Рішення № 89941884, 18.06.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1555/19

2-а/214/157/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 червня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання - Печарник З.І., Звада Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з проведення перевірки, видання припису від 31.01.2019 року та складання протоколів №№06192, 06193, 06009 про адміністративне правопорушення від 04.02.2019 року протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 05.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Н.В. про визнання її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.78, 91-4, 60 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 136 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ», яке зареєстровано за адресою: вул. Криворіжсталі, буд.80, м. Кривий Ріг. Підприємство мало виробничі площі, які орендувало у ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» за адресою: вул. Прорізна, 87/14, м. Кривий Ріг, та здійснювало виробничу діяльність саме за цією адресою. Під час проведення планового державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області щодо позивачки було складено три протоколи про адміністративні правопорушення від 04.02.2019 року та винесено поставну про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2019 року, якою її було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 136 грн. Позивачка стверджує, що під час винесення щодо неї постанови, інспектором було порушено вимоги ст.36 КУпАП, оскільки щодо неї складено три протоколи, а винесено лише одну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, позивачка звертає увагу, що один протокол складено державним інспектором Солонько С.М., а два інші - державним інспектором Коркач Н.В., а потім нею ж на підставі всіх трьох протоколів винесено одну постанову. Також, ОСОБА_1 вказує, що на момент, коли було розпочато перевірку, представники підприємства вже не мали змоги надати робітникам контролюючого органу можливості оглянути місце розташування обладнання, про яке йдеться у акті перевірки, оскільки дію договору суборенди від 01.11.2014 року між ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» та ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» про оренду частини виробничого приміщення загальною площею 400 кв.м. було припинено. Так само, було припинено і договори оренди обладнання від 01.03.2018 року з ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» та від 16.03.2018 року з ФОП ОСОБА_2 . Вказані договори було припинено задовго до моменту повідомлення СПД про намір здійснити перевірку, тобто після фактичного передавання обладнання та приміщення власникам, підприємство не мало змоги забезпечити їх огляд робітниками контролюючого органу. Щодо твердження відповідача про те, що встановлено порушення водовикористання, позивачка зазначає, що підприємство використовувало воду лише на господарчо-питні потреби, облік якої здійснюється стандартними приладами обліку, встановленими власниками приміщення, що орендується. При цьому, відповідно до умов договору суборенди від 01.11.2014 року, забезпечення електро- та водопостачанням та водовідведення є зоною відповідальності орендодавця. Окремо, ОСОБА_1 зазначає, що підприємство не використовувало воду у процесі виробництва, тому в них не було потреби розробляти спеціальні норми водоспоживання та будувати систему очистки та оборотного водопостачання з відстійниками та очисткою стічних вод. Всі вищенаведені в сукупності порушення, на думку позивача, дають йому підстави звернутися до суду з вимогами про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та скасування постанови від 05.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 136,00 грн.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представником відповідача подано відзив на позов. Свої заперечення представник обґрунтовує тим, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 21.01.2019 року по 25.01.2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ». Підприємством надано на огляд наступні документи: договір оренди №18 від 29.12.2017 року (терміном дії до 31.12.2018 року) та №19 від 28.12.2018 року (терміном дії до 31.12.2019 року) з ТОВ «КРИВБАСМОНТАЖПРОЕКТ» щодо прийняття у строкове платне користування частини будівлі загальною площею 18,5 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Криворіжсталі, 80, м. Кривий Ріг, під розміщення офісу; договір суборенди №01112014-С від 01.11.2014 року (терміном дії до 31.12.2018 року) з ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» про прийняття у строкове платне користування частини нежитлового приміщення,а саме цеху загальною площею 400 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; договір оренди обладнання №0103/18-О від 01.03.2018 року з ТОВ «БУДМОНТАЖ ЗБВІК» про прийняття у строкове платне користування обладнання (термін дії до 31.12.2018 року) та акт приймання-передачі вказаного обладнання; договір оренди обладнання №1603/18-О від 16.03.2018 року з ФОП ОСОБА_2 про прийняття у строкове платне користування обладнання (термін дії до 31.12.2018 року) та акт приймання-передачі вказаного обладнання. Представник відповідача зазначає, що державними інспекторами у зв`язку із фактами виявлених порушень, висвітлених в акті перевірки, були складені протоколи про адміністративні правопорушення. Так, під час перевірки підприємством не надано: проектно-технічну документацію з розділом ОВНС щодо влаштування цеху холодного волочіння дроту, погоджену у відповідності до вимог законодавства; інформацію та підтверджуючі документи про водовідведення підприємства (господарчо-побутові, виробничі) та наявність водовимірювальних приладів; інформацію та підтверджуючі документи про остаточне місце видалення (утилізації ) всіх видів відходів. Також, підприємством надано договір №47-2017 від 18.07.2017 року про передачу у власність окалини прокатних виробництв ТОВ «ПРОМБРОК» строком дії до 31.12.2020 року, але акти виконаних робіт на розгляд не надано. Також, під час перевірки підприємства встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. Разом з цим, згідно з вищезазначеними договорами оренди обладнання, ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» експлуатувало обладнання, яке є джерелами утворення викидів. При цьому дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел відсутні. Окрім того, представник відповідача зазначає, що під час перевірки підприємства виявлено, що первинний облік водоспоживання та облік води у системах оборотного водоспоживання підприємство не здійснює. Зазначені правопорушення відображені в акті перевірки та стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень за: ст.91-4 КУпАП, а саме несвоєчасне надання повної екологічної інформації (не забезпечено надання інформації та копій документів у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, у сферу поводження з відходами тощо, які розглядаються в ході інспекційної перевірки); ч.1 ст.78 КУпАП, а саме порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу; ст.60 КУпАП, а саме порушення правил водокористування. У зв`язку з викладеним, представник відповідача вважає позов необґрунтованим, і просить відмовити в його задоволенні.

Позивач та його представник правом на участь в судовому засіданні не скористалися, неодноразово надавали клопотання про долучення додаткових матеріалів та допит свідків, у яких фактично позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду надав відзив на позовну заяву в якій заперечував проти задоволення позову заперечував за підстав, викладених у відзиві.

Зважаючи на скорочені сроки розгляду даної категорії справ суд залишає без розгляду клопотання представника позивача Васильченко В.Г. від 18.06.2020 року про виклик свідків та перенесення розгляду справи для надання письмових пояснень та вважає за необхідне ухвалити рішення на підставі поданих сторонами доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу без сторін на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд прийшов до таких висновків.

Так, 25.01.2019 року, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було проведено у ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ», розташованому за адресою: вул. Криворіжсталі, 80, м. Кривий Ріг, перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами вказаної перевірки складено акт №35/4-8/19 від 25.01.2019 року та встановлено такі порушення. Під час перевірки підприємством не надано проектно-технічну документацію з розділом ОВНС щодо влаштування цеху холодного волочіння дроту, погоджену у відповідності до вимог законодавства. Підприємством не забезпечено огляд території та приміщень, де здійснюється діяльність - холодне волочіння дроту, не надано інформацію та копії документів, завірених належним чином, згідно з переліком питань, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі. Підприємству надано припис щодо забезпечення огляду території та надання документів від 22.01.2019 року №4-737-3-3, вимоги припису не виконано. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. Згідно з договорами оренди обладнання, ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» експлуатувало обладнання, яке є джерелами утворення викидів, але дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел відсутній. Контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, статистична звітність у сфері охорони атмосферного повітря не складається, розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку, що справляються за викиди в атмосферне повітря, не здійснюється. ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» використовує воду на господарчо-питні та технологічні потреби (підживлення системи оборотного водоспоживання. Технологічні нормативи використання води на одиницю продукції (індивідуальні балансові норми водоспоживання та водовідведення) на підприємстві відсутні. Первинний облік водоспоживання та облік води у системах оборотного водоспоживання підприємство не здійснює. Інформація та підтверджуючі документи про водовідведення підприємства (господарчо-побутові, виробничі) та наявність водовимірювальних приладів на розгляд не надано. Контроль якості та кількості стічних вод (господарчо-побутових, виробничих) підприємством не здійснюється. Статзвітність за формою 2-ТП-водгосп не складається. Інвентаризація відходів, що утворюються при діяльності підприємства відсутні, норми утворення, їх склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища невизначено, статзвітність щодо поводження з відходами не ведеться, декларація про утворення відходів не складається. На підприємстві відсутні договори щодо видалення чи утилізації всіх видів відходів, що утворюються. Інформацію та підтверджуючі документи про остаточне місце видалення (утилізації) всіх видів відходів на розгляд не надано. Технічні паспорти відходів (ТПВ) не розроблені. Первинний поточний облік кількості відходів за формою 1-ВТ ведеться не в повному обсязі (лише по відходам окалини). Підприємством надано договір №47-2017 від 18.07.2017 року про передачу у власність окалини прокатних виробництв ТОВ «ПРОМБРОК» строком дії до 31.12.2020 року, але акти виконаних робіт на розгляд не надано. Моніторингові дослідження місць утворення, зберігання і видалення відходів не здійснюється, місця тимчасового зберігання відходів не об лаштовані (а.с.81-94).

У зв`язку з виявленими порушеннями, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Н.В. складено щодо ОСОБА_1 два протоколи про адміністративне правопорушення, а саме: №06192 від 04.02.2019 року, відповідно до якого 25.01.2019 року при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» встановлено факт несвоєчасного надання повної екологічної інформації та копій документів (у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, поводження з відходами), які розглядаються в ході інспекційної перевірки; №06193 від 04.02.2019 року, відповідно до якого 25.01.2019 року при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» встановлено факт порушення правил водокористування, а саме первинний облік водоспоживання та облік води у системах оборотного водоспоживання підприємство не здійснює (а.с.9-12, 13-16).

Окрім того, щодо ОСОБА_1 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Солонько С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №06009 від 04.02.2019 року, відповідно до якого 25.01.2019 року при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» встановлено факт порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а саме інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. Згідно з договорами оренди обладнання, ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» експлуатувало обладнання, яке є джерелами утворення викидів, але дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел відсутні (а.с.17-20).

На підставі вищезазначених протоколів, у зв`язку із встановленими порушеннями, 05.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Н.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» ОСОБА_1 , згідно з яким останню притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.60, ч.1 ст.78, ст.91-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с.21).

Вважаючи таку постанову відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, отже, предмет дослідження у цій справі становлять правові підстави проведення перевірки, за наслідками якої щодо позивачки складено акт, а також відповідність дій відповідача нормам закону за наслідками її проведення. Перевіряючи обґрунтованість пред`явлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч.1 ст.7 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30.05.2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Судом встановлено, що 04.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Н.В. та Солонько С.М. складено три протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.60, ч.1 ст.78, ст.91-4 КУпАП.

Так, за загальним правилом, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складання уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.ст.254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення протокол складається уповноваженою на те посадовою особою. У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. (ч.ч.3, 4 ст.256 КУпАП).

Згідно з п.п.2.1, 2.4, 2.11, 2.13 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 року N 264, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.07.2004 року за № 934/9533 (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра протоколу.

Протокол підписується особою, яка його склала, порушником (законними представниками) і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Особа, яка склала протокол, роз`яснює порушнику його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що порушник ставить свій підпис, а в разі відмови від підпису робиться відмітка у протоколі, та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, під час вивчення копій протоколів, складених щодо ОСОБА_1 , судом встановлено, що у жодному з них не зазначено місце вчинення нею адміністративних правопорушень, адреса, за якою розташоване підприємство, яке, як стверджують державні інспектори, здійснювало викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несвоєчасно надало повну екологічну інформацію та порушило правило водовикористання. Окрім того, у протоколах не містяться пояснення ОСОБА_1 , а у разі, якщо вони викладені на окремому аркуші, про це не зроблено відмітку. При цьому, у разі відмови останньої від надання пояснень, у протоколах не зроблено про це обов`язкового відповідного запису.

Також, суд відмічає, що у протоколі №06009 від 04.02.2019 року зазначено, що вчиненим ОСОБА_1 порушенням вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, але в порушення вимог п.2.4 Інструкції, розмір завданої шкоди на вказано.

Окрім того, в усіх трьох складених щодо ОСОБА_1 протоколах відсутня відмітка про отримання нею другого їх екземпляра, а у разі відмови останньої від їх отримання, в них не зроблено відповідного запису про це.

Що ж стосується відповідності винесеної щодо ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, встановленим вимогам із її складання, судом встановлено таке.

Згідно з ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Окрім того, за приписами ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

При цьому, відповідно до п.п.3.1, 3.3, 4.1, 4.2 Інструкції, справи про адміністративні правопорушення розглядаються посадовими особами Мінприроди згідно зі статтею 242-1 КУпАП за місцем його вчинення (стаття 276 КУпАП).

Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови у триденний термін вручається або надсилається поштою особі, щодо якої її винесено. Якщо копія постанови вручатиметься особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто, то в постанові вказується дата вручення копії і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови висилається рекомендованим листом із поштовим повідомленням, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання.

У наведених положеннях Кодексу та Інструкції визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Також, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача на недотримання державним інспектором вимог КУпАП, а саме, в зазначеній постанові не вказано розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок та строк її відшкодування, не дивлячись на ту обставину, що у протоколі про адміністративне правопорушення №06009 зазначено про завдану державі шкоду внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Окрім того, судом встановлено, що при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, державним інспектором було порушено вимоги ст.268 КУпАП, оскільки справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 без даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Також, в порушення вимог ч.1 ст.285 КУпАП та п.4.2 Інструкції, у постанові відсутні будь-які відмітки з приводу належного її вручення ОСОБА_1 особисто під підпис чи направлення її поштовою кореспонденцією.

Вказане, на думку суду, не має форми незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.10.2018 року у справі №405/7568/16-а та 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а.

Що ж до самого факту виявленого адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.78 КУпАП, суд зазначає таке.

Так, за приписами ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

При цьому, положеннями ч.1 ст.78 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів.

Із диспозиції вказаної норми права видно, що об`єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони атмосферного повітря Суб`єкт правопорушення - спеціальний, а саме посадові особи підприємств, установ, організацій, що здійснюють діяльність, пов`язану з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря або з впливом на неї фізичних та біологічних факторів на його стан. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини, як у формі умислу, так й у формі необережності.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, вказаною статтею визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Тобто, законодавець встановив обов`язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 року затверджено положення про Державну екологічну інспекцію України.

Згідно з пп.3 п.4 цього Положення Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

У свою чергу, Державною екологічною інспекцією Дніпропетровської області не надано належного документального підтвердження того, що ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» за адресою: вул. Прорізна, 87/14, м. Кривий Ріг, директором якого є позивач, у своїй діяльності здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу без відповідного дозволу.

При цьому, суд зазначає, що для встановлення наявності забруднюючих викидів в атмосферне повітря ДЕІ Дніпропетровської області має встановити належним чином факт наявності здійснення викидів в атмосферне повітря, здійснити вимірювання для встановлення чи є викиди забруднюючими, витребувати відповідні дозвільні документи.

Відповідачем у справі, під час проведення перевірки ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якого складено акт, не було вчинено відповідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи дійсно позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що державним інспектором зафіксовано, що під час здійснення перевірки виявлено наявність обладнання, яке є джерелом шкідливих викидів в атмосферне повітря, інвентаризація яких не проведена. Разом з цим, в акті перевірки не вказано і не підтверджено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цього обладнання, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, відповідні заміри не проводились.

Тобто, факт наявності здійснення викидів в атмосферне повітря на час скоєння правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 , а саме 12-00 година 25.01.2019 року, зафіксованого в протоколі №06009, жодним доказом не підтверджено. Вимірювання викидів, навіть якщо вони і були, не проводились, тому, суд приходить до висновку, що відсутні докази (письмові, речові, електронні та інші), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, як того вимагає ст.280 КпАП України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року (справа № 820/12120/15, номер рішення в реєстрі 72745216).

Таким чином, відповідачем не було доведено, що ОСОБА_1 порушила порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу без відповідного дозволу.

Що ж стосується факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.91-4 КУпАП, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №35/4-8/19 від 25.01.2019 року, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Т.В. 04.02.2019 року щодо ОСОБА_1 складено протокол №06192 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.91-4 КУпАП, з якого видно, що при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» встановлено факт несвоєчасного надання повної екологічної інформації та копій документів (у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, поводження з відходами), які розглядаються в ході інспекційної перевірки.

Розглянувши вказаний протокол, у зв`язку із встановленими порушеннями, 05.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Коркач Н.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» ОСОБА_1 , згідно з яким останню притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ст.91-4 КУпАП.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91-4 КУпАП, виражається у відмові від надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством; несвоєчасному наданні за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством.

Разом з цим, ані в акті перевірки, ані в протоколі №06192 про адміністративне правопорушення, ані в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначені відомості щодо переліку копій документів та повної екологічної інформації, які несвоєчасно надала директор ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» ОСОБА_1 .

Таким, чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91-4 КУпАП.

Стосовно встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.60 КУпАП, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до протоколу №06193 про адміністративне правопорушення від 04.09.2019 року, директор ТОВ «МЕТАЛ МАРКЕТ» ОСОБА_1 допущено порушення правил водокористування, а саме первинний облік водоспоживання та облік води у системах оборотного водоспоживання підприємство не здійснює, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.

Так, диспозицією ст.60 КУпАП встановлено відповідальність за забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об`єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об`єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються.

Вказана диспозиція є бланкетною, оскільки для встановлення змісту ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.60 КУпАП, відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема, Водного кодексу України, а в даному випадку до статті 44. При цьому, положеннями вказаної статті, яка складається з 14 пунктів, встановлено обов`язки водокористувачів.

Разом з цим, незважаючи на бланкетний характер ст.60 КУпАП, відповідачем не вказано який саме пункт статті 44 Водного кодексу України порушено позивачем у справі.

Отже, суд вважає, що відповідачем не представлено будь-яких належних доказів у підтвердження обставин, викладених у протоколі №06193 про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.60 КУпАП.

Окремо суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 діяла умисно, усвідомлювала протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета правопорушення, що в свою чергу, виключає наявність всіх необхідних складових для утворення складу адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 .

Будь-яких інших належних та допустимих доказів відповідачем та представником відповідача на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надано.

Отже, з наведеного вбачається, що належними та допустимими доказами вина позивача, у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст.91-4, 60, 78 ч.1 КУпАП, не доведена.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого КУпАП.

Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що відповідає визначеному ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, згідно якого обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд зауважує, що відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, правомірність рішення не довели, не надали суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, закріпленого у ст.62 Конституції України, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 заперечує своє відношення до вчинення адміністративних правопорушень, а іншими належними та допустимими доказами (письмовими, речовими, показаннями сторонніх осіб - свідків) не підтверджується їх вчинення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами, а отже, постанова про накладення адміністративного стягнення №06192, 06139, 06009 від 05.02.2019 року підлягає скасуванню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з проведення перевірки, видання припису від 31.01.2019 року та складання протоколів №№06192, 06193, 06009 про адміністративне правопорушення від 04.02.2019 року, суд зазначає таке.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем рішення, а не з виконанням ним своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх незаконними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.

Також, вирішуючи питання про стягнення судового збору, згідно з ч.1 ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачену нею суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.22).

Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, 12, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 257, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №06192, 06139, 06009 від 05.02.2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Дніпропетровської області Солонько Світланою Миколаївною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.91-4, 60, ч.1 78 КУпАП - скасувати, а справу закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Гринь