Рішення № 89945670, 22.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2020 р. справа № 520/873/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул.Шевченка, буд.315-А, м.Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646) , Департаменту патрульної поліції (вул.Федора Ернста, буд.3, м.Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог від 03.02.2020 року, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №78 від 11.12.2019 про застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №78 від 11.12.2019 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за самовільне прокинення під час виконання службових обов`язків місця несення служби без попередження про це безпосереднього керівництва. Позивач вважає спірний наказ необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню як протиправний, оскільки, прийнятий без ґрунтовного та всебічного вивчення обставин події, зокрема, в рамках службового розслідування не було вивчено та надано належну правову оцінку посадовим обов`язкам та підпорядкування позивача.

Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі за правилами ст.257-262 КАС України.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідачів проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач при прийнятті спірного наказу про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 діяв в порядку, спосіб та у межах встановлених чинним законодавством, з урахуванням всіх обставин, що мають суттєве значення для прийняття спірного наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а тому позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

У відповіді на відзив позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначивши, що до службових обов`язків інспектора патрульної поліції не входить охорона адміністративного приміщення Управління та забезпечення його пропускного режиму, письмового наказу про переміщення на посаді відповідачем не приймалось, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У письмових запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача вказав, що функції з охорони та забезпечення пропускного режиму на території Управління покладені на позивача Інструкцією з організації охорони, а також пропускного та внутрішнього об`єктового режимів на території УПП у м.Харкові ДПП" від 14.04.2017.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 08.10.2019 року до керівництва управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт старшого інспектору відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дмитра Кулакова щодо порушення службової дисципліни з боку інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 , який самовільно перервав несення служби 04.10.2019, а саме без дозволу керівництва покинув приміщення контрольно-перепускного пункту УПП в Харківській області ДПП, що розташований за адресою: м.Харків, вул.Шевченко, буд.315-А.

Інформація про аналогічну подію викладена у доповідній записці від 04.11.2019 №1135вн/41/14/01-2019 інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП майором поліції Вороною О.П., яка доповіла про звернення старшого інспектора Д.Кулакова щодо порушення службової дисципліни з боку працівника УПП в Харківській області ДПП та, посилаючись на ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, просила призначити службове розслідування.

Наказом начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №256 від 04.11.2019 року призначено службове розслідування з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, які призвели до порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 , відповідно до статті 14, частин 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, пунктів 2 та 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

Наказ про призначення службового розслідування позивачем до суду чи посадової (службової) особи поліції вищого рівня не оскаржувався.

У ході службового розслідування був опитаний позивач, котрий надав особисті письмові пояснення 28.11.2019.

Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 від 03.12.2019 року встановлено, що інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції Степанов Д.І. під час виконання службових обов`язків 04.10.2019 самовільно покинув місце несення служби, не попередивши про це безпосереднє керівництво, що свідчить про порушення вимог п.2 розділу VІ "Інструкції з організації охорони, а також пропускного та внутрішнього об`єктового режимів на території УПП у м.Харкові ДПП". затвердженої 14.04.2017 начальником УПП в м.Харкові ДПП, пп.2 п.3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 №4/1, не дотримавшись вимог 2, 4, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку з чим в діях останнього вбачаються ознаки дисциплінарного проступку. За що до останнього слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

З посиланням на Висновок відповідачем, Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаментом патрульної поліції видано наказ №78 від 11.12.2019, п.1 якого до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

З вказаним наказом позивач був ознайомлений 23.12.2019 року, що підтверджується його особистим підписом.

Не погоджуючись зі спірним наказом відповідача в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Перевіряючи оскаржувані дії та рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Перевіряючи відповідність оскарженого наказу вимогам закону, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі за текстом - Статут).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до статті 19 "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За визначенням ч.1 ст.1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

А відповідно до статті другої - дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, при цьому службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається дотриманням законності і статутного порядку.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною 1 ст.18 Статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Так, ч.2 ст.18 Статуту передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що гарантоване п.12 ч.1 ст.1 і ч.2 ст.18 Статуту право поліцейського на участь у службовому розслідуванні кореспондується з проголошеним п.9 ч.2 ст.2 КАС України правом особи на участь у процедурі прийняття адміністративним органом владного управлінського рішення.

З приєднаних до справи документів вбачається, що позивач був обізнаний з фактом призначення службового розслідування за подіями 04.10.2019 року.

28.11.2019 під час надання особистих письмових пояснень позивач продемонстрував обізнаність з предметом службового розслідування.

Як стверджує представник позивача у позовній заяві в обґрунтування доводів незаконності наказу про накладення дисциплінарного стягнення, 04.10.2019 року керівництво ОСОБА_1 всупереч його посадовій інструкції, без видання відповідного письмового наказу, протиправно поклало на нього обов`язки по охороні адміністративного приміщення Управління та забезпечення його пропускного режиму, у зв`язку з чим позивач не мав звітувати перед інспектором-черговим відділу чергової служби Управління Рибальченко М.М., оскільки, він не є його прямим та безпосереднім командиром.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Посадової інструкції інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Степанова Дмитра Ігоровича, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 №5217, інспектор відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює, зокрема, безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки та порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів га вулично-дорожній мережі; співпрацю з іншими підрозділами Національної поліції України; інші функції, передбачені законодавством.

Пунктом 1.4 розділу І Посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП визначено, що інспектор безпосередньо підпорядковується командиру роти (взводу) та заступникові командира роти (взводу).

Суд зауважує, що організацію діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції, територіальних органах Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - ГУНП), а також підпорядкованих їм територіальних підрозділах у районах, містах, районах у містах (далі - орган (підрозділ) поліції) регулюється Інструкцією з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 №440 - далі Інструкція №440).

Абзацом 3 пункту 2 вказаної Інструкції визначено поняття чергова служба - чергова частина Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України (далі - чергова частина НПУ), чергові частини (ситуаційні відділи) управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП (далі - чергова частина (ситуаційний відділ) ГУНП), чергові частини територіальних підрозділів ГУНП, старші інспектори-чергові (інспектори-чергові) та помічники чергових секторів реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП, які забезпечують безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Організаційну діяльність чергової служби забезпечують: 1) чергова частина НПУ; 2) чергові частини ГУНП; 3) чергові частини територіальних підрозділів ГУНП; 4) управління забезпечення діяльності Ситуаційного центру ДОАЗОР та ситуаційні відділи управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП; 5) управління оперативного інформування та реагування ДОАЗОР; 6) старші інспектори-чергові (інспектори-чергові), помічники чергових секторів реагування патрульної поліції та за необхідності інші працівники територіальних підрозділів ГУНП, які в установленому порядку пройшли навчання та склали заліки зі знання відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність чергової служби органів (підрозділів) поліції, й відповідним наказом призначені підмінними оперативними черговими та їх помічниками; 7) оператори служби « 102» управлінь інформаційної підтримки та координації поліції « 102» ГУНП.

Підпунктом 9 пункту 7 Інструкції №440 визначено, що основними завданнями чергової служби органів (підрозділів) поліції є контроль за станом охорони адміністративних будинків поліції.

Згідно пункту 11 розділу І Інструкції №440, при некомплекті штатних працівників чергових частин, старших інспекторів-чергових (інспекторів-чергових) та помічників чергових секторів реагування патрульної поліції (далі - СРПП) у територіальних підрозділах поліції (у разі їх хвороби, відпустки чи відсутності з інших причин) до несення служби залучаються працівники інших служб, які мають необхідну підготовку, досвід роботи, склали заліки зі знання нормативно-правових актів, які регулюють діяльність чергової служби, та пройшли стажування у черговій частині (СРПП). Список підмінних чергових та їх помічників затверджується відповідним наказом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач мав право на залучення до несення служби чергової частини інспекторів патрульної поліції, зокрема, позивача, за умови попередньо складення списку підмінних чергових та їх помічників, затверджених відповідним наказом та проходженням спеціальної підготовки для несення чергової служби.

Разом з тим списку підмінних чергових та їх помічників чи наказу, який його затверджує, доказів інспектування позивача про права та обов`язки чергового, в силу ст.77 КАС України, до матеріалів справи відповідачем не надано, що зумовлює висновок про протиправність залучення до служби відділу чергової частини ОСОБА_1 .

Щодо доводів позивача про неспіврозмірність вчиненого проступку тяжкістю накладеного на нього дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Пунктами 7 та 8 статті 3 Дисциплінарного статуту зазначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

З матеріалів справи вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни при виконанні службових обов`язків самовільно покинув місце несення служби, не попередивши про це безпосереднє керівництво.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих письмових доказів на підтвердження того, що капітан поліції Степанов Д.І. 04.10.2019 року перебував у підпорядкуванні командира чергової відділу чергової служби Управління Рибальченка М.М., суд доходить висновку про обґрунтованість доводів представника позивача про те, що позивач в зазначений день настання спірної події (04.10.2019) залишався в підпорядкуванні командира взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП, який і був його прямим та безпосереднім начальником.

Таким чином, суд вважає, що дисциплінарна комісія дійшла хибних висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.19 Дисциплінарного статуту, де, крім іншого, указано, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.3 ст.19).

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

Однак вказані обставини не враховані відповідачем, а саме, не вказані ступінь тяжкості скоєного проступку, наявність заподіяної проступком шкоди, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень позивача, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, набуло нездоланних дефектів змісту, є неспіврозмірним вчиненому, що вказує на його необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проведенні службового розслідування та при розгляді справи в суді факт неналежного виконання позивачем своїх обов`язків не доведено відповідачем належними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №78 від 11.12.2019 про застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Доводи позивача про нечинність Інструкції з організації охорони, а також пропускного внутрішнього об`єктового режимів на території УПП у м.Харкові ДПП та невідповідність технічного стану приміщення КПП на вул.Шевченка, 315-А вимогам чинним нормативно-правовим актів не беруться судом до уваги, так як виходять за предмет спору по даній адміністративній справі.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №78 від 11.12.2019 про застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко