Рішення № 89944530, 19.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 р. справа № 400/958/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідачів:1. Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 2. Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради, Херсонське шосе, 48/8, Миколаїв, 54024 про:визнання протиправними та скасування рішення від 12.09.2019 р. № 150-С і наказу від 01.10.2019 р. № 418,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (далі-відповідач 1, УДАБІ у Миколаївській області), Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач 2, УМБА Миколаївської міської ради), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №150-с від 12.09.2019 р. про скасування дії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ №418 від 1.10.2019 щодо скасування Декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 »

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідачем 2 було затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (надалі - Містобудівні умови), які надавали їй право на реконструкцію квартири у перукарню, однак вже після реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідачем 1 було прийнято спірне рішення про скасування Містобудівних умов, а також як наслідок спірного рішення відповідачем 2 було видано спірний наказ про скасування Декларації про готовність до експлуатації об`єкта. Позивач зазначила, що ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон) передбачає її право на здійснення реконструкції за відсутності документа, який посвідчує її право на земельну ділянку. Також, відповідач не врахував того, що відсутність такого документа не передбачена законодавством в якості підстави для скасування Містобудівних умов. Щодо посилання позивача у Містобудівних умовах на рішення Миколаївської міської ради від 11.08.2016 р. №6/3, яке втратило чинність, то це є технічною помилкою, враховуючи і те, що текст цього рішення та чинного рішення Миколаївської міської ради від 17.05.2018 р. №36/13 є ідентичним і об`єкт відповідає Плану зонування обох рішень.

Ухвалою від 18.03.2020 р. позовна заява залишалась без руху.

01.04.2020 р. ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачам надати відзив.

Від відповідача 1 до суду надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Законом, позивач повинна була подати до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області документ, який посвідчує її право власності на земельну ділянку, а також витяг з Державного земельного кадастру, а за відсутності цих документів відповідач 2 не мав права затверджувати Містобудівні умови, відтак скасування є правомірним. Крім того, у розділі 3 Містобудівних умов міститься посилання на рішення Миколаївської міської ради щодо Плану зонування, яке втратило чинність.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

04.10.2018 р. відповідачем 2 було затверджено Містобудівні умови, згідно з якими позивачу надано право здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на ІІІ квартал 2019 р., затверджених наказом ДАБІ України від 24 червня 2019 р. № 696, УДАБІ у Миколаївській області в серпні 2019 р. уповноважувалась провести перевірку УМБА Миколаївської міської ради.

12.09.2019 р. інспектор УДАБІ у Миколаївській області склав Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт).

Зі змісту акту вбачається, що Містобудівні умови позивача затверджені УМБА Миколаївської міської ради з порушенням вимог ст. 29 ч. 3 п. 1, 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме за відсутності документа, який би підтверджував право власності чи користування на земельну ділянку під квартирою та витягу з Державного земельного кадастру та в п. 3 розділу «Загальні данні» Містобудівних умов є посилання на рішення Миколаївської міської ради, яке втратило чинність..

На підставі Акту перевірки, УДАБІ у Миколаївській області прийняла спірне рішення, яким скасувала Містобудівні умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону, фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

У п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону міститься визначення терміну містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, під якими розуміється документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

З огляду на вищезазначену норму, можливо дійти висновку, що у випадку, коли зводиться новий об`єкт нерухомого майна, заявник подає документи, які посвідчують його право на земельну ділянку. В той же час, ця ж норма окремо врегульовує ситуацію, коли здійснюється реконструкція вже існуючого об`єкту нерухомості - в такому випадку, подається тільки документ на право власності на об`єкт нерухомості, який підлягає реконструкції.

Оскільки, Містобудівними умовами передбачено, що позивач здійснює саме реконструкцію квартири АДРЕСА_3 , то в даному випадку, вона зобов`язана надати тільки правовстановлюючий документ на квартиру, а не на земельну ділянку. При цьому, акт перевірки не містить застережень про те, що при перевірці інспектор УДАБІ у Миколаївській області встановив і зафіксував відсутність відповідного правовстановлюючого документа на квартиру.

Відповідно до ч. -1-4 ст. 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

З аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки та норм ст. 42 ЗК України випливає, що в разі придбання у власність громадянами квартир в такому будинку, земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". В такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Таким чином, позивач придбавши у власність квартиру в багатоквартирному житловому будинку, стала одним з співвласників і земельної ділянки, на якій розташований будинок, тобто земельна ділянка під багатоквартирним будинком, є об`єктом спільної власності всіх мешканців будинку, а тому позивач не може подати документ на право власності на земельну ділянку під квартирою.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону, підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, є неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам (п. 2 ч. 8 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 411 Закону, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пункт 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (надалі - Порядок № 698) передбачає, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Цій нормі кореспондує п. 29 Порядку № 698, відповідно до якого, у разі виявлення посадовою особою під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

Таким чином, Порядком № 698 чітко визначено, що у випадку можливості усунення виявлених порушень, містобудівні умови не скасовуються, а їх дія зупиняється із одночасним виданням припису про усунення порушень.

Якщо інспектор УДАБІ у Миколаївській області виходив з того, що позивач не надала правовстановлюючий документ на земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру, то в такому випадку, він, на підставі наведених норм Порядку № 698, повинен був зупинити дію Містобудівних умов, а не скасовувати їх та видати позивачу припис, в якому необхідно роз`яснити порядок усунення виявлених недоліків.

Доказів не можливості усунення порушень, виявлених під час перевірки до суду не надано, в тому числі з урахуванням того, що у позивача відсутнє одноосібне право на земельну ділянку, на якій розташована належна їй квартира в багатоквартирному будинку.

Теж саме, стосується і другого порушення, виявленого під час перевірки, за наявності можливості виправлення помилки щодо посилання на рішення Миколаївської міської ради, яке втратило чинність, відповідач 1 мав виписати припис, замість винесення спірного рішення. З урахуванням і того, що розміщення об`єкту відповідає містобудівній документації в обох рішеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування спірного рішення та прийнятого на підставі нього спірного наказу.

Позов задовольнити.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатила судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 25357 від 21.02.2020 р. (а. с. 1) та в сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 26.03.2020 р. №23582 і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 ідентифікаційний код 37471912) , Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Херсонське шосе, 48/8,Миколаїв,54024 ідентифікаційний код 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 37471912) №150-с від 12.09.2019 р. про скасування дії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Реконструкція квартири

АДРЕСА_5 . Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Херсонське шосе, 48/8, Миколаїв, 54024, ідентифікаційний код 41256954) №418 від 1.10.2019 щодо скасування Декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Реконструкція квартири

АДРЕСА_6 . Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 ідентифікаційний код 37471912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради ( Херсонське шосе, 48/8, Миколаїв, 54024, ідентифікаційний код 41256954) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич