Ухвала суду № 89935324, 10.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/201/20

Справа №760/12572/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про припинення права власності на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності на нерухоме майно шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 04.06.2020 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до АТ «Альфа-Банк», АТ «Укрсоцбанк», третя особа: приватний нотаріус КМНО Юдін М.А., в якому просить:

- припинити право власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 50891008, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Альфа-Банк»; та скасування запису про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запис про право власності: 35260077, дата, час державної реєстрації:27.01.2020 16:22:47, державний реєстратор: приватний нотаріус Юдін Максим Анатолійович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: іпотечний договір №04/І-176, серія та номер 1223д, виданий 05.04.2007, видавник Ковальчук С.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Договір про внесення змін до Іпотечного договору № 27/І-176, посвідченого Ковальчуком С.П., ПНКМНО, 05.04.2007 р., р. № 1223д, серія та номер 7246, виданий 05.09.2012. видавник Ковальчук С.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50891008 від 30.01.2020 12:55:37, приватний нотаріус Юдін Максим Анатолійович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності приватна, розмір частки: 1, власник: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, країна реєстрації Україна; та поновити право власності ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрованого в реєстрі за номером 1219д, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2012311.

Одночасно з позовною заявою, позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов про припинення права власності на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності на нерухоме майно шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності, шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження/продажу з метою задоволення вимог іпотекодержателя з вартості предмету іпотеки - трьохкімнатної квартири, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шляхом позасудового врегулювання) від імені АТ «Альфа-Банк» будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та шляхом накладення арешту на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на період розгляду позову ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності на нерухоме майно шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності, та до ухвалення судом рішення по вказаній цивільній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 04.06.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проаналізувавши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про її невідповідність вимогам ст. 151 ЦПК України.

Так, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Так, зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є припинення права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру, загальною площею 74,80 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», та поновлення права власності на нерухоме майно шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності.

В заяві про забезпечення позову заявником не обґрунтовано необхідності даного забезпечення позову, який просить застосувати. В заяві не наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову та інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Так, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що АТ «Альфа-Банк» вчиняються дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме - трьохкімнатної квартири, загальною площею 74,80 кв.м, жилою площею 50,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Слід звернути увагу на те, що відсутність достатніх доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову, унеможливлює дати об`єктивну оцінку викладеним у ній обставинам.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту майбутніх заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на наведене, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про припинення права власності на нерухоме майно шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності на нерухоме майно шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з додержанням вимог статті 151 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.