоди з 01.08.1978 по 28.07.1983, з 16.08.2006 по 10.12.2014 та з 05.01.2015 по 31.07.20149 року на підставі ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач, листом від 31.01.2020 №1107/0211-20, повідомив позивачу, що пенсію за віком обчислено при загальному стажі 50 років 11 місяців 16 днів та заробітна плата з 01.07.1995 по 30.06.200 та 01.07.200 по 31.07.2019 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії 1,17015. Середня заробітна плата робітників та службовців, зайнятих в галузях національної економіки за 2016 р. - 4404,35 грн., середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 5153,75 грн. Розрахунок пенсії з 17.09.2019: коефіцієнт стажу - 0,50917, розмір пенсії за віком (ст.27) - 2624,13 грн., доплата за понаднормовий стаж (16 років) - 214,80 грн., загальний розмір пенсії - 2838,93 грн.

Також зазначено, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зі змінами), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства. що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно рішення комісії №67 від 02.12.2019 ОСОБА_1 не було зараховано у подвійному розмірі період роботи з 01.12.1978 по 28.07.1983, відповідно до довідки №ХКЛЗТ №2-10/2650 від 21.11.2019 року, так як заявник працював у кардіологічному відділенні, яке не враховується у подвійному розмірі. Страховий стаж зараховуються в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пенсія призначена та виплачується згідно з вимогами чинного пенсійного законодавства та наявними у пенсійній справі документами. (а.с.31-32).

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх такими, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України №1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України №1058 встановлено, що Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України №1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України №1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України №1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, слід зазначити, позивачу було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулась вперше.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач перед призначенням пенсії за віком не отримувала фактично жодного виду пенсії, оскільки, після призначення пенсії за вислугу років була працевлаштована на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років. У випадку припинення пенсії за вислугу років її поновлення можливо лише в разі звільнення з роботи. На момент призначення пенсії за віком позивач працювала, а тому підстав для поновлення виплати пенсії за вислугу років не було.

Після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15), що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.

Пунктом 4-3 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Тобто, відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки (а саме 6188,89 грн), і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача в частині відмови в застосуванні під час обчислення пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, з урахуванням ст.40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 16.08.2006 по 10.12.2014 на посаді старшої медичної сестри в психіатричному відділенні ЦКБ "Укрзалізниці" та з 05.01.2015 по 16.09.2019 на посаді старшої медичної сестри з догляду за хворими психіатричного відділення в ДЛПЗ "ЦКЛ "Укрзалізниці" у подвійному обчисленні на підставі ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу", заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

У свою чергу психіатричною допомогою у розумінні статті 1 вказаного Закону є комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Пунктом 3 Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 встановлено, що обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров`я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), за місцем постійного проживання громадянина. Працівники МВС, Національної поліції, СБУ, Міноборони, співробітники Служби зовнішньої розвідки та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та особи рядового і начальницького складу Держспецзв`язку проходять обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди у відповідних відомчих лікувально-профілактичних закладах.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.2002 № 12, обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у психіатричних закладах, закладах охорони здоров`я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.

Отже, ДЛПЗ "Центральна клінічна лікарня "Укрзалізниці" віднесено до закладів охорони здоров`я, що також підтверджується спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 року № 625/0/15-05/039-6, № 10.01.09/2606, №16918/02-20, а тому час роботи позивача в психіатричніе відділення відноситься до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині 3 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вже зазначалось, згідно із статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно пункту 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Як зазначалося судом, 17.09.2019 позивачу призначено пенсію за віком, яка розрахована за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", між ним та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які урегульовані саме нормами указаного Закону.

Аналіз положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" свідчить про те, що стаття 60 цього Закону застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.

Враховуючи те, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", то у відповідача відсутні підстави для зарахування спірних періодів роботи після 01.01.2004 (з 16.08.2006 по 10.12.2014 та з 05.01.2019 по 16.09.2019 року) в подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.01.2019 у справі №265/4648/14-а, у постанові від 11.10.2019 у справі №329/553/17 та узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими ним у постанові від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 11.12.2018 у справі №310/385/17.

Враховуючи зазначене, підстави для зарахування позивачу періоду роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні.

З огляду на вище викладене, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за три календарні роки, що передують року звернення, суд вважає за можливе допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 роки (6188,89 грн), з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2016-2018 р.р. (6188,89 грн), починаючи з 17.09.2019 та виплатити заборгованість, що виникла з урахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко