Рішення № 8993300, 26.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2009 р.Справа № 10/90-1891 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "АТОС", с. Липини, вул. Л. Українки, 37 Луцького району Волинської області

до відповідача: Приватного підприємства “Продекспорт”, м. Тернопіль, вул. Живова, 15а

За участю представників:

Позивача: Мацишина В.В. –представника , довіреність від 27.10.2009 року ;

Відповідача: не прибув ;

          В судовому засіданні присутнім представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

          Суть справи: Приватне підприємство «АТОС», с. Липини, вул. Л.Українки, 37 Луцького району Волинської області звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства “ Продекспорт ” , м. Тернопіль , вул. Живова, 15а про стягнення 27629,88 грн. боргу, відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу просить покласти на відповідача.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на дію договору поставки товарів, укладеного між сторонами 01 січня 2009 року, видаткові накладні на відпущення товару.

          Ухвалою господарського суду від 15.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засіданні за участю повноважних представників сторін о 15 год. 00 хвилин 27 жовтня 2009 року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 27.10.2009 року представника відповідача розгляд справи було відкладено до 14 годин 45 хвилин 10 листопада 2009 року .

Ухвалою господарського суду від 10 листопада 2009 року розгляд справи було відкладено до 15 годин 45 хвилин 26 листопада 2009 року.

26 листопада 2009 року позивач у справі подав до суду заяву про збільшення позовних вимог і просить стягнути з приватного підприємства " Продекспорт " м. Тернопіль борг в сумі 42157,07 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає право позивачу до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову , збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог .

Подані позивачем зміни позовних вимог відповідають приписам статті 22 ГПК України , а тому вони приймаються судом до розгляду .

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав , заперечень щодо заявлених грошових вимог не представив , участь повноваженого представника в судовому засіданні 26.11.2009 року не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 , а звернувся до господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи в порядку статті 77 ГПК України і вказує , що між позивачем , відповідачем та ТзОВ " ФОЗЗІ ФУД " буде укладений Договір про переведення боргу . Також вказує , що ПП " АТОС " не заперечує проти переведення боргу .

У судовому засіданні 26.11.2009 року представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи і вважає , що дії ПП " Продекспорт " спрямовані на затягування розгляду справи по суті і погашення заборгованості перед ним .

Розглянувши клопотання ПП " Продекспорт" м. Тернопіль про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку , що воно не підлягає до задоволення : суд неодноразово відкладав розгляд справи для надання можливості сторонам надати докази в підтвердження позовних вимог та їх заперечення . Відповідач не заперечує позовні вимоги по суті , а вказує на те , що в подальшому можливе укладання договору про переведення боргу .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: Приватне підприємство “АТОС“, місцезнаходження якого с. Липини, вул. Л.Українки, 37 Луцького району Волинської області, зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 29.01.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 398399, і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 31296058, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

                    В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

          У судовому засіданні встановлено, що 01 січня 2009 року між Приватним підприємством «АТОС», с. Липини (Продавець) та Приватним підприємством «Продекспорт», м. Тернопіль (Покупець) було укладено Договір постачання №841.

          Згідно умов договору, Продавець зобов’язується передавати (поставити, продати) товари у власність Покупця на умовах та в строки встановлені Договором, а Покупець зобов’язується прийняти товари і оплатити їх вартість.

У відповідності до п. 2.1. Договору, ціни на товар, що постачається Продавцем Покупцю у відповідності з умовами даного Договору вказуються у додатку №1, що є невід’ємною його частиною. В додатку №1 вказані базові ціни (ціни за якими Продавець пропонує роздрібним покупцям), торгова знижка та період на протязі якого додаток №1 діє і є незмінним.

          Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за поставлений товар по проходженню 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту здійснення постачання товару (п.8.1. Договору); розрахунок Покупця з продавцем здійснюється згідно п. 8.1. даного Договору (п. 8.9. Договору).

У судовому засіданні встановлено, що згідно видаткових накладних з 17 квітня 2009 року по 17 вересня 2009 року Приватне підприємство «АТОС», с. Липини передало, а Приватне підприємство “Продекспорт”, м. Тернопіль, вул. Живова, 15а отримало товар на загальну суму 42157,07 грн. ( копії видаткових накладних в кількості 68 од. знаходяться в матеріалах справи ).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони по своїх формальних ознаках є Договором купівлі –продажу, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Однак, за отриманий згідно з договором від 01.01.2009 року товар відповідач не розрахувався і станом на час подання позову до господарського суду заборгованість ПП "Продекспорт" перед позивачем становила –42157,07 грн.

За даних обставин справи, суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність господарських відносин між сторонами та невиконання відповідачем зобов’язань в частині оплати за отриманий товар на загальну суму 42157,07 грн., а тому позов підлягає до задоволення на заявлену суму, а судові витрати покладаються на відповідача в силу приписів ст. 44 та 49 ГПК України.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 206, 526, 530, 655, 692 ЦК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Відхилити клопотання приватного підприємства " Продекспорт " м. Тернопіль вул. Живова ,15а про відкладення розгляду справи № 10/90-1891.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Приватного підприємства “Продекспорт”, м. Тернопіль, вул. Живова, 15а ідентифікаційний код 30047671 на користь Приватного підприємства «АТОС», с. Липини, вул. Л. Українки, 37 Луцького району Волинської області, ідентифікаційний номер 31296058 –42157 грн. 07 коп. боргу; 421,57 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2009 року.

Суддя