Рішення № 89939725, 19.06.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №233/7538/19

Провадження № 2-а/263/108/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Лугового В.В., представника відповідача Ставицького О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до - Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Луговой В.В. 04.11.2019 року звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що 22.10.2019 року відносно громадянина Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Костянтинівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області в особі заступника начальника Вороніна А.Ф., було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 cт. 203 КУпАП.

На підставі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем було прийнято постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на позивача.

Згідно рішення № 7 від 22.10.2019 року суб`єктом владних повноважень вирішено: примусово повернути з України громадянина Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати його самостійно покинути територію України в термін до 20.11.2019; заборонити громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальший в`їзд в Україну строком на 3 (три) роки.

Із зазначеною постановою він не згодний, оскільки вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, а саме: те що, ОСОБА_2 до уповноважених органів ДМС з питань продовження строку перебування не звертався та мешкає з січня 2019 року без документів на право проживання у м. Костянтинівці Донецької області; під час розгляду справи не був залучений перекладач, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МДО 000102 від 22.10.2019 р. про залучення перекладача під час розгляду вказаного протоколу, а також при складанні протоколу не був залучений захисник, тобто було порушене право позивача на захист.

Враховуючи викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на громадянина Вірменії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняту 22.10.2019 р. Костянтинівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2019 року вказаний адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2019 року справу передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області за підсудністю.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.12.2019 року за вказаним адміністративним позовом відкрито спрощене позовне провадження.

14.01.2020 року представник відповідача надав до суду письмовий відзив на пред`явлений адміністративний позов, в якому зазначає.

22.10.2019 року при проведенні профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант», працівниками відділу Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області спільно з Управлінням карного розшуку ГУНП в Донецькій області при відпрацюванні міста Костянтинівки був встановлений та доправлений у приміщення Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області громадянин Республіки Вірменія - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При опитуванні було встановлено, що громадянин Республіки Вірменія прибув на територію України у жовтні 2018 року, державний кордон перетинав за паспортом громадянина Вірменії, який втрачено у травні 2019 року за невідомих обставинах. Прибув на територію України у приватних справах на запрошення своєї співмешканки громадянки України ОСОБА_5 .

Строк тимчасового перебування ОСОБА_1 закінчився у січні 2019 року, з того часу він знаходиться на території України понад встановлений строк, що є грубим порушенням міграційного законодавства України.

22.10.2019 р. ОСОБА_6 була оформлена довідка про особу у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують особу.

22.10.2019 року щодо ОСОБА_1 працівниками ДПСУ був складений адміністративний протокол ПР МДО № 000102 за ч.1 ст. 203 КУпАП. Матеріали та долучені додатки були розглянуті заступником начальника Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, за результатами розгляду вказаного протоколу 22.10.2019 року винесено Постанову ПНМДО № 000102 з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 1700,00 грн.

За вказаною постановою штраф ОСОБА_7 сплачений не був, в результаті чого 06.11.2019 року за вих. №1402.49-367/1402.49.2-19 надіслано заяву до Державної виконавчої служби щодо примусового виконання вказаної постанови.

22.10.2019 року Костянтинівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області було винесено рішення № 7, яким передбачено: примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати його самостійно залишити територію України у термін до 20.11.2019 року; заборонити в`їзд в Україну терміном на 3 (три) роки.

Вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, а посилання позивача та його представника безпідставними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про те, що ОСОБА_2 , був обізнаний про свої права та обов`язки, відповідно до статті 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, вимог від позивача щодо надання адвокатської допомоги або звернення до Центру надання безоплатної правової допомоги не надходило. Зазначає, що при складанні протоколу та його розгляді ОСОБА_2 власноруч надавав пояснення українською мовою та не висловлював свої побажання щодо залучення перекладача. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

28.01.2020 року на адресу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від представника позивача – адвоката Лугового В.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що 22.10.2019 р. ОСОБА_2 був доправлений до приміщення Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області шляхом здійснення адміністративного затримання. Однак протокол про здійснення даного заходу, ані відповідачем, ані працівниками поліції, не складався.

Крім того, у приміщенні Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, працівники поліції разом з заступником начальника Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області Вороніним ОСОБА_8 чинили психологічний тиск на позивача ОСОБА_1 , шляхом погроз, залякувань, з метою отримання від останнього підписів в протоколі про адміністративне правопорушення та у письмових поясненнях.

При наданні письмових пояснень ОСОБА_7 , заступник начальника Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області Воронін А.Ф. надав останньому лист, в якому було заздалегідь підготовлено рукописний текст з поясненнями з приводу незаконного перебування на території України, який позивач списав, не розуміючи його зміст. А тому посилання відповідача на те, що позивач розуміє українську мову та від послуг перекладача відмовився у день складання відносного нього протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставним.

Крім того, відповідачем не було залучено захисника (адвоката), що є порушенням права позивача на захист, яке виразилось в тому, що на прохання ОСОБА_1 знайти собі захисника (адвоката) і укласти з останнім договір про надання правової допомоги, відповідач ніяким чином не відреагував, а зазначив про те, що останньому він не потрібен і одразу же розглянув справу, не надавши можливість скористатися правами, наділеними КУпАП. Таким чином, позивач був позбавлений належним чином здійснювати свій захист від інкримінованого відносно нього адміністративного правопорушення, так як українською мовою він не володіє та захисника в нього під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було.

Позивач на його представник адвокат Луговой В.В. підтримали позов, просили задовольнити з підстав викладених у позові а також відповіді на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, зазначених у письмовому відзиві.

Враховуючи позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Республіки Вірменії, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 від 16.09.2009 року /а.с.5-8/.

22.10.2019 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДО № 000102, в якому зазначено, що 22.10.2019 року о 13-49 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено громадянина Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого 22.10.2019 р. було виявлено в м. Костянтинівка працівниками УКР ГУНП в Донецькій області під час проведення заходів «Мігрант» та запропоновано звернутись до ДМС для встановлення законності перебування. За результатами перевірки було встановлено, що громадянин Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибув в Україну у жовтні 2018 року. Після закінчення строку перебування в Україні до уповноважених органів ДМС з питань продовження строку перебування не звертався, та з січня 2019 року мешкає без документів на право проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП /а.с.13/.

22.10.2019 р. заступником начальника відділу Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області Вороніним А.Ф. за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ПР МДО № 000102 від 22.10.2019 року винесена постанова про притягнення позивача, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення ч. 1,3 ст. 3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.2 постанови КМУ № 150 від 15.02.2012 р. «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» з підстав, визначених у протоколі, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. /а.с.10; 54-55/.

Згідно з заявою №1402.49-367/1402.49.2-19 від 06.11.2019 року, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПН МДО №000102 від 22.10.2019 р. направлено до Костянтинівського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області для примусового виконання /а.с.48/.

Рішенням за № 7, винесеним заступником начальника Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області Вороніним А.Ф. від 22.10.2019 року, громадянина Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов`язано самостійно залишити територію України у термін до 20.11.2019 року; заборонити в`їзд в Україну терміном на 3 (три) роки. У вказаному рішення мається позначення за підписом ОСОБА_9 Гаріка, що останній володіє українською мовою, розуміє її, послуг перекладача не потребує та зміст рішення йому зрозумілий /а.с.11-12; 57-60/.

Про вищезазначене рішення повідомлено Костянтинівського міжрайонного прокурора, що підтверджується листом №1402.49-300/1402.49.2-19 від 23.10.2019 р. /а.с.56/.

Відповідно довідки про особу, виданою 22.10.2019 року Костянтинівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, на ім`я ОСОБА_1 , останній мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , документ, який посвідчує особу, відсутній та інформація про особу за обліками ДМС відсутня. У пункті 11 вказаної довідки зазначено, що від послуг перекладача ОСОБА_2 відмовився /а.с. 49/.

З обгрунтованого подання про вжиття до іноземця або особи без громадянства заходів впливу №4/1/1442-19ЕД від 22.10.2019 р., вбачається, що начальник о/у УКР ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 . просить вжити до громадянина Вірменії ОСОБА_1 захід впливу у вигляді примусового притягнення до адміністративної у зв`язку з перебуванням останнім на території України з жовтня 2018 року, тобто з порушенням строків та без документів на право перебування на її території /а.с.51/.

Відповідно обгрунтованого подання про вжиття до іноземця або особи без громадянства заходів впливу №5/1/1442-19ЕД від 22.10.2019 р., начальник о/у УКР ГУНП в Донецькій області Козирєв ОСОБА_11 .Р. просить вжити до громадянина Вірменії ОСОБА_1 захід впливу у вигляді примусового повернення за межі України у зв`язку з перебуванням останнім на території України з порушенням строків та без відповідних на те документів /а.с.50/.

У письмових поясненнях від 22.10.2019 року ОСОБА_2 зазначив, що у жовтні 2018 року прибув на територію України по своїх приватних справах за запрошенням своєї цивільної дружини громадянки України ОСОБА_5 , з якою він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Після спливу терміну перебування на території України до уповноважених органів з заявою щодо продовження строку перебування у країні не звертався у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. У травні 2019 року виявив відсутність паспорта громадянина Вірменії та потребує звернення до консульської установи Вірменії з приводу отримання паспорта або посвідчення для повернення до Батьківщини. Вказав, що близьких родичів громадян України він не має, права йому роз`яснені та українську мову, якою здійснювалось провадження по справі розуміє /а.с.52-53/.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, є іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.

Відповідно до Угоди про взаємне визнання віз держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 09 жовтня 1992 року для громадян країн-учасниць СНД встановлено безвізовий порядок в`їзду.

В силу п.18 ч.1 ст. 1 зазначеного Закону документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні є посвідка на тимчасове проживання.

Пунктом 15 статті 4 вказаного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251.

Відповідно до ч.1ст.203 КУпАП, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно положень статті 222-2 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 197-201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній(незаконній) міграції,громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 245 КУпАП України визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з вищевикладеного, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана виконати ряд дій, обов`язкове виконання яких в своїй сукупності сприяє правильному вирішенню справи по суті і винесенню законного рішення, однак відповідно до матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення викладено українською мовою, не зважаючи на те, що позивач є громадянином Чехії та українська мова йому не зрозуміла.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2013 року №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1654/24186, передбачає, що особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування (п.1.3. інструкції).

Згідно п. 2.1. вищевказаної інструкції, уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно п. 2.3. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 825 від 28 серпня 2013 року, при складанні протоколу про правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі про правопорушення.

Згідно п. 2.6. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 825 від 28 серпня 2013 року, у разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою жестової мови (для спілкування з особами з вадами слуху).

Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ПН МДО 000102 від 22.10.2019 року складено заступником начальника відділу Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області Вороніним А.Ф., який відповідно до вимог ст. 222-2 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.203 КУпАП. Факт скоєння інкримінуємого адміністративного порушення підтверджується як письмовими поясненнями ОСОБА_1 , так і показами наданими у судовому засіданні. Посилання на те, що в Україні він має цивільну дружину, жодним чином не спростовує зазначеного правопорушення.

Щодо твердження позивача, що протокол складений без участі перекладача, хоча він не володіє українською мовою, є неспроможним та такими, що не відповідають об`єктивним даним, виходячи з наступного: строка «переклад протоколу зроблено усно за участі перекладача (у разі наявності)» не заповнена, проте, в протоколі мається зауваження, що пояснення ОСОБА_12 надаються на окремому аркуші /а.с.62/. Згідно вказаних пояснень вбачається, що з правами він ознайомлений та не потребує послуг перекладача. Крім того, його пояснення викладені українською мовою /а.с.52-53/.

Тобто, можна прийти до висновку, що ОСОБА_13 не висловлював вимогу про надання йому послуг перекладача, а тому доводи позивача щодо порушення органом міграційної служби вимог вищенаведеної інструкції суд відхиляє. Посилання представника позивача – адвоката Лугового В.В. на те, що на позивача здійснювався тиск з боку працівників міграційної служби не підтверджується жодними об`єктивними доказами, зокрема: заявою до відповідних правоохоронних органів, тощо.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду вказаного позову позивач не висловлював бажання щодо залучення перекладача для участі у судових засіданнях, що свідчить про володіння останнім українською мовою.

Що стосується твердження представника позивача, щодо порушення права на захист позивача, то в протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МДО 000102 від 22.10.2020 року мається графа, в якій зазначено, що ОСОБА_14 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, вказане засвідчено підписом позивача та в судовому засіданні справжність цього підпису не оспорювалась.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.1ст.203 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вислухавши учасників, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови ПН МДО 000102 від 22.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , винесену заступником начальника Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області Вороніним А.Ф., про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за ч.1 ст. 203 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

На підставі ст.ст. 203, 251, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, керуючись ст. ст. 9,14,73,74,77,90,242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого Апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Г. Шатілова