Ухвала суду № 89934400, 16.06.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5290/20

Справа № 754/6974/20

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи» про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі.

В матеріалах справи міститься зава про забезпечення позову відповідно до якої позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми 325480,00грн на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи», ЄДРПОУ 39898404, в установах банків, а саме: п/р НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України, ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313; п/р НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299; п/р НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна відповідати ст. 151 ЦПК України.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в розмірі 3253480,00грн, позивач не надав жодних доказів щодо належності відповідачу відповідних рахунків та наявності коштів на них.

Позивачем також не вказані обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відсутні докази, що накладання арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи» не зупинить роботу підприємства та не порушить права людей, які працюють в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Технолоджи».

Відповідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову повернути, роз`яснивши право на повторне звернення з заявою, після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, які набрали чинності 02 квітня 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину

Ухвала складена та підписана 16.06.2020.

Суддя В.В. Бабко