Рішення № 89944438, 11.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1368/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Приймака С.І.,

за участі:

позивачі – не прибули,

представник позивачів –не прибув,

представник відповідача –Гаталяк С.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач 1), ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , позивач 2), ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 , позивач 3), ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4 , позивач 4) до Львівської обласної ради (далі – ЛОР, відповідач), у якій позивачі просять:

- визнати недійсним рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області”;

- скасувати рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області”;

- зобов`язати Львівську обласну раду здійснити поворот рішення та поновити державну реєстрацію КЗ ЛОР ЛОМІАЦ та КЗ ЛОР ЛОЦЗ;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію КЗ ЛОР “Львівський обласний центр громадського здоров`я” на базі КЗ ЛОР Центру Сніду;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про забезпечення виконання вимог ст.49 Конституції України та компенсувати понесені витрати на лікування позивачами;

- зобов`язати відповідача здійснити контроль за виконанням рішення Львівської обласної ради від 31.01.2017 №349 про виконання комплексної програми надання медичної допомоги мешканцям Львівщини за кошти обласного бюджету за 2017-2018 роки та компенсувати витрати, понесені ОСОБА_2 на лікування в Інституті Філатова в 2017 та в Львівській обласній клінічній лікарні в 2018 році.

Позивачі при обґрунтуванні позовних вимог зазначили, що рішенням Львівської обласної ради від 20.03.2018 №648 “Про реорганізацію служби громадського здоров?я у Львівській області” вирішено припинити комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр”.

Позивачі вважають таке рішення протиправним у зв`язку з тим, що проект вказаного рішення не обговорювався з громадянами територіальної громади Львівської області та працівниками трудових колективів. Крім того, позивачі наголосили, що таке рішення прийняте з порушенням регламенту Львівської обласної ради та з порушенням процедури оприлюднення. У зв`язку з наведеним, позивачі вважають оскаржуване рішення протиправним, просять його скасувати та у зв`язку з цим здійснити поворот рішення та поновити державну реєстрацію припинених комунальних закладів.

Ухвалою судді від 07.04.2020 прийнято до провадження справу №813/1368/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно вказаної ухвали вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Справа № 813/1368/18 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, якою було скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 про закриття провадження у справі та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, а саму справу №813/1368/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду зазначила про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі має бути вирішений за правилами цивільного судочинства, адже предметом спору у цій справі є рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я. Оскільки таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачів, як членів територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, то в цій справі позивачі діють на захист публічного інтересу, з метою судового контролю за публічними завданнями відповідного органу влади, а отже, позивачі скористалися своїм правом, визначеним ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №1340/5441/18 (суддя Коморний О.І.) об`єднано в одне провадження справу №1340/5441/18 (номер провадження П/380/2417/20) за позовом ОСОБА_4 до Львівської обласної ради про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації, зобов`язання до вчинення дій зі справою №813/1368/18 (номер провадження П/380/2714/20) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Об`єднаній адміністративній справі присвоєно №813/1368/18 (номер провадження П/380/2714/20).

Підставою для об`єднання стало клопотання відповідача про об`єднання в одне провадження справи №813/1368/18 та справи №1340/5441/18 (вх. №20217) від 16.04.2020.

Крім того, 16.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №20218). Відповідач у вказаному клопотанні просив у разі відмови в об`єднанні справ №813/1368/18 та №1340/5441/18 в одне провадження, зупинити розгляд справи №813/1368/18 до набрання законної сили рішенням у справі №1340/5441/18.

Враховуючи об`єднання вказаних справ в одне провадження, представник відповідача розгляду вказаного клопотання не підтримував, відтак, таке судом не розглядалося.

Крім того, представник відповідача не підтримав розгляду клопотання про пропущення строку звернення до адміністративного суду (вх. №20215), яке надійшло в межах справи №1340/5441/18, відтак, вказане клопотання судом не розглядалося.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 у вказаній справі закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач позову не визнав. 05.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22651), у якому відповідач зазначив, що позивачами не обґрунтовано, в який спосіб оскаржуване рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області” порушує чи може порушити їх права та законні інтереси Крім того, позивачами не подано жодних доказів та підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Крім того, відповідач звернув увагу суду на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постановах від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18), згідно якої, право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується, відтак, якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто не породжує права на звернення до суду із цим позовом. Також відповідач наголосив, що позивач повинен мати матеріально – правову заінтересованість у вирішенні спору, адже звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод та інтересів особи. Водночас, відповідач наголосив, що позивачі не обґрунтували на підставі чого ґрунтуються їхні вимоги в розрізі порушених прав оскаржуваним рішенням, та яким чином порушують їх права та інтереси, а також право на захист. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заперечення з аналогічних підстав, викладені у поясненнях, які надійшли на адресу суду 16.04.2020 (вх. №20210)

В судове засідання позивачі не прибули. 11.06.2020 на електронну адресу суду від позивачів ОСОБА_1 , Велитяк Л. ОСОБА_5 ., Неїлик Г.М. надійшли клопотання (вх. №5323) та клопотання (вх. №5324 ел.), у яких позивачі просили проводити розгляд справи без їх участі.

Позивач ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення. Жодних клопотань, пов`язаних з розглядом справи, суду не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов, просила у задоволенні вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 20.03.2018 на пленарному засіданні XV чергової сесії VII скликання Львівської обласної ради було розглянуто та прийнято рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 №648 “Про реорганізацію служби громадського здоров?я у Львівській області”.

Згідно вказаного рішення вирішено:

1. припинити комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”;

2. припинити комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”;

3. встановити, що комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я” є правонаступником майна, прав та обов`язків комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр”;

4. встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” – два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо оприлюднення закладу.

5. управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради:

- спільно з департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації забезпечити здійснення в установленому порядку заходів, пов`язаних з припиненням комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” і виключенням цих закладів із Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

- за попереднім погодженням із департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації затвердити нову редакцію статуту комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”;

- забезпечити передачу приміщень та майна, що знаходяться на балансі комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” на баланс комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”;

6. Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації у межах визначених кошторисних призначень передбачити витрати на утримання комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я” з урахуванням приєднаних закладів, а також витрати на процедуру припинення комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр”.

7. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії з питань охорони здоров`я, материнства, соціального захисту, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, з питань комунального майна та приватизації, з питань бюджету, соціального та економічного розвитку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі звернулися з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, держава сприяє розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності.

Порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яким припинено комунальні заклади Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” та створено новий заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров`я”, порушує їх права на медичну допомогу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу наведених вище норм законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Суд зазначає, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №18-рп/2004 термін “порушене право”, який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття “охоронюваний законом інтерес”.

При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що “поняття “охоронюваний законом інтерес” означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 55 Конституції України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що позивачі звернулися з позовом, крім іншого, про скасування рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 №648 “Про реорганізацію служби громадського здоров?я у Львівській області”, оскільки вважають, що вказаним рішенням порушене їх право на медичну допомогу.

Однак, ані у позовній заяві, ані будь – яких інших поясненнях позивачі не наводять жодних доводів на обґрунтування того, які саме їх права (індивідуально-виражені) були порушені оскаржуваним рішенням відповідача.

Таким чином, відсутній зв`язок між рішенням суб`єкта владних повноважень та конкретними правами позивачів.

З доводів позивачів, що містяться в позовах в цій справі, випливає, що їх незгода з рішенням відповідача зумовлена тим, що вони не погоджуються з порядком прийняття такого рішення, а також з наслідками його реалізації.

Зокрема, як вбачається з позовних заяв, позивачі не погоджуються із припиненням комунальних закладів Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”, оскільки вважають, що було порушено саму процедуру припинення.

Натомість аргументів щодо порушення конкретних, визначених законом прав позивачів, як окремих представників територіальної громади, вони не навели, в той час як повноваженнями на представництво або захист інтересів всієї територіальної громади в суді позивачі не наділені.

Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2020 у справі №813/3161/18.

Тобто, твердження позивачів про те, що оскаржувані рішення ЛОР порушують їх право на медичну допомогу є безпідставними, що є окремою достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14.03.2018 у справі № 9901/22/17,від 06.06.2018 у справі № 800/489/17, від 12.06.2020 у справі № 800/587/17, від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18.

Крім того, щодо покликань позивачів (при обґрунтуванні позовних вимог) на порушення Регламенту Львівської обласної ради при прийнятті рішення №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області” та його оприлюдненні, то суд зазначає таке.

Судом встановлено,що проект оскаржуваного рішення Львівської обласної ради “Про реорганізацію служби громадського здоров`я” був підготований департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації.

Такий проект рішення пройшов обговорення з громадськістю і трудовими колективами комунальних закладів Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров`я” та ЛОМІАЦ.

В подальшому, 20.03.2018 на пленарному засіданні XV чергової сесії VII скликання Львівської обласної ради вказаний проект було розглянуто та прийнято рішення Львівської обласної ради від 20.03.2018 №648 “Про реорганізацію служби громадського здоров?я у Львівській області”.

Як уже зазначалося, згідно вказаного рішення, зокрема, припинено комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” та комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я” та встановлено, що правонаступником майна, прав та обов?язків вищевказаних комунальних закладів є комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр громадського здоров?я”.

Суд встановив, що засновником комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр здоров?я” (код ЄДРПОУ 20842310) та комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр” (код ЄДРПОУ 26483875) згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, яке діє від імені власника – Львівської обласної ради.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених вказаним Законом.

Тобто відповідач як представницький орган територіальної громади, через який остання реалізує цивільні права та обов`язки, зокрема, як засновника і власника комунального майна, в обсязі своїх повноважень має право/повноваження приймати рішення стосовно припинення юридичної особи комунальної власності (тут йдеться про лікувальний заклад) і з огляду на наведене, законодавче регулювання таке рішення міська рада приймає на своєму пленарному засіданні.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Регламенту Львівської обласної ради, винесенню питання на розгляд пленарного засідання ради передує його підготовка у відповідних постійних комісіях ради та президії ради.

Судом встановлено, що постійні комісії з питань бюджету, соціально – економічного розвитку, з питань комунального майна та приватизації, з питань охорони здоров`я, материнства, соціального захисту, молодіжної політики, фізичної культури та спору розглянули питання щодо реорганізації служби громадського здоров`я у Львівській області, з урахуванням звернення Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 29.12.2017 та надали свої висновки.

Вказане підтверджують долучені до матеріалів справи копії висновків, а саме постійної комісії з питань комунального майна та приватизації (витяг протоколу засідання постійної комісії №32 від 12.01.2018) та постійної комісії з питань охорони здоров`я, материнства, соціального захисту (витяг з протоколу засідання постійної комісії № 51 від 23.01.2018).

Відповідно до ч.1 ст.28 Регламенту Львівської обласної ради, проект рішення ради та його електронна версія, всі матеріали (документи), що стосується цього рішення подаються на ім`я голови обласної ради, реєструються у виконавчому апараті обласної ради не пізніше як за 30 календарних днів до відкриття чергової сесії та оприлюднюються невідкладно, але не пізніше, ніж за один робочий день після реєстрації на офіційному веб – сайті обласної ради в розділі “Пленарні засідання ради” – “Ініціатива депутата (Групи депутатів)” або “Ініціатива виконавчих органів влади”.

У справі встановлено, що оскаржуване рішення було оприлюднено у відповідності до вищевказаної статті Регламенту на офіційному веб – сайті Львівської обласної ради (17.01.2018 №932 – ПР).

З урахуванням наведеного, доводи позивачів в частині того, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням Регламенту та процедури оприлюднення, спростовані наявними у справі доказами.

З приводу аргументів позивача про відсутність у місцевої ради повноважень на прийняття рішень стосовно реорганізації закладів охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 327 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Засновником комунальних закладів, які припинені оскаржуваним рішенням, є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, яке діє від імені Львівської обласної ради.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я”, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Статтею 16 зазначеного вище Закону передбачено, що порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях обласна рада вирішує питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Суд зазначає, що Львівська обласна рада відповідно до Закону та установчих документів здійснює управління комунальними закладами спільної власності Львівської обласної ради, виступає як власник та вправі приймати рішення щодо їх припинення.

Таким чином, аргументи позивачів про відсутність у місцевої ради повноважень на прийняття рішень стосовно реорганізації закладів охорони здоров`я ґрунтуються на хибному трактуванні положень законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області”.

Водночас, позивачі не наведи належного обґрунтування порушення їх прав вказаним рішенням.

Суд зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 в справі № 687/1539/16-а, від 04.02.2020 в справі № 320/7969/17, від 17.02.2020 року в справі № 697/835/17.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивачів про визнання недійсним та скасування рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області”, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивачів про зобов`язання відповідача здійснити поворот рішення та поновити державну реєстрацію КЗ ЛОР ЛОМІАЦ та КЗ ЛОР ЛОЦЗ та провизнання незаконною та скасування державної реєстрації КЗ ЛОР “Львівський обласний центр громадського здоров`я” на базі КЗ ЛОР Центру Сніду, суд зазначає, що такі є похідними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних вимог.

Отже, оскільки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Львівської обласної ради №648 від 20.03.2018 року “Про реорганізацію служби громадського здоров`я у Львівській області”, тому похідні вимоги теж задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про забезпечення виконання вимог ст.49 Конституції України та компенсувати понесені витрати на лікування позивачами та про зобов`язання відповідача здійснити контроль за виконанням Рішення Львівської обласної ради від 31.01.2017 року №349 про виконання комплексної програми надання медичної допомоги мешканцям Львівщини за кошти обласного бюджету за 2017-2018 роки та компенсувати витрати понесені ОСОБА_2 на лікування в Інституті Філатова в 2017 та в Львівській обласній клінічній лікарні в 2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, на підтвердження обґрунтованості вказаних вимог позивачі не надали жодних доказів.

За наслідком розгляду справи, враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської обласної ради про визнання недійсним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі стягувати не належить.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.06.2020

Суддя Потабенко В.А.