Рішення № 89943473, 22.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/3519/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2020р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу від 20.02.2020р. №Ф-7328-53 на суму 7526,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 27.12.2019р. позивачем отримано листа з рішенням Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0185465340 від 20.12.2019р. про застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок, ЄСВ), в якому зазначено, що за несвоєчасну сплату ЄСВ на нього накладено штраф у розмірі 3813,99 грн. за період з 03.05.2018р. по 13.12.2019р. та нарахована пеня у розмірі 2107,29 грн., а всього на суму 5921,28грн. Не погодившись з викладеним в цьому рішенні висновком, позивач 02.01.2020р. подав на ім`я начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області скаргу-заперечення, в якій просив скасувати рішення №0185465340 від 20.12.2019р., оскільки у позивача відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за цей період, що підтверджується квитанціями про сплату єдиного внеску за 2018 - 2019 роки, однак відповіді на цю скаргу у передбачений ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк позивач не отримав, у зв`язку із чим на підставі вищевказаної норми Закону ця скарга вважається задоволеною на користь платника ЄСВ. Однак, не зважаючи на це, а також не беручи до уваги те, що у ОСОБА_1 взагалі відсутня будь-яка заборгованість зі сплати ЄСВ за період з 03.05.2018р. по 13.12.2019р., в подальшому на підставі вищезазначеного рішення №0185465340 від 20.12.2019р. відповідачем сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 20.02.2020р. №Ф-7328-53 на загальну суму 7526,72грн., яка, за наведених обставин, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Також позивачем додатково зазначається, що хоча станом на 05.04.2019р. у нього і була наявна заборгованість зі сплаті ЄСВ у розмірі 1778,72грн., проте 12.04.2019р. її було сплачено, що підтверджується квитанцією про оплату від 12.04.2019р., при цьому з того часу будь-яка заборгованість зі сплати єдиного внеску у нього не виникала, а за 2018-2019рр. ним станом на 30.03.2020р. сплачено ЄСВ на загальну суму 28498,00грн., що підтверджується відповідними банківськими квитанціями. Таким чином, на думку позивача, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) є безпідставною та необґрунтованою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року вказана позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документа, що посвідчує особу позивача); якісних та належним чином засвідчених копій наданих ним банківських квитанцій та спірної вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу від 20.02.2020 року №Ф-7328-53; уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме позивач вважає відповідачем у цій справі та до кого саме спрямовує свої позовні вимоги, а також копій цього уточненого позову відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали суду від 06.04.2020р. позивачем 13.04.2020р. усунуті означені недоліки позовної заяви. Зокрема, позивачем подано до канцелярії суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено відповідачем у цій справі саме Головне управління ДПС у Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/53519/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 22.05.2020р., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вищезазначеною ухвалою суду від 21.04.2020р. витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області детальний розрахунок боргу (недоїмки), визначеної у вимозі від 20.02.2020р. №Ф-7328-53, із зазначенням за який період та на якій підставі нарахована така заборгованість і в якій сумі.

19 травня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровської області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав, заперечував проти його задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до відомостей інтегрованої картки платника (далі – ІКП) ЄСВ ОСОБА_1 останньому згідно з приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі – Закон №2464) здійснені наступні нарахування єдиного внеску: за 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати 19.04.2018 року, нарахування сплачені по строку у повному обсязі; за 2017 рік у сумі 8448,0 грн., строк сплати 02.05.2018 року - сплачено частково у сумі 4990,82 грн., залишок несплачених нарахувань станом на 31.05.2018 року в ІКП утворив недоїмку у сумі 3457,18 грн., яка була погашена у повному обсязі 11.01.2019 року; за 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати 19.07.2018 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі 11.01.2019 року; за 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати 19.10.2018 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі 12.04.2019 року; за 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати 21.01.2019 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі лише 12.04.2019 року; за 1 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати 19.04.2019 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 01.08.2019 року; за 2 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати 19.07.2019 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 11.11.2019 року; за 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати 21.10.2019 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 13.12.2019 року. Також відповідачем зазначено, що згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою, а суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону №2464). Отже, у зв`язку із тим, що платником несвоєчасно сплачувалися автоматично нараховані суми єдиного внеску за період з 03.05.2018р. по 13.12.2019р., податковим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2019 року №0185465340. Відповідно до пункту 8 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) суми штрафів та пені підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення. Рішення від 20.12.2019 року №0185465340 позивачем отримано 03.01.2020 року та у зв`язку із тим, що платником направлено скаргу на це рішення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а не до органу доходів і зборів вищого рівня, тобто до Державної податкової служби України, рішення не вважається як таке, що перебуває в оскарженні і тому скарга не вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Враховуючи зазначене та у зв`язку із несплатою сум штрафів та пені згідно з рішенням від 20.12.2019 року №0185465340 (строк сплати 17.01.2020 року) в ІКП позивача відображена заборгованість на суму 5772,54грн. Також, по строку сплати єдиного внеску за 4 квартал 2019 року (строк сплати 20.01.2020 року) в ІКП відображені автоматичні нарахування єдиного внеску у сумі 2754,18 грн., які станом на 31.01.2020р. не сплачені, а сплачена 31.01.2020р. сума ЄСВ - 1000,00рн. в порядку календарної черговості зарахована на погашення фінансової санкції, таким чином, залишок несплаченої суми склав - 4772,54 грн. Отже, згідно з даними інформаційної системи податкового органу станом на 31.01.2020р. в ІКП ОСОБА_1 обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 7526,72грн., яка складається з залишку несплаченої суми штрафних санкцій та пені згідно з рішенням від 20.12.2019р. №0185465340 та несплачених нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2019 року. Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання діючого законодавства та у зв`язку з наявністю станом на 31.01.2020р. в ІКП ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску, податковим органом правомірно виставлена спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020р. №Ф-7328-53 на суму 7526,72грн.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровсько-Новомосковське управління, Дніпровська ДПІ (Дніпровський р-н) з 01.08.2012р., як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, та є платником єдиного внеску.

20 грудня 2019 року відповідачем, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0185465340, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.05.2018р. до 13.12.2019р. до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3813,99грн. та нараховано пеню у розмірі 2107,29грн.

02 січня 2020 року ОСОБА_1 на ім`я в. о. начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Дніпровсько-новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Чуб Г.В. подана скарга-заперечення на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0185465340, в якій позивач просив скасувати рішення від 20.12.2019р. за №0185465340, оскільки, на його думку, у нього відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за період з 03.05.2018р. до 13.12.2019р.

20 лютого 2020 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7328-53, відповідно до якої за ОСОБА_1 станом на 31.01.2020р. обліковується борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 7526,72 грн., з яких: недоїмка – 2754,18 грн., штраф – 2665,25 грн., пеня – 2107,29 грн.

Незгода позивача з означеною вимогою стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі – Закон №2464-VI ) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VIІІ, згідно з якими приписами п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI встановлено, що з 2017 року у разі якщо платником єдиного внеску – особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Так, пунктом другим частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774-VIІІ) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464-VI встановлено порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Так відповідно до абз.1 ч.1 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Абзацом 1 частини 5 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Крім того, з січня 2018 року набули чинності зміни до Закону №2464-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2018р. №2148-VIІІ, в частині термінів сплати ЄСВ, зокрема, фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Так, відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI (в редакції Закону від 03.10.2018р. №2148-VIІІ) з січня 2018 року платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З огляду на наведене, починаючи з 01.01.2018р. фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.

Згідно п.10 ст.9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.11 ст.9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч.3 ст.25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з абз.4-6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Згідно з абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 6 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Абзацом 1 частини 14 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно з абз.2 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Відповідно до абз.3 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Абзацом 4 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Частиною 15 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Приписами ч.16 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до п.1 розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) (далі – Інструкція №449) ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Пунктом 1 розділу 7 Інструкції №449 передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пп.2 п.2 розділу 7 Інструкції №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал.

Згідно з п.3 розділу 7 Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно з п.8 Інструкції №449 суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до відомостей інтегрованої картки платника (далі – ІКП) ЄСВ ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 останньому згідно з приписами Закону №2464 здійснені наступні нарахування єдиного внеску, а також ним здійснені такі оплати з ЄСВ:

- за 1 квартал 2018 року у сумі 2457,18грн., граничний строк сплати 19.04.2018р., нарахування сплачені по строку у повному обсязі;

- за 2017 рік у сумі 8448,00грн., строк сплати 02.05.2018р. - сплачено частково у сумі 4990,82грн., залишок несплачених нарахувань станом на 31.05.2018р. в ІКП утворив недоїмку у сумі 3457,18грн., яка була погашена у повному обсязі 11.01.2019р.;

- за 2 квартал 2018 року у сумі 2457,18грн., граничний строк сплати 19.07.2018р., сплачено несвоєчасно у повному обсязі 11.01.2019р.;

- за 3 квартал 2018 року у сумі 2457,18грн., граничний строк сплати 19.10.2018р., сплачено несвоєчасно у повному обсязі 12.04.2019р.;

- за 4 квартал 2018 року у сумі 2457,18грн., граничний строк сплати 21.01.2019р., сплачено несвоєчасно у повному обсязі лише 12.04.2019р.;

- за 1 квартал 2019 року у сумі 2754,18грн., граничний строк сплати 19.04.2019р., сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 01.08.2019р.;

- за 2 квартал 2019 року у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати 19.07.2019 року, сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 11.11.2019 року;

- 3 квартал 2019 року у сумі 2754,18грн., граничний строк сплати 21.10.2019р., сплачено несвоєчасно у повному обсязі тільки 13.12.2019р.;

- 4 квартал 2019 року у сумі 2754,18грн., граничний строк сплати 20.01.2020р., не сплачено.

Наведене свідчить про те, що протягом періоду з 03.05.2018р. по 13.12.2019р. ОСОБА_1 несвоєчасно сплачувалися автоматично нараховані суми єдиного внеску.

Щодо тверджень позивача відносно того, що у нього відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за 2018-2019р.р., оскільки станом на 30.03.2020р. ним своєчасно сплачено єдиний внесок на загальну суму 28498,00грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 22.03.2018р. – на суму 7448грн.; від 04.01.2019р. – на суму 2460грн.; від 11.01.2019р. – на суму 2460грн.; від 11.01.2019р. – на суму 2460грн.; від 19.02.2019р. – на суму 820грн.; від 25.03.2019р. – на суму 850грн.; від 12.04.2019р. – на суму 1800грн.; від 21.05.2019р. – на суму 1700грн.; від 20.06.2019р. – на суму 900грн.; від 01.08.2019р. – на суму 990грн.; від 02.09.2019р. – на суму 900грн.; від 09.11.2019р. – на суму 900грн.; від 10.11.2019р. – на суму 1000грн.; від 15.11.2019р. – на суму 1000грн.; від 13.12.2019р. - на суму 900грн.; від 31.01.2020р. – на суму 1000грн.; від 11.03.2020р. – на суму 1000грн., суд зазначає, що з інтегрованої картки платника ЄСВ ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 судом встановлено, що відповідачем зараховано сплачені позивачем вищевказані суми в повному обсязі, проте, вони зараховувались відповідно до вищенаведених приписів ч.6 ст.25 Закону №2464-VI в порядку календарної черговості виникнення зобов`язань з ЄСВ: спочатку в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а потім в рахунок нарахованих чергових грошових зобов`язань з ЄСВ, внаслідок чого і відбулася фактична несвоєчасна сплата єдиного внеску ОСОБА_1 .

При цьому у зв`язку із тим, що позивачем несвоєчасно сплачувалися нараховані суми єдиного внеску за період з 03.05.2018р. по 13.12.2019р., відповідачем відповідно до приписів абз.1 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.12.2019 року №0185465340, яким на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI та пп.2 п.2 розділу 7 Інструкції №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.05.2018р. до 13.12.2019р. до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3813,99грн. та нараховано пеню відповідно до ч.10, ч.13 ст.25 Закону №2464-VI у розмірі 2107,29грн.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаним рішенням контролюючого органу від 20.12.2019 року №0185465340, 02 січня 2020 року подав на ім`я в. о. начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Дніпровсько-новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Чуб Г.В. скаргу-заперечення на нього, в якій просив скасувати рішення від 20.12.2019р. за №0185465340, оскільки, на його думку, у нього відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за період з 03.05.2018р. до 13.12.2019р.

Водночас, як зазначалося вище, згідно з абз.2 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI та п.8 Інструкції №449 рішення органів доходів і зборів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску можуть бути оскаржені саме до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення, натомість, позивачем подано скаргу на рішення відповідача від 20.12.2019 року №0185465340 не до органу доходів і зборів вищого рівня, а до того самого органу, що його прийняв.

Доказів оскарження рішення відповідача від 20.12.2019 року №0185465340 в судовому порядку позивачем не надано.

Таким чином, підстави стверджувати про те, що скарга ОСОБА_1 на рішення відповідача від 20.12.2019 року №0185465340 вважається повністю задоволеною на користь останнього відповідно до абз.7 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI відсутні, оскільки позивачем у даному випадку не дотримано встановленої абз.2 ч.14 ст.25 Закону №2464-VI та п.8 Інструкції №449 процедури оскарження цього рішення органів доходів і зборів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з твердженням відповідача, що у зв`язку із тим, що позивачем направлено скаргу на рішення від 20.12.2019 року №0185465340 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а не до органу доходів і зборів вищого рівня, тобто до Державної податкової служби України, рішення не вважається як таке, що перебуває в оскарженні і тому скарга не вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не надано суду доказів оскарження у встановленому законом порядку рішення відповідача від 20.12.2019 року №0185465340, визначені ним суми зобов`язань з ЄСВ (штраф і пеня) вважаються узгодженими, а оскільки вони не були сплачені у встановлений ст.25 Закону №2464-VI строк, вони набули статусу недоїмки.

Таким чином судом встановлено, що згідно з відомостями інформаційної системи податкового органу станом на 31.01.2020р. в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7526,72 грн., яка складалася з залишку несплаченої суми штрафних санкцій та пені, застосованих згідно з рішенням від 20.12.2019р. №0185465340, та несплачених нарахувань єдиного внеску за 4 квартал 2019 року.

Доказів своєчасної сплати єдиного внеску за 4 квартал 2019 року позивачем не надано.

Як зазначалося вище, згідно з ч.4 ст.25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Судом встановлено, що оскаржувану вимогу сформовано та надіслано позивачеві на підставі облікових даних інформаційної системи контролюючого органу, як платнику внеску, який на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що відповідач, надсилаючи позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2020 року №Ф-7328-53 на суму 7526,72грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а вказана вимога є законною та обґрунтованою, отже, позовні вимоги про визнання цієї вимоги протиправною та про її скасування задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування вимоги – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22 червня 2020 року.

Суддя О.М. Турова