Рішення № 89934471, 19.06.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/418/20

Справа №754/14960/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 19 червня 2020 року)

17 червня 2020 м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Конончук К.Ю., номер справи 754/14960/16-ц

ОСОБА_1 - позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом

Мале приватне підприємство «Євіра» - відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом

Київська міська рада - третя особа

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва - третя особа

Вимоги позивача за первісним позовом: стягнення заборгованості

Вимоги позивача за зустрічним позовом: визнання права власності

Гаврилова А. О. - прокурор Київської місцевої прокуратури № 3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з МПП «Євіра»: 200000 грн. за договором про інвестиційну діяльність від 08.01.2016 року та 2000 грн. - судових витрат обґрунтовуючи свої позовні вимоги неналежним виконання МПП «Євіра» договірних зобов`язань.

Пред`явивши зустрічний позов, позивач за цим позовом просив: визнати нежитлову будівлю літера «Б» за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею: 456,9кв. м. приватною власністю МПП «Євіра» та визнати за останнім право власності на неї; визнати склад за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 543,6 кв. м. приватною власністю МПП «Євіра» та визнати за останнім право власності на неї; стягнути з ОСОБА_1 : 6000 грн. - судових витрат.

У судовому засіданні прокурор вважає обидва позови безпідставними та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності сторін і третіх осіб.

Сторони і треті особи в судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями та розписками.

ОСОБА_1 до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторонам та третім особам достовірно відомо про розгляд справи судом, а також про час і місце розгляду справи, однак, вони не цікавиться провадженням у справі, що в свою чергу дає правові підстави для висновку про зловживання своїми процесуальними правами та свідчить про затягування розгляду справи по суті.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті за відсутності сторін і третіх осіб.

Вислухавши прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору про інвестиційну діяльність від 08.01.2016 року, сторони домовились про спільну участь в реалізації проекту по облаштуванню об`єктів нерухомості. ОСОБА_1 зобов`язується виконати роботи, щодо ремонту, перебудови, оформлення документів для реєстрації змін права власності об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , передати МПП «Євіра» майнові права та реконструйовані нежитлові приміщення, а також передати МПП «Євіра» документи для введення в експлуатацію реконструйованих нежитлових приміщень. Строк виконання становить включно по 03.03.2016 року. Загальна вартість реалізації проекту складає 200000 грн., що повинно сплачуватись протягом 2 днів з моменту отримання повідомлення у відповідності до п. 11 договору, яким передбачено, що протягом 3 календарних днів після завершення виконання ОСОБА_1 зобов`язаний направити повідомлення МПП «Євіра» про закінчення робіт.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року (головуючий суддя: Клочко І.В.) між сторонами затверджено мирову угоду.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2018 року скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року, а справу направлено для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 року, справу передано іншому судді.

При новому розгляді справи ОСОБА_1 подав до суду підписану лише ним одним заяву про повторне затвердження мирової угоди з текстом мирової угоди, підписаної лише ним одним.

Занесеною до протоколу судового засідання ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди з підстав невідповідності цієї заяви вимогам ч. 2 ст. 207 ЦПК України.

Відповідно до мотивувальної частини постанови Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2018 року, судом апеляційної інстанції у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до технічних паспортів нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 » в частині нежитлової будівлі літера «Б» реконструйовано самочинно, прибудову літера «Б» та надбудову літера «Б1» збудовано самочинно. Щодо складу за адресою: АДРЕСА_2 технічна документація також містить відмітку про самовільне будівництво основних приміщень.

Вищевикладене свідчить, що як на час подання обох позовів, так і на час розгляду первісного розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій між сторонами виник спір про право з приводу самочинного будівництва.

Згідно зі ст. 376 ЦК України, 1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. 3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. 4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. 5. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. 6. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. 7. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, 1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 2. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ст. 599 ЦК України, 1. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При новому розгляді справи сторони суду не надали і судом не здобуто жодних конкретних правових доказів, які б свідчили про належне виконання сторонами умов укладеного між сторонами договору про інвестиційну діяльність від 08.01.2016 року, наявність будь-яких правовстановлюючих документів на спірні будівлі та земельну ділянку на якій ці будівлі розташовані, а також свідчили про дотримання сторонами вищевказаних норм права.

З урахуванням викладеного правові підстави для повного або часткового задоволення первісних і зустрічних позовних вимог відсутні.

За таких обставин, обидва позови задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 6 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і зустрічного позову малого приватного підприємства «Євіра» (місцезнаходження: м. Київ, пр. Лісовий, 23-Б, ЄДРПОУ: 25384674).

Судові витрати покласти на позивачів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: